Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Планування туристичної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика туристичного ринку України та її регіонів

Комплексне дослідження ринку проводиться у чотирьох напрямах:

дослідження ринку як такого;

вивчення покупців;

вивчення товарів;

вивчення конкурентів

Дослідження ринку передбачає визначення ємності або місткості ринку, а також можливої частки продуктів нашого підприємства; короткостроковим прогнозуванням розвитку ринку на 6—18 місяців; довгостроковим прогнозуванням; виявленням тенденцій розвитку ринку на 5 та більше років.

Вивчення покупців дає відповіді на такі запитання: кого можна вважати потенційними покупцями нашого товару; яка чисельність кожного сегмента; які мотиви є передумовою покупок; коли найчастіше споживачі роблять покупку, які їх потреби не задовольняються товарами конкурентів?

Вивчення товарів передбачає пошук відповідей на запитання: чи конкурентоздатні наші товари у порівнянні з товарами конкурентів; чи здатні задовольнити потреби потенційних споживачів; які потрібні модифікації товарів згідно з виявленими потребами?

Вивчення конкурентів дає змогу з'ясувати хто є основними конкурентами; чому їхні товари користуються більшим попитом у споживачів; яку цінову стратегію застосовують конкуренти; які канали товароруху обираються ними і чому; якими перспективними науковими розробками займаються.

Двом останнім напрямкам будуть присвячені наступні теми підручника, а зараз зупинимось на дослідженні ринку як такого та визначенні сегмента ринку, тобто групи покупців майбутнього туристичного підприємства.

Туристичний ринок в Україні перебуває на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг залежить від стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна є однією з країн, в яких туризм заохочувався державою як активний спосіб проведення дозвілля. Він пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як спосіб життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо населення міст, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби зумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням можливостей України на ринку міжнародного туризму. З країни - реципієнта із дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії та інших колишніх соціалістичних країн і має об'єктивне соціально - економічне підґрунтя. Поступові позитивні зміни в економіці також позначились на туристичних фірмах України, поліпшення матеріального становища населення створило об'єктивні передумови для розвитку сприятливого ринкового середовища для туристичної діяльності. Позитивні результати дала й державна туристична політика передусім у зв'язку з впровадженням системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування.

В'їзний туризм

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені розширенням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і збільшенням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в'їзним у структурі міжнародного туризму.

За загальними прогнозами на ринку іноземного (в'їзного) туризму спостерігається значна сезонність, "пік" якої спостерігається в липні-серпні, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є відпочинок (понад 50 % усіх відвідувань) та бізнес (майже 32 %). Відповідно до мети приїзду потік іноземних туристів поділяється й територіально: майже половина його спрямована на АР Крим, третина — Київ, п'ята частина — Одеську область і майже 7 % — Львівську. За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в'їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина) [46], хоча майже п'яту частину обмінів становить прикордонний обмін. Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно зростає, перевищуючи 50 % всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменистану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану) [43]. Туристична політика України на ринку міжнародного туризму ґрунтується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою державою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування [43].

Протягом 9 місяців 2007 р. Україну відвідали 17,9 млн в'їзних (іноземних) туристів, що на 24 % або майже на 3,4 млн осіб більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Таке збільшення обсягів в'їзного потоку відбулося за рахунок зростання кількості поїздок із приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 26 та 24 %) (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Структура в'їзного турпотоку за мотивацією

Вид туру

Кільк. осіб, тис.

Процент від всього потоку,%

Відношення до попереднього, % або осіб

Службова поїздка

687,8

4

-14%, 114,3 тис.

Організований туризм

1 342,0

8

+54 %, 262,4 тис.

Приватний туризм

15 822,8

88

+26 %, 3,2 млн

У структурі в'їзного турпотоку відбулися зміни, за яких частка приватного туризму виросла з 87 % за 9 місяців 2006 р. до 88 % за 9 місяців 2007 р. та водночас зросла частка організованого туризму від 7 % до 8 %.

Збільшення подорожей із приватною метою спостерігається з таких країн, як Росія (на 10 %, або на 465,5 тис. осіб), Білорусь (на 39 %, або на 517,6 тис. осіб), Молдова (на 37 %, або на 784,1 тис. осіб), Узбекистан (на 127 %, або на 32,4 тис. осіб), Азербайджан (на 61 %, або на 17,7 тис.

осіб), Таджикистан (на 203 %, або на 14,4 тис. осіб), Румунія (на 263 %, або на 558,0 тис. осіб), Словаччина (на 32,3 %, або на 94,2 тис. осіб).

Зростання кількості поїздок із організованого туризму відбулося з Росії (на 112%, або на 285,2 тис. осіб), Молдови (на 111 %, або на 8,5 тис. осіб), Італії (на 17 %, або на 3,2 тис. осіб), Туреччини (на 25 %, або на 3,7 тис. осіб), Великої Британії (на 16 %, або на 3,0 тис. осіб), Вірменії (на 45 %, або на 0,9 тис. осіб). Однак з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів відповідно на 87 % (або на 76,9 тис. осіб) та 83 % (або на 28,0 тис. осіб), з Румунії на 36 % (або на 1,4 тис. осіб).

Зростання в'їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з Естонії (на 13 %, або на 1,9 тис. осіб), Латвії (на 15 %, або на 4,2 тис. осіб), Литви (на 11 %, або на 4,2 тис. осіб), Польщі (на 19 %, або на 557,4 тис. осіб), Австрії (на 24 %, або на 4,7 тис. осіб), Великої Британії (на 19 %, або на 7,8 тис. осіб), Італії (на 17%, або на 8,2 тис. осіб), Бельгії (на 15 %, або на 1,2 тис. осіб), Франції (на 15 %, або на 4,8 тис. осіб) (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Структура в'їзного турпотоку за країнами походження

Країни

Кількість осіб, млн

% від загального потоку

Відношення до попереднього, % або осіб

Країни СНД

11,4

64

+23 %, або 2,1 млн

Країни ЄС

5,4

ЗО

+16 %, або 754,2 тис.

Інші країни

0,6

6

+106 %, або 588,7 тис.

Підсумовуючи в'їзні потоки слід зауважити, що очолює їх найбільша сусідка України — Росія (33 % від усіх прибулих), з великим відривом на другому місці перебуває Польща (19 %), третє місце приблизно поділяють Молдова та Білорусь (17 і 12 %). Така ситуація переважно пояснюється історично сформованими зв'язками між цими державами-сусідами (табл. 5.3.)


Таблиця 5.3. Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму

№ з/п

Країни

Кількість осіб

Частка, %

Відношення до попереднього року, %

1

Росія

5 957 753

33

+14

2

Польща

3 480114

19

+19

3

Молдова

2 948114

17

+33

4

Білорусь

2 189 601

12

+33

5

Угорщина

915 493

5

+10

6

Румунія

778865

4

+234

7

Словаччина

418117

2

+14

8

Німеччина

188 040

1

+9

9

США

100 161

1

+12

10

Узбекистан

63 616

0,4

+114

Разом

17 040 752

95

Всього

17 040 752

100

+24

Серед найбільш популярних регіонів України для іноземних туристів перше місце посідає м. Київ, друге — АР Крим, третє — м. Севастополь, четверте — Одеська область, п'яте Запорізька, крім цього гірська частина Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей також є серед привабливих для туристів регіонів України (табл. 5.4).

Виїзний туризм

Слід зауважити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами України на ринку іноземного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Росія (34 %), Польща (25 %), Угорщина (8 %). Але запровадження візового режиму у відносинах з ними позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19 % за цей рік.

Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1 травня 2004 р. стали членами Європейського Співтовариства. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон — провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. У ритміці виїзних потоків можна прослідкувати наявність двох "гарячих" сезонів — чітко вираженого літнього та менш вираженого зимового. Виїзний турпотік за 9 місяців 2007 р. збільшився (за рахунок поїздок з організованого туризму та приватних подорожей), порівняно з 9 місяцями 2006 р. на 4 % або на 462,1 тис. осіб та становив 13,3 млн осіб (табл. 5.5).

Таблиця 5.5. Структура виїзного турпотоку за мотивацією

Вид туру

Кількість осіб, тис.

Процент від всього потоку, %

Відношення до попереднього, % або тис. осіб.

Службова поїздка

570,4

4

-5%, або 27,3

Організований туризм

1 452,1

11

+24 %, або 284,8

Приватний туризм

11 288,1

85

+5%, або 204,6

Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Білорусь (на 25 %, або на 9,4 тис. осіб), Польща (на 525 %, або 253,1 тис. осіб), Австрія (на 53 %, або на 7,8 тис. осіб), Туреччина (на ЗО %, або на 36,1 тис. осіб), Єгипет (на 45 %, або на 27,3 тис. осіб) (табл. 5.6).

Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українців до Молдови (на 18 %, або на 100,1 тис. осіб), Румунії (на 209 %, або на 191,3 тис. осіб), Словаччини (на 44 %, або 39,5 тис. осіб), Єгипту (на 136 %, або на 21,0 тис. осіб), Туреччини (на 23 %, або на 58,0 тис. осіб), Італії (на 43 %, або на 9,0 тис. осіб). У табл. 5.7 наведено рейтинг десяти головних країн виїзного туризму.


Таблиця 5.6. Структура виїзного турпотоку за країнами походження

Країни

Кількість осіб, мли

Частка від загального потоку

Відношення до попереднього, % або тис. осіб

Країни СНД

6,9

52

+ 6%, або 410,3

Країни ЄС

5,2

39

-7%, або 400,6

Інші країни

1,2

9

+83, або 585,3

Таблиця 5.7. Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму

№ з/п

Країни

Кількість осіб

Частка від загального потоку

Відношення

до попереднього, %

1

Росія

4 543 729

34

-0,2

2

Польща

3 278 922

25

-3

3

Білорусь

1 218 755

9

+20

4

Угорщина

1063 306

8

-23

5

Молдова

1 048 127

8

+26

6

Румунія

464 280

4

+129

7

Туреччина

412 363

3

+22

8

Словаччина

272 631

2

+16

9

Єгипет

171 240

1

+55

10

Німеччина

124 109

1

-4

Разом

12 597 462

95

Всього

13 310 606

100

+4

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші