Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Культура міжособистісних стосунків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стилі комунікативної поведінки

У стилі комунікативної поведінки особистості поєднуються всі стильові аспекти її взаємодії із суб'єктами зовнішнього середовища. Стиль поведінки залежить від комунікативної культури особистості й умов її функціонування (середовища). Комунікативна культура особистості обумовлюється індивідуальним стилем спілкування.

Стиль спілкування - стійка модель комунікативної поведінки, опосередкована індивідуальними особливостями (психотипом), характером діяльності людини.

Стиль спілкування як загальний підхід до побудови стосунків із людьми залежить від багатьох чинників, зокрема від особливостей психології комуніканта (емоційності, стриманості, відкритості, відчуження тощо), його життєвого досвіду, моральної культури суспільства. Комунікативна майстерність людини виявляється у культурі її мовлення, умінні унеможливлювати конфлікт завдяки вибору адекватної певній ситуації, обставинам форми комунікативної поведінки.

Стиль комунікативної поведінки чи поєднання різних стилів у спілкуванні свідчать про рівень соціальної адаптації, моральної культури людини. Відповідно до стилів поведінки виокремлюють авторитарний, демократичний, піддатливий, агресивний, драматичний, відчужений, альтруїстичний, спокійний, екзальтований, точний, відкритий, маніпулятивний, актуалізаторський та ін. стилі спілкування.

Авторитарний стиль спілкування характеризується диктатом, негативним ставленням до позиції партнера, неприйняттям ініціативності, дискусійних обговорень проблем. Авторитарні люди надають перевагу безапеляційним судженням ("Я до кого звертаюсь!", "Замовкніть!", "Запам'ятай раз і назавжди" та ін.). Демократичний стиль спілкування передбачає обопільну активність, взаємоповагу учасників комунікативного процесу. За піддатливого стилю спілкування людина постійно потребує підтримки, виявляє невпевненість у собі. Агресивному стилю спілкування притаманні прагнення досягти успіху за допомогою жорсткого контролю над учасниками комунікативного процесу, нехтування моральними нормами.

Драматичний (афективий) стиль орієнтований на пристосування до почуттів і потреб співрозмовника, досягнення міжособистісної гармонії, характеризується перебільшеним емоційним забарвленням повідомлення. Про відчужений стиль спілкування свідчать намагання зберегти емоційну дистанцію, особистісну незалежність. Альтруїстичний стиль ґрунтується на безкорисливій допомозі іншим людям, прагненні заохочувати співрозмовника до спілкування. Спокійний стиль спілкування спрямований на зниження тривожності у комунікантів. Екзальтований стиль притаманний надто емоційним натурам, схильним до частого використання невербаль-них засобів спілкування. Точний стиль ґрунтується на прагненні логічної послідовності, максимальної коректності у повідомленні. Відкритий стиль спілкування характеризується безпосереднім вираженням позицій, думок, емоцій тощо.

Вибір стилю комунікативної поведінки детермінований характером людини, специфікою національної культури, до якої вона належить. Якщо представники Сходу та Азії у спілкуванні великого значення надають формальностям, чемності, вияву поваги до людини, використанню двозначної комунікації і непрямих висловлювань (наприклад, корейці, араби не дають негативних, категоричних відповідей), то деякі представники західноєвропейських культур висловлюються прямо та чітко ("Кажіть, що ви маєте на увазі", "Давайте говорити по суті") тощо. Якщо у багатьох азійських країнах домінують спокійний, дружній, драматичний стилі спілкування, то в американців більш розвинуті агресивний, відкритий і точний стилі.

Деструктивним стилем комунікативної поведінки є маніпулятивний - дія комунікатора, спрямована на зміну психологічних установок, ціннісних орієнтацій, поведінки індивідів або груп; латентний вплив на людину з метою досягнення власних цілей. Маніпулятор прагне керувати іншим, його поведінка є прихованою формою агресії. Зазвичай "об'єкт" не усвідомлює, що ним маніпулюють.

Сучасний американський психолог Бверетт Л. Шор-стом у праці "Людина - маніпулятор. Анти-Карнегі" стверджує, що в кожній людині живе маніпулятор, який застосовує різноманітні фальшиві трюки задля того, щоб досягти блага, ставиться до людей, як до речей, не усвідомлюючи власної духовної ницості. Маніпулятору притаманні брехливість, артистизм, прагнення справити враження, емоційна вбогість, апатія, неусвідомлення справжнього призначення життя, "тунельне" бачення подій (здатність бачити або чути лише те, що хочеться), намагання завжди контролювати ситуацію, удаваний спокій, цинізм, недовіра до людей.

Протилежним маніпулятивному типу комунікативної поведінки є актуалізаторський - тип поведінки, який базується на врахуванні інтересів інших людей, їх прагнень до самореалізацїї. Така особистість є чесною, відвертою, відкритою у своїх почуттях, схильною до спонтанних дій, чуйною, життєрадісною, творчою. Ак-туалізатор вірить у себе і довіряє людям, намагається своєчасно долати труднощі.

У міжособистісних стосунках поширеними є такі тактики маніпулювання, як мовчання, удавана байдужість, улесливість, демонстративне уникнення спілкування та ін. Узагальнюючи різноманітні прояви маніпулятивних тактик у спілкуванні, Е. Шорстом запропонував таку їх типологію: диктатор - ганчірка; калькулятор - прилипало; хуліган - гарний хлопець; суддя - захисник.

Диктатор прагне впливати на інших, застосовуючи техніку обов'язків і очікувань", свій авторитет, демонструючи свою силу. Так переважно діють батьки, викладачі, керівники тощо. Його жертвою є ганчірка, яка надто перебільшує свою чутливість. Типові прийоми, які використовує цей маніпулятивний тип, - забудькуватість, пасивна мовчазність, уникнення. Його різновиди: підозріливий, хамелеон, конформіст, сором'язливий.

Калькулятор традиційно перебільшує необхідність все і всіх контролювати, обдурює, ухиляється, приховує важливу інформацію, намагається всіх перехитрити. Серед них вирізняють: аферистів, виробників реклами, шантажистів, ділків. Цілковитою протилежністю йому є прилипало - людина, яка демонструє свою безпорадність, щоб хтось інший виконав її роботу. Такі особи перебільшують свою залежність, прагнуть, щоб про них дбали. Різновиди "прилипал": паразит, вічна дитина, утриманець, безпомічний, іпохондрик.

Хуліган ставиться до інших, як до суперників, ворогів, з якими потрібно вести постійну боротьбу, контролює їх з використанням погроз. Різновиди: кривдник, ненависник, сварлива баба. Гарний хлопець переоцінює свою дбайливість, любов, доброту. Різновиди: підлесливий, доброчесний, мораліст, організатор.

Суддя перебільшує свою критичність, провини інших людей, нікому не вірить, важко прощає і майже у кожного помічає якісь вади. Різновиди: всезнайко, обвинувач, месник, паплюжник.

Захисник надмірно підкреслює свою підтримку інших, своїми діями заважає людині самостійно вирішити свої проблеми, почуватися незалежною і сильною особистістю. Різновиди: квочка з курчатами, утішник, мученик, заступник.

У професійній, діловій сферах виокремлюють такі форми маніпулятивного спілкування: "А слабо тобі..."; "Мавпа на шиї"; "Мене розривають на шматки"; "Казанська сирота"; "Дитя на роботі"; "Шкода"; "Товстошкірий"; "Не з вашими можливостями" та ін.

Маніпуляція "А слабо тобі..." має на меті спровокувати людину до вчинку, на який би вона сама не наважилася.

Маніпулятивна тактика "Мавпа на шиї" поширена у системі "керівник - підлеглий". Так, керівник доручає співробітнику певне завдання, а той, замість його виконання, звертається по допомогу до керівника, супроводжуючи прохання компліментами на його адресу, удаваною безпорадністю. Внаслідок цього керівник береться за справу сам.

Зміст маніпуляції "Мене розривають на шматки" полягає у тому, що співробітник (колега) звалює на себе багато справ. Та коли від нього намагаються отримати результат, він нарікає на завантаженість. Деякі з них глибоко переконані у своїй цілковитій відданості роботі.

Поширеним типом маніпулятивної поведінки є "Казанська сирота", за якого маніпулятор тримається від керівництва на відстані або посилається на те, що йому ніхто не допомагає, що його ніхто не бажає слухати тощо.

Маніпуляція "Дитя на роботі" є розігруванням безпорадності, нетямущості.

На співчуття розрахована маніпуляція "Шкода"* Так, на запитання "Як в тебе із грошима?" людина відповідає: "Та ніби, гаразд, а що?" - "Позич мені до зарплати, а то харчів нема за що купити". Мало хто зможе відмовити у такій ситуації.

Маніпуляцію "Товстошкірий" зазвичай розігрують учні, студенти, вдаючись до уїдливих реплік, розраховуючи на емоційну нестриманість викладача. На його зауваження "товстошкірий" не реагує, доки викладач не вийде з рівноваги. Тоді маніпулятор демонстративно підводиться і залишає аудиторію: "Я не маю наміру вислуховувати ваші образи".

На маніпуляцію "Не з вашими можливостями" часто розраховують продавці, які шляхом удавано-байдужого або підкреслено презирливого ставлення до клієнтів провокують їх на придбання коштовних речей. Типовий приклад: жінка завітала до магазину, щоб придбати нову сукню. Продавець, змірявши очима її "скромне" убрання, запропонував жінці непримітну сукню зі словами: "Ця сукня Вам би личила більше". Покупець заради збереження почуття власної гідності купляє сукню, яка коштує дорожче.

Для того щоб не потрапити у пастку маніпуляцій, психологи радять не виявляти слабкостей характеру, уміти бачити спрямовані у свій бік маніпулятивні намагання. Найвірогідніша ознака маніпуляції - відчуття дискомфорту від спілкування, небажання щось робити або говорити. В таких ситуаціях людина вдається до певних дій, щоб не образити співрозмовника. Найкращим захистом від маніпулювання є ігнорування його, застосування контрманіпулятивної тактики - удавано не помітивши маніпуляції, розпочати зустрічну гру, продемонструвавши маніпулятору свою психічну і моральну вищість. Наприклад, у ситуації: "А тобі слабо...?" можна вдатися до відповіді: "А тобі? Якщо ні, то сам зроби це".

Отже, маніпулятивний стиль спілкування є соціально несприйнятним типом комунікативної поведінки, який негативно позначається на психічному здоров'ї людей. Ні маніпулятор, ні об'єкт його старань не отримують морального задоволення. Маніпулятивне спілкування є проявом жалюгідної людської натури, а не діалогом рівних, самодостатніх особистостей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші