Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне регулювання економіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Сутність і завдання регіональної економічної політика

До складу України входять 24 області, АР Крим, два міста республіканського підпорядкування: Київ і Севастополь. Усього ж у державі існує близько 12 тис. різних територіальних утворень. Різні території України мають свої особливості і відмінності як в економічному розвитку, так і в соціальному, історичному, мовному та ментальному аспекті. На сьогодні в Україні склалися реальні передумови для розробки та реалізації соціально-економічної політики як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Саме відсутність власної регіональної політики в недалекому минулому призвела до значних диспропорцій в регіональній структурі економіки держави та нагромадження економічних і соціальних проблем.

Значною мірою розвиток такого процесу пов'язаний з відсутністю ефективних механізмів стримування та пом'якшення дії об'єктивних факторів диференціації регіонального розвитку, ефективного стимулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення щодо прискореного розвитку регіонів на основі повнішого використання їх природного, економічного, трудового, наукового потенціалів.

Відсутність системності державної діяльності у цій сфері стала однією з важливих причин стримування комплексного соціально-економічного розвитку та стабільності в державі, ускладнення умов для зміцнення позицій держави в міжнародному економічному співробітництві, повільного здійснення ринкових перетворень на місцях, виникнення та загострення соціальних, економічних, екологічних та інших проблем.

Звернемо увагу на деякі базові поняття (регіон та економіка регіону), якими необхідно оперувати в контексті розгляду питання державної регіональної економічної політики. Отже, регіон - це територія з усіма її природно-географічними, історико-демографічними, адміністративними особливостями, яка створює матеріальні умови для виробничої діяльності, забезпечує місця проживання та організацію побуту і відпочинку населення. Регіон розглядається як певний простір в межах держави, в якому сформовано цілісну економічну і соціальну підсистеми єдиної економічної системи, що охоплює інтереси усіх суб'єктів господарювання на певній території. Отже, регіон - це цілісна територіальна частина господарства країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак: структурою виробництва, розвиненими внутрішніми зв'язками, концентрацією населення, певною виробничою та соціальною інфраструктурою, місцевими органами територіального управління.

Економіка регіону - це складна економічно-господарська система, що складається із підприємств різних галузей, господарств, соціальних, культурно-побутових підрозділів, організацій та установ. Усі ці підприємства, організації й установи в регіоні пов'язані спільними природно кліматичними умовами, використанням природних і трудових ресурсів, міжгалузевих виробництв, енергії, засобів комунікації, транспорту, будівельної бази тощо. З їх допомогою регіон виконує економічні і соціальні функції. Регіон має спільну систему управління, фінансування та кредитування, систему задоволення соціальних потреб населення, систему охорони здоров'я, зон відпочинку. А управління комплексним розвитком регіону повинно ґрунтуватися на залежності економічних можливостей регіону від ефективності функціонування його виробничого потенціалу і на залежності добробуту кожного господарюючого суб'єкта території від результатів його діяльності.

Отже, держава здійснює регіональне управління (об'єкти державної регіональної політики) галузями господарського комплексу регіону, соціальної інфраструктури, природним середовищем, населенням і трудовими ресурсами, а також усіма адміністративно-територіальними одиницями, які входять до складу регіону.

Головною метою державного регулювання розвитку регіонів є оптимальне поєднання інтересів держави й окремих регіонів, оскільки економіка країни є складною цілісною структурованою системою, в якій окремі елементи перебувають у певних пропорціях, що забезпечують раціональну структуру економіки країни та її регіональних підсистем, а отже, ефективність їх функціонування.

Економічні і соціальні проблеми в регіональних господарських системах наступні: недосконалість галузевої структури більшості регіональних господарських комплексів, їх низька економічна ефективність; слабка інтеграція підприємств певних територій у відповідні регіональні господарські системи; значні відмінності між регіонами у рівнях соціально-економічного розвитку й істотне відставання деяких регіонів від нормативів розвитку соціальної та виробничої інфраструктури (перш за все сільської місцевості); нераціональне використання місцевих природних ресурсів, трудових ресурсів; забруднення довкілля; відставання у комплексному розвитку міст і сіл; незадовільна реалізація потенціалу регіонів щодо міжнародної інтеграції України; залучення іноземних інвестицій тощо.

Виходячи з вищесказаного, завданнями державної регіональної політики (ДРЕП), є:

  • o створення умов (покликана забезпечити формування умов) для оптимальної економічної самостійності та самодостатності регіонів;
  • o . передбачення організаційних, правових та економічні заходів

для забезпечення ефективного державного регулювання розвитку регіонів країни й координації міжрегіональних зв'язків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші