Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхові послуги
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Дія договору страхування у країнах Європейського співтовариства

Процес інтеграції українського страхового бізнесу до світового ринку страхування не має альтернативи. У зв'язку з цим проаналізуємо юридичну чинність договорів страхування (крім страхування життя) в країнах ЄС.

Заява про страхування

У Німеччині, Італії, Данії законодавством визначено зобов'язувальний характер заяви про страхування. Так, у Німеччині бланк заяви, заповнений і підписаний страхувальником, має зобов'язувальний характер і встановлює для страховика акцептний період, тобто період, протягом якого страховик має дати згоду й укласти договір страхування. Німецьким законодавством визначено акцептний період зі страхування від вогню — 2 тижні; зі страхування на випадок хвороби — 6 тижнів, зі страхування автотранспортних засобів — 1 місяць. В Італії заява про страхування має характер зобов'язувальної протягом 15 днів.

До другої групи країн можна віднести ті країни, у законодавстві яких заява не носить зобов'язувального характеру, а також не встановлює строку для акцепту страховиком. Це такі країни: Бельгія, Іспанія, Франція, Греція, Люксембург, Португалія, Велика Британія тощо.

Набуття чинності договором страхування.

За законодавством Німеччини, Іспанії, договір страхування набуває чинності з моменту сплати першого страхового внеску. Відповідно до законодавства Бельгії, Данії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Великої Британії, договір страхування набуває чинності з моменту його укладання, якщо немає угоди про інше. У Бельгії спеціальне положення в договорі часто передбачає дату набуття договором чинності — з моменту сплати першої страхової премії або підписання договору сторонами.

У Франції, Греції, Ірландії договір набуває чинності з моменту, передбаченого в договорі. Зокрема, в Ірландії — якщо в договорі немає спеціального положення — він набуває чинності з моменту його укладання.

За законодавством Італії, договір страхування набуває чинності в 00.00 годин дня, наступного за днем підписання договору. У разі несплати першого страхового внеску дія договору страхування припиняється до 00.00 годин дня після невиконання обов'язку зі сплати страхового внеску страхувальником.

Договір страхування у всіх країнах ЄС укладається у письмовій формі.

Істотні умови у договорі страхування

У Німеччині, за законодавством, у договорі страхування обов'язково мають бути зазначені: дата укладання, ім'я страхувальника, строк дії, страховий ризик, а також включені ризики, зобов'язання страховика і страхувальника, санкції.

В Іспанії істотними умовами договору страхування є: імена та адреси сторін, страхова сума, вид страхування, розміщення ризику, розмір внеску і терміни його сплати, ім'я страхового агента.

У Франції — імена та адреси сторін, страхова сума, вид ризику, розмір страхової премії, дата набуття договором чинності.

У Нідерландах — об'єкт страхування, страхова премія, а також будь-які зобов'язання, які можуть зацікавити страхувальника.

У Данії, Італії істотних обов'язкових умов договору страхування законодавство не передбачає.

Згідно з Цивільним кодексом України, істотними умовами договору страхування є: предмет договору страхування, страховий випадок, розмір страхової суми, страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені цивільним законодавством [10].

Розгляд скарг між страховиками і страхувальниками.

В одних країнах Європейського співтовариства створюються спеціальні організації для вирішення суперечностей між страхувальником і страховиком, в інших — таких організацій немає. Зокрема, у Швейцарії, Німеччині, Італії. В Італії в окремих випадках страхувальник має право звернутися до арбітражного суду для вирішення розбіжностей.

У деяких країнах існують спеціально створені посередницькі організації для вирішення суперечностей між страховою компанією і страхувальником. У Португалії існує Арбітражна палата з автотранспортних подій, утворена страховими компаніями, яка займається вирішенням суперечностей з проведення страхування автотранспортних засобів та страхування цивільної відповідальності автовласників. Рішення Палати є обов'язковим для страхових компаній.

У Франції такою організацією є Центральне тарифне відомство, завданням якого є у випадках обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників визначення розміру страхового відшкодування, який належить сплатити страхувальнику.

У Великій Британії існують дві спеціальні структури. Перша — Страхове бюро омбудсмена, засноване страховими компаніями. Його основним завданням є розгляд і юридичний аналіз суперечностей між страховиками і страхувальниками. Рішення бюро ґрунтується на законодавчих нормах і практиці страхування. Якщо страхувальник згідний з рішенням омбудсмена, то воно стає обов'язковим і для страхових компаній, які є його членами. Якщо страхувальник не згідний з рішенням, то він може звернутися до суду. Ще однією організацією є Арбітражна служба особистого страхування, яка пропонує вирішувати суперечки шляхом призначення незалежного арбітра. Його рішення мають законний характер.

Сьогодні в Україні обговорюється питання серед страховиків щодо створення спеціальної організації — омбудсмена, який розглядатиме суперечності між страховими компаніями і клієнтами. Механізм створення такої організації в Лізі страхових організацій України бачать таким: створюють її страхові компанії, скарги в ній розглядатимуться за рахунок компаній-учасників. Рішення омбудсмена матиме рекомендаційний характер. Така пропозиція серед керівників страхових компаній має неоднозначну оцінку [7, с. 18].

Отже, кожна країна розробила свій механізм дії договору страхування. Він є виписаний і в українській страховій практиці, хоча багато юристів вбачають за доцільне прийняття окремого Закону України "Про договір страхування", який би враховував специфіку різних видів страхування.

Короткі підсумки

  • 1.Клієнт подає у страхову компанію заяву про прийняття об'єкта на страхування. Заява містить перелік питань, на які має дати відповідь страхувальник. Отримавши заяву, страховик проводить андеррайтинг — діяльність з ідентифікації, аналізу, оцінки ризиків та визначення можливості страхування. Особливості ризиків у кожному виді страхування зумовлюють специфіку проведення андеррайтингу, а його основне завдання полягає у відборі ризиків для формування збалансованого й рентабельного страхового портфеля.
  • 2. Договір страхування — письмова угода між страховиком і страхувальником, яка укладається відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування і реєструються при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду добровільного страхування. Страхувальники також можуть укладати договори про страхування третіх осіб, а також призначати осіб (змінювати їх) для одержання страхових виплат. Факт укладання договору страхування засвідчується страховим полісом. З моменту внесення першого страхового платежу договір набирає чинності. Страхові платежі страхувальники - резиденти вносять у грошовій одиниці України, страхувальники-нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України. Страхове відшкодування здійснюють тією валютою, яка передбачена договором страхування.
  • 3. Законодавство встановлює обов'язки страховика, зокрема: ознайомлює страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом 2-х робочих днів, як стане відомо про настання страхового випадку, вживає заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати; здійснює страхову виплату в передбачений договором строк; відшкодовує витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків; тримає в таємниці відомості про страхувальника.
  • 4. Обов'язками страхувальника є: своєчасно вносити страхові платежі; при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього об'єкта страхування; вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку; повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
  • 5. Умовами договору страхування можуть бути передбачені підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Ними є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення страхувальником — громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальника про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії; виконання у повному обсязі страховиком зобов'язань перед страхувальником; несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки; ліквідації страхувальника — юридичної особи; ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним. Крім цього, договір страхування вважається недійсним, якщо його укладено після страхового випадку, або якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування.

У країнах Європейського співтовариства розроблені правові норми дії договору страхування, які мають свої особливості. В одних країнах законодавством встановлено зобов'язувальний характер заяви про страхування (Німеччина, Італія, Данія), в інших заява про страхування не має зобов'язувального характеру (Бельгія, Іспанія, Франція, Велика Британія). Договір страхування у всіх країнах ЄС укладається у письмовій формі. Кожна країна встановлює істотні умови договору страхування, а в Італії і Данії законодавством такі умови не передбачені. Для вирішення суперечностей між страховиками і страхувальниками в одних країнах створюються спеціальні організації, в інших — такі організації не діють.

Основні поняття і терміни: заява про страхування, андеррайтинг, індивідуальний андеррайтинг, стандартний андеррайтинг, правила страхування, договір страхування, страховий поліс, аварійний комісар, обов'язки страховика, зобов'язання страхувальника.

Контрольні питання

  • 1.Розкрийте зміст та особливості договору страхування.
  • 2. Що таке "андеррайтинг", які його завдання?
  • 3. Поясніть процедуру укладання договору страхування.
  • 4. В яких випадках страховик може відмовити страхувальникові у виплаті страхового відшкодування?
  • 5. Яким чином законодавство України врегульовує питання переходу прав страхувальника до інших осіб?
  • 6. Які умови дострокового припинення дії договору страхування?
  • 7.Яка інформація міститься у правилах страхування?

Тести

  • 1. Страховий поліс — це:
    • а) договір страхування майна;
    • б) документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;
    • в) документ, що визначає розмір збитків страхувальника;
    • г) документ, який видається страховиком страхувальнику і засвідчує факт укладання договору страхування.
  • 2. При настанні страхового випадку страхувальник повинен:
    • а) повідомити до компетентних органів про страховий випадок;
    • б) вжити заходів для запобігання та зменшення збитків;
    • в) скласти страховий акт;
    • г) обчислити суму збитку.
  • 3. Чи можна протягом строку дії договору страхування вносити зміни до його змісту?
  • а) так;
  • б) ні;
  • в) з дозволу уповноваженого органу;
  • г) з дозволу Кабінету Міністрів України.
  • 4. В якому документі страхувальник зазначає правдивість та достовірність поданої страховику інформації?
  • а) у заяві на страхування;
  • б) У договорі страхування;
  • в) у декларації;
  • г) у застереженні.
  • 5. Договір страхування укладається відповідно до:
    • а) правил страхування;
    • б) принципів страхування;
    • в) видів страхування;
    • г) агентської угоди.
  • 6. Уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю має право встановлювати додаткові вимоги до:
    • а) договорів страхування життя;
    • б) договорів страхування майна юридичних осіб;
    • в) договорів страхування відповідальності;
    • г) договорів страхування життя, договорів страхування майна громадян.
  • 7. Договір страхування в Україні набирає чинності:
    • а) з моменту внесення першого страхового платежу;
    • б) з моменту сплати останнього страхового платежу;
    • в) з моменту підписання його страховиком і страхувальником;
    • г) в 00.00 годин дня, наступного за днем підписання договору.
  • 8. Протягом якого часу страховик після настання страхового випадку має вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів?
  • а) упродовж 10-ти робочих днів;
  • б) протягом 2-х робочих днів;
  • в) упродовж місяця;
  • г) моментально.
  • 9. Про дострокове припинення дії договору страхування страховик має повідомити страхувальника:
    • а) не швидше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування;
    • б) не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування;
    • в) не пізніше як за 30 робочих днів до дати припинення дії договору страхування;
    • г) не пізніше як за 60 календарних днів до дати припинення дії договору страхування.
  • 10. Якщо кошти були внесені у безготівковій формі, за умови дострокового припинення дії договору страхування, вони повертаються:
    • а) тільки в готівковій формі;
    • б) у безготівковій формі;
    • в) залишаються у страховика;
    • г) у готівковій та безготівковій формі.

Література

  • 1. Архипов А* П., Дьяков Е. И. О страховом андеррайтинге // Финансы. — 2005. — № 8. — С. 51—56.
  • 2. Безсмертна Н. Договір страхування в системі цивільно-правових договорів // Право України. — 2004. — № 3. — С. 34—37.
  • 3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. № 2745-ІП /
  • 4. Залєтов О. Інтеграції України до Європейської Спільноти присвячується // Україна Business. — 1999. — № 22, 23, 24. — С. 2—3.
  • 5. Наумець І. З позовом по життю // Контракти. — 2005. — № 47
  • 6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів" від 5 січня 1998 р. № 8 /
  • 7. Ратна В. Страховий арбітр//Контракти. — 2004.— № 27. — С. 18.
  • 8. Розпорядження Держфінпослуг "Про оприлюднення листа Держфінпослуг щодо приведення правил страхування у відповідність до вимог законодавства України" від 27 грудня 2005 р. № 5206 // Україна Business. — 2006. — № 1—2.
  • 9. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
  • 10. Цивільний кодекс України /

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші