Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Товарознавство arrow Товарознавство продовольчих товарів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Королева пальм

На нашій планеті налічується 1700 видів пальм, але справжньою королевою серед цих чудових рослин тропіків є кокосова пальма.

Культура кокосової пальми поширена в усіх тропічних країнах з морським кліматом. Вона є улюбленицею населення Філіппін, Індонезії, Індії, Шрі-Ланка, країн Африки, жителів Південної Америки та далекої Океанії. Понад 500 мільйонів пальм ростуть у цих країнах і займають площу приблизно в 2 млн. га. Світова продукція цієї рослини визначається в 3 млн. т м'якуша її горіхів. Близько 1 млн. т виробляють Філіппіни (в основному на острові Лусон), майже 500 тис. т -Індонезія, до 250 тис. т -Шрі-Ланка і 125 тис. т -Малайзія. Кокосова пальма з давніх-давен поширена в Океанії, проте тут збирають всього до 300 тис. т м'якуша кокоса, у тропічній Америці - до 250 тис. т, а в країнах Африки- до 150 тис. т. Значні плантації кокосової пальми є на Антільських, Маршаллових, Каролінських та Маріанських островах.

Це надзвичайно корисне дерево. Кокосова пальма, або кокос горі-хоносний, належить до монотипного роду Cocos із родини пальмових. Раніше вважали, що цей рід включає 30 видів, але нещодавно 29 видів, поширених у Америці, віднесли до інших родів.

Деякі вчені виділяють в окремий вид кокос увінчаний, природні насадження якого поширені в Бразілії. Цей вид кокоса у свій час випробовувався для введення в культуру.

Кокосова пальма - велике тропічне дерево, що досягає 20-30 м заввишки. Стовбур пальми стрункий, завжди дещо покривлений, з гладкою зеленкуватою корою, біля основи має 50-60 см у діаметрі, доверху поступово звужується до 25-30 см.

Стовбури кокосової пальми є цінним будівельним матеріалом. Тубільці майстерно видовбують з них човни, роблять човнові щогли, різні надбудови для суден, виготовляють балки, китоловні боти, деревину використовують для різноманітних столярних і токарських робіт.

Верхівка пальмового стовбура завжди увінчана гігантською кроною, яку утворюють 15-30 велетенських, майже у 7 м завдовжки та понад 1 м завширшки, пірчастих листків.

Листки кокосової пальми також вживають як будівельний матеріал для покрівель, спорудження різних огорож. З волокон пальмових листків та оплоднів роблять канати, щітки, віники, плетуть капелюхи, мати. На Маріанських островах тубільці майстерно виготовляють з пальмового листя гарні циновки, м'які та ніжні тюфяки

На 5-7 році вегетації, коли на пальмі вже є близько 20 листків, в їх пазухах розвивається кілька суцвіть завдовжки до 1,5 м кожне. Суцвіття являє собою волоть з колосками; воно оточене дерев'янистою обгорткою, яка при цвітінні поступово розкривається. Чоловічих квіток набагато більше, ніж жіночих. Квітки жовтуваті, з шестилистою оцвітиною, різностатеві, маточкові, розташовані внизу суцвіття. Квітка має до 3 см у діаметрі. Цвітіння у волоті відбувається базипетально, тобто від вершини до її основи. Потрібно 15 днів, щоб відцвіли чоловічі квітки і тоді, після їх відмирання та опадання, розкриваються жіночі квітки. Зрозуміло, що цій рослині властиве перехресне запилення.

Квітки кокосової пальми мають промислове застосування. Вони є джерелом цукру, сиропу, а також вина - "тодді". На молодих суцвіттях пальми до того, як вони розпукалися, роблять надрізи, з яких витікає солодка рідина, що містить 15% цукру. Після випаровування з неї отримують кристалічний брунатний пальмовий цукор, а після бродіння - вино. При перегонці за рік з одного дерева одержують 40-70 л пальмової горілки.

Та головна цінність королеви пальми - це її плоди, так звані кокосові горіхи.

Плодоносити кокосова пальма починає з 5-10-літнього віку. На дереві розвивається 40-60, а іноді навіть 200 плодів на рік. Дозрівання та збирання плодів відбувається повільно протягом усього року, через кожні 2-3 місяці, бо цвіте пальма не тільки навесні, а й улітку, восени та взимку. Плоди її достигають досить довго - не менше року. Найбільше кокосових горіхів збирають у травні-липні та листопаді - січні.

Кокосовий горіх - це фіброзна (волокниста) кістянка, що утворилася з трьох плодолистиків. Кістянка з поверхні вкрита досить щільною плівкою (екзокарпієм), що не пропускає води. Під цією плівкою розташована волокниста маса мезокарпія - коір, схожий на сплетіння рихлих бурих волокон,- а далі, ближче до середини, міститься твердий дерев'янистий середоплодень, що складається з кам'янистих клітин.

Біля основи горіха розташовані три отвори, які служать для проростання коренів. Розвивається лише один насінний зародок, два інші редукуються, але отвори для проходження провідних пучків до трьох плацент зберігаються, причому один отвір затягується тонкою плівкою і є виходом для корінця зародка, який при проростанні легко пробиває плівку. Це явище можна спостерігати, якщо підвісити горіх у повітрі.

З розвитком плоду в ньому відбуваються зміни. Так, не зовсім дозрілий плід містить близько 0,5 л прохолодного кисло-солодкого, дуже приємного на смак напою, що добре втамовує спрагу. Поступово в рідині з'являються краплини жирної олії, а з часом утворюється емульсія молочного кольору - кокосове молоко.

У кокосовому молоці до 7% цукру. Воно приємніше на смак за коров'яче молоко. У цілком дозрілому плоді молоко начебто загусає і перетворюється на молочно-білий, схожий на круто варений білок яйця, м'якуш - копру. Копра - ядро кокосових горіхів. Саме заради нього власне і культивують кокосову пальму. Внутрішні частини ендосперму на довгий час залишаються рідкими.

Практично операція по збиранню врожаю відбувається так. З горіхів здирають товсту волокнисту частину і ударом ножа розколюють його на дві частини, які підсушують на трубах з гарячою водою. Копра, що має чашевидну форму, відстає від стінок оплодня внаслідок випаровування з неї води і тоді її вискоблюють. Кістянка важить у середньому близько 2 кг, з неї добувають 0,5 кг м'якуша, з якого після просушки одержують до 250 г комерційної копри.

Таким чином, одне дерево кокосової пальми дає 5-9 кг копри, а з 1 га виходить 5-8 ц При гарному догляді плантація кокосової пальми дає до 6-8 тисяч плодів з 1 га, що відповідає 2,5 т копри.

У висушеній копрі 60-65% жиру, який за калорійністю майже не поступається перед вершковим маслом. Кокосова олія містить, головним чином, тригліцериди миристинової та лауринової кислот. Крім того, в ньому близько 2-3 % тригліцеридів летючих кислот - каприлової та капронової.

Кокосова олія, одержана пресуванням, біла, ароматна, приємна на смак, твердіє при температурі 23° С. Вона не утворює диму при горінні і широко використовується у кулінарії, кондитерському виробництві, для виготовлення маргарину, різних консервів, кращих сортів мила. Кокосове мило - єдине, яке піниться у морській воді. Крім того, кокосова олія широко застосовується у косметиці, є гарною основою для лікувальних мазей. Спеціальні препарати з кокоса допомагають при холері та інших захворюваннях. Макуха, яку одержують після пресування копри, є чудовим кормом для сільськогосподарських тварин.

Розмножується кокосова пальма посівом кістянок у розсадниках, звідки сіянці пересаджують на постійні плантації-100-150 дерев на 1 га.

Кокосова пальма є основним джерелом харчування тубільців. Так, наприклад, кожний житель Шрі-Ланка споживає у середньому 130 горіхів на рік, причому кожний із них важить до 7 кг. Використовують не лише ендосперм (копру) різного способу приготування (залежно від стадії дозрівання горіха), а й молоді листки, які вживають як овочі. З молодого ендосперму виготовляють желе, що входить до різноманітних тропічних страв і делікатесів.

Волокна мезокарпія кокосового горіха після 3-тижневого вимочування у воді дають копрове волокно, яке йде на виготовлення матів для промивання золота, циновок, щіток та інших потрібних у господарстві тубільця речей. Тверду шкаралупу горіха місцеве населення використовує як посуд, а на заводах з неї виготовляють ґудзики.

Копру у великій кількості транспортують спеціальними рефрижераторами на світові ринки. Океанія, Філіппінські острови, Індонезія, Малайзія та Шрі-Ланка дають 90% світового експорту плодів.

Кокосову пальму називають деревом океанських берегів. І дійсно, екологія її дуже своєрідна. Зростає кокосова пальма переважно на морських й океанських узбережжях. Уже на відстані 6-8 км від берега пальми ростуть погано. Всі вони, як правило, мають характерний щаб-левидний стовбур і під час свого росту нахилені вбік, до океану.

З похилених над водою дерев горіхи падають у воду. Верхня щільна водонепроникна плівка і вміщене поміж волокнами мезокарпія повітря забезпечують збереженість насіння, плавучість плода і його здатність переноситися морськими течіями на далекі відстані.

Викинуті на берег, кокосові горіхи швидко проростають, утворюючи нові природні плантації. Зародок завжди забезпечений прісною водою, яка міститься у рідкій частині ендосперму. Природні кокосові гаї поширені на багатьох островах і атолах в Тихому та Індійському океанах.

За умов вологого тропічного клімату плантації кокосової пальми можуть успішно розвиватися і усередині континентів та островів на відстані багатьох десятків і навіть кількох сотень кілометрів від океану. Відома культура кокосової пальми усередині великих островів в Індонезії, Шрі-Ланка і Африці (Конго, верхів'я Нілу біля озера Вікторія). Промислова ж культура кокосової пальми у тропіках взагалі не піднімається вище 300 м над рівнем моря, хоча окремі насадження в Індонезії досягають 600 і навіть 900 м.

Кокосова пальма досить теплолюбна культура, і тому її основні плантації розміщуються неподалік від екватора. Далі 15° на північ і південь вони не йдуть. Крайніми точками її ареалу вважаються 26,5° північної широти в Індії і 25° південної широти на острові Мадагаскар. Природних плантацій кокосової пальми, які б не використовувалися людиною, вже давно не залишилося. Кокосову пальму спершу почали вирощувати в Індонезії, а потім по всій Океанії до північних берегів Австралії включно.

Ідучи на захід разом з малайською культурою, кокосова пальма зайняла тропічні узбережжя Індії, Мадагаскару і східне узбережжя Африки від Сомалі до тропіка Козоріга. Вглиб Африки вона не поширилась і з'явився розрив, який зберігся в її сучасному ареалі.

Цей ареал охоплює тепер західне узбережжя Африки (верхню та нижню Гвінею), південь Флориди, Центральну Америку та береги Південної Америки до тропіка Козоріга на сході і 20° південної широти на гористому заході.

Кокосова пальма - досить мінлива рослина. Так, лише в Шрі-Ланка нараховується 8 її форм, на острові Нова Гвінея 12, на островах Самоа - 6; на острові Ява - 18; на Філіппінах зростає 39, на острові

Пуерто-Ріко - 12, на Мадагаскарі - 30, та Сенегалі - 20 (серед яких жоден сорт не дає горіхів з кількістю копри більше 0,5 кг). На півострові Індокитай відомо 12 різних форм кокосової пальми, в Індії - 5. Кокосові пальми різняться між собою за розміром, формою, будовою та забарвленням плодів. Плоди у пальми бувають зелені, червоно-бурі, жовті.

Кокосова пальма - надзвичайно красиве декоративне дерево. Воно є справжньою окрасою багатьох тропічних міст і парків.

У кокосової пальми є небезпечний ворог - океанський краб, так званий пальмовий злодій, який уночі харчується опалими горіхами.

Кокос горіхоносний був невідомий у Атлантиці, доки португальці XVI ст. не ввезли його у Бразілію. На більшість островів Полінезії кокосову пальму завезли місцеві жителі. На тихоокеанське узбережжя Панами кокосова пальма потрапила природним шляхом ще до приходу туди іспанців або була занесена полінезійцями. Американським індіанцям нічого не відомо про неї, вони не знають ніяких переказів та легенд. Плантації, наявні у Бразілії та інших латино-американських країнах, порівняно недавнього походження і мають виключно комерційне значення. Аборигени ніякого відношення до культури кокосової пальми не мають.

Навпаки, у Південно-Східній Азії та Індо-Малазійській флористичній області взагалі ця рослина - народна культура, відома з прадавніх часів. З нею пов'язаний побут багатьох народів, про неї складено чимало різних легенд.

Назва острова Ніуафооу (в Тихому океані) у перекладі з тонган-ської мови означає "найбільш кокосовий серед кокосових". На цьому острові заготовляють майже 1000 т продуктів кокосової пальми. Місцеве населення знає чимало різних легенд про цю чудову рослину.

В Африку кокосова пальма прийшла зі сходу і вперше згадується португальцями 1498 р. У культуру тут вона була введена арабами.

Деякі вчені вважають, що дика кокосова пальма зростала на материку Мю, який занурився у води Тихого океану. Проте існування цього материка остаточно не доведено. Взагалі ж екологія кокосової пальми скоріше острівна, океанічна, аніж материкова.

У житті населення тропічних країн королева пальм відіграє винятково важливу роль. Вона має таке саме значення, як фінікова пальма для жителів оазисів і пустель. Індійці кажуть, що кількість способів використання кокосової пальми дорівнює кількості днів року, і недарма, за їхнім прислів'ям, "той, хто посадив кокосову пальму, залишив своїм дітям житло, одяг і харчі".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші