Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Основи готельної справи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОСНОВНІ ФОНДИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

ПРИЗНАЧЕННЯ ГОТЕЛІВ, ЇХ РОЗТАШУВАННЯ У СТРУКТУРІ МІСТА

  • 5.1. Розвиток архітектурних форм будівлі готелю.
  • 5.2. Сучасні архітектурні концепції готельних будівель.
  • 5.3. Особливості вибору майданчиків для будівництва готельних комплексів.
  • 5.4. Тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста.

Розвиток архітектурних форм будівлі готелю

Будівля готелю посідає особливе місце серед різноманітних споруд якнайширшого функціонального призначення. Вона відображає, як правило, соціально-економічні умови розвитку суспільства, характер взаємовідносин у ньому, рівень культури і побуту. Форма будівлі впродовж століть піддавалась постійним змінам, проте характер і вид обслуговування визначили її основи і специфіку, які вирізняють її серед інших будівель загальної міської забудови.

Розвиток форми будівлі готелю впродовж всієї історії свідчить про тісний зв'язок цього виду архітектури з розвитком суспільного життя. В періоди її розквіту створювалися будівлі зі складною і багатою формою, в періоди застою - практично єдиною формою є примітивне укриття. Крім того, не всі наявні відомості про стан готельної справи в будь-яку епоху можуть бути доповнені планами і малюнками будівель постоялих дворів того періоду.

Виходячи з описів археологами найперших об'єктів розміщення - постоялих дворів, караван-сараїв, "странноприимных" будинків, дорожніх інн-готелів та ін., можна зробити певні висновки:

  • 1. Внутрішні приміщення за їхнім функціональним призначенням поділялись на житлові (кімнати для сну), громадські (холи, вестибулі, коридори), підсобні (склади для зберігання товарів, конюшні), технічні (приміщення для підігрівання води в басейнах, де гості мили ноги й купались).
  • 2. Послуги об'єктів розміщення не обмежувались вищезазначеними. Були також крамниці, де продавались товари першої необхідності; кухні, де готувалась їжа для клієнтів; майстерні з ремонту одягу і взуття. Тобто основна послуга (надання ночівлі) доповнювалась певним переліком інших.
  • 3. Міцні стіни й обмежена кількість входів дозволяли за потреби витримати осаду, захиститися від грабіжників і розбійників, про що достеменно відомо з різноманітних письмових джерел. Ці ж джерела містять свідчення про нормативні акти, прийняті правителями держав, які покладали відповідальність за безпечне перебування мандрівників на об' єктах розміщення на їхніх власників.
  • 4. Фрески, різні предмети декоративного оздоблення свідчать про залучення до оформлення інтер'єрів художників, садівників-декораторів та інших фахівців.
  • 5. Розташування об'єктів розміщення поблизу пожвавлених шляхів, в населених пунктах, у місцях масового скупчення людей свідчить про цілеспрямовану орієнтацію на обслуговування широкого контингенту клієнтів.

Постоялі чи гостинні двори були тим місцем, де зустрічались місцеві мешканці і мандрівники, де обговорювались події і відбувався обмін думками, укладались різноманітні угоди. Очевидно, ця атмосфера невимушеного спілкування, що дозволяла швидко знайти спільну мову незнайомим людям, приваблювала тих, хто подорожував із метою розширення своїх знань про світ і людську природу.

Сучасні архітектурні концепції готельних будівель

Різноманітні концепції архітектури готельних будівель знаходять своє відображення у просторових і масивних формах, які зустрічаються і використовуються найчастіше. Майже класичним вважається вирішення у вигляді компактного масиву, що органічно вписується у вуличний ансамбль. Прикладів таких будівель зустрічається багато, особливо в ХІХ і на початку ХХ століть.

Рідко зустрічаються готелі у вигляді окремого поодинокого масиву. Всі служби в ньому розміщуються у формі, наприклад, прямокутника, трикутника чи кола. Приміщення з різними площами, формами і габаритами вписані в єдину мережу горизонталей і вертикалей зовнішнього вигляду будівлі.

У міжвоєнні роки ХХ ст. у Німеччині використовувалось вирішення готелів у вигляді складного масиву - будівель із багатьма крилами у формі чотирикутників, підків та ін., що мало велике значення для скорочення комунікацій на поверхах, де розміщувались номери, проте не створювали якоїсь специфічно готельної просторової форми.

Характерною готельною формою можна назвати масиви повоєнних американських готелів, де переважно багатоповерховий блок готельних номерів відокремлений, а приміщення громадського призначення і підсобні розміщені в нижчому, але ширшому блоці.

Більшість проектувальників намагались знайти таку форму будівлі, щоб вона різко виділялась серед інших і мала архітектурну своєрідність. Із цією метою проектувались висотні готельні будівлі. Таке вирішення має безліч функціональних переваг: горизонтальні комунікації на поверхах відносно короткі; весь рух по вертикалі організований із допомогою ліфтів; розміщення номерів високо над вулицею ізолює їх від шуму, а також від забрудненого повітря. Це невигідно з економічної точки зору через високу вартість конструкцій і ліфтів, але разом із тим повністю відповідає вимогам урбаністичного характеру як основної ознаки міської забудови, що в окремих випадках може виправдати збільшення витрат на будівництво й експлуатацію.

Готелі, розміщені в мальовничих місцях, найчастіше є малоповерховими. Це дає можливість тим, хто ними користується, перебувати в безпосередньому контакті з довкіллям. Звичайно, вибір такої форми будівлі подовжує горизонтальні комунікації на поверхах і збільшує кількість сходових майданчиків, проте дозволяє легко і швидко вийти з будинку на природу. Крім того, низька будівля менше змінює ландшафт, ніж багатоповерхівка, до того ж триповерховий готель ще можна сховати між деревами.

До цієї категорії будівель відносять мотелі, які проектуються виключно у вигляді низьких будов з урахуванням якомога тіснішого зв'язку житлових приміщень зі стоянкою автомашин чи гаражем. Будуються вони здебільшого на забудованій місцевості, тому немає потреби будувати їх високими для дотримання певної художньої рівноваги з навколишніми будівлями.

Як бачимо з наведених прикладів, сьогодні існують дві тенденції в готельному будівництві. Особливо відчутно вони проявляються в будівництві міських готелів. Одна з них рекомендує масив будівель в єдиній композиції. В цьому випадку рекламні причини і навіть принципи економічного характеру (висока ціна земельної ділянки) є вирішальними при виборі форми готельної будівлі.

Спочатку в США, а потім і в інших державах були створені проекти і збудовані готелі, де блок житлових кімнат мав форму Т чи У, приміщення загального призначення розташовані на першому поверсі позаду цього блока, в павільйонах різної висоти і різних форм, що відповідають функціональним і технічним вимогам. Видатним представником цього напрямку в архітектурі, який орієнтувався на індустрію гостинності, був американець Р. Тейблер. Найкращі художньо-просторові результати отримані при використанні форми Е чи У.

Останні вирішення в будівництві міських готелів зводяться до простого блока з номерами по обидва боки коридору з однаковими житловими умовами. Завдяки сталевим чи залізобетонним конструкціям можна отримати довільну висоту блока і кількість номерів незалежно від величини ділянки. Обмеженням у даному випадку можуть бути тільки принципи благоустрою і планування міста.

Принцип вирішення житлового комплексу має величезне значення для всієї будівлі готелю через домінуючу площу житлових номерів стосовно приміщень, відведених для організації обслуговування. Нагромадження великої кількості вікон часто створює одноманітність і схематичність в архітектурному вираженні. Природа має специфічні умови, в яких міська архітектура була б різким дисонансом у природному пейзажі. Тому планування готелю в таких умовах складне і в більшості випадків зводиться до пошуку форми на зразок павільйону чи вілли.

Вирішення житлових поверхів із двостороннім використанням коридору, безперечно, економічніше. Проте недоліками такої системи при довгих коридорах можуть бути відсутність природного світла, одноманітність коридору, різні умови освітлення сонцем номерів по обидва боки коридору, а також неоднакові видові умови житлових номерів. Ці недоліки не мають великого значення в міських умовах, і тому двобічна забудова коридору використовується досить часто. Безпосередньо до коридору прилягає смуга санітарно-ванних вузлів і холів. Таке розміщення ізолює житловий номер від шуму з коридору і дозволяє раціонально використовувати найменш освітлену частину номерів. При особливих видових умовах в житлових номерах обладнують лоджії чи балкони.

Вирішення житлових поверхів у формі односторонньої забудови, при якій номери розташовуються з одного боку коридору, менш економічне з точки зору співвідношення площі комунікацій і житлової. Це дає кращі результати для внутрішніх приміщень, коли можна уникнути темних коридорів і створити однакові видові умови для житлових номерів. Вигляд з вікна має важливе значення для готельних об'єктів, призначених для відпочинку.

Висотні системи характеризуються невеликим планом поверху відносно кількості поверхів. Цей вид забудови рідко застосовується через неекономічне і ускладнене обслуговування.

На кожному правильно вирішеному житловому поверсі повинні бути службовий номер, номер для обслуговуючого персоналу, склад для білизни та ін. За невеликої площі на поверхах приміщення послуг розташовують через кілька поверхів, унаслідок чого обслуговування кожного з них ускладнене. Правильніше вирішення при використанні цієї системи досягається в невеликих об' єктах на кшталт готелю-пансіонату.

Зовнішній вигляд готельної будівлі має велике значення з погляду реклами, тому варто подбати про те, щоб він був респектабельним, естетичним і добре збереженим. У багатьох країнах застосовуються керамічні та мозаїчні плитки з використанням кольорових металів і скла. Такі матеріали зберігають свіжість фарби і надають специфічного сучасного вигляду, що характеризується простотою, легкістю і постійно зберігає фасад у його первинному стані. Важливим чинником у формуванні враження про архітектуру є сонячне освітлення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші