Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Основи педагогічної ергономіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Профілактика втоми у навчальному процесі

Запорукою нормального функціонального стану учнів у процесі навчальної діяльності, можливості підтримувати розумову працездатність на високому рівні та запобігати передчасному стомленню є правильна організація уроку, рівень його гігієнічної спрямованості. Завдання школи не тільки дати дитині необхідну освіту, а й зберегти в процесі навчання її здоров'я.

У розпорядку дня учня стомливі статичні навантаження переважають над динамічними, які природні для молодших школярів, оскільки розвиток рухових центрів, особливо активний у 3-6 років, у них продовжується. Виконання домашнього завдання теж вимагає тривалого вимушеного збереження статичної робочої пози. Наслідком цього є тривале і значне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну і нервову системи, що призводить до порушення їх функцій.

Об'єктивною реакцією на діяльність є стомлення.

Втома (стомлення) - закономірний процес тимчасового зниження працездатності, що виникає внаслідок тривалої, інтенсивної роботи.

Науковці використовують також термін "стомленість". Стомлення і втома є об'єктивними явищами, а стомленість - суб'єктивним.

Стомленість - суб'єктивне психічне явище, яке супроводжується відчуттям слабкості та небажанням працювати.

Досить часто втома розвивається внаслідок відсутності звички до систематичної праці. Щоб подолати втому необхідно відпочивати, в іншому разі розвивається перевтома.

Перевтома - порушення нормального фізіологічного функціонування організму, що може свідчити про певне захворювання.

Це проміжний між здоров'ям та хворобою стан організму, що потребує негайного педагогічного та медичного втручання.

Біологічне значення втоми полягає в тому, що вона призводить до виникнення гальмування у нервових клітинах, забезпечуючи таким чином захист всього організму, насамперед центральної нервової системи, від перенапруження і руйнування. Проблему втоми розв'язують у три етапи: виявляють її причини та механізми розвитку; діагностують втому та оцінюють працездатність; розробляють методи профілактики втоми.

За різних видів м'язової діяльності основними причинами розвитку втоми є сукупність порушень в основних функціональних системах організму:

  • а) нервово-м'язовому апараті у зв'язку зі зміною обміну речовин та зниженням провідності синапсів;
  • б) центральній нервовій системі внаслідок зниження збудливості нервових центрів через сильну та тривалу дію рецепторних імпульсів;
  • г) ендокринній системі у зв'язку з надлишковим надходженням у кров гормонів гіпофіза і надниркових залоз за емоційного напруження чи. навпаки, внаслідок послаблення функцій цієї системи при тривалій виснажливій роботі;

ґ) системах кровообігу та дихання за рахунок ослаблення скорочувальної здатності серцевого м'яза та дихальних м'язів, що уповільнює кисневе постачання організму і окислення продуктів обміну.

Значення кожної причини втоми змінюється залежно від характеру, інтенсивності та тривалості трудової діяльності. Наприклад, втома швидко розвивається у разі монотонної, статичної та сенсорно збідненої діяльності.

Серед чинників навчального середовища найбільше на працездатність учнів упливають мікроклімат приміщення, особливо температура, вологість і швидкість руху повітря, рівень шумів, характер освітлення. Розвиток втоми залежить від стану здоров'я учнів, психологічних показників - рівня тривожності, вольових якостей, уваги тощо.

Прояви (ознаки) втоми бувають такими:

  • 1) відчуття слабосилля (людина відчуває погіршення працездатності навіть тоді, коли продуктивність праці не знижується; воно виражається як переживання особливої, обтяжливої напруги та невпевненості; людині здається, що вона не може продовжувати роботу належним чином);
  • 2) розлад уваги, що є однією з найчутливіших до втоми психологічних характеристик;
  • 3) розлади моторної сфери (уповільнення чи безладна квапливість рухів, розлад їх ритму, послаблення точності та координації рухів);
  • 4) погіршення пам'яті та мислення (особливо при втомі у процесі розумової діяльності);
  • 5) ослаблення волі (зменшення рішучості, витримки, самоконтролю);
  • 6) сонливість (прояв захисного гальмування).

У навчальному процесі найважливішими є зовнішні ознаки втоми (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Зовнішні ознаки втоми при розумовій діяльності

Ознаки

Втома незначна

Втома значна

Втома гостра

Увага

Поодинокі відволікання

Увага нетривка, часті

відволікання

Увага ослаблена, реакції на нові подразники (нові словесні вказівки) відсутні

Поза

Поза

непостійна, потягування ніг і випрямлення тулуба

Часта зміна пози, повороти голови в різні боки,

підтримання голови руками

Прагнення покласти голову на стіл, випрямитися, відхилившись на спинку стільця

Рухи

Точні

Невпевнені, повільні

Метушливі рухи рук і пальців (погіршення почерку)

Інтерес

Жвавий інтерес,

ставлення

запитань

Слабкий інтерес, відсутність запитань

Повна відсутність інтересу, апатія

Причинами втоми у школярів можуть бути: недосипання, почуття голоду, неповне відновлення сил після перенесеної хвороби, перші симптоми хвороби тощо. Розрізняють суб'єктивні критерії з'ясування втоми (відчуття стомлення, яке визначається шляхом опитування учнів протягом навчального процесу) та об'єктивні (ефективність навчального процесу, стан функціональних систем організму школярів (опорно-рухової, кровоносної, дихальної, сенсорної, вищої нервової діяльності тощо), які визначають за допомогою спеціальних методів дослідження).

Для запобігання зниженню працездатності учнів на уроці використовують такі способи профілактики втоми:

  • - оптимізація умов проведення уроку шляхом забезпечення сприятливого мікроклімату, освітленості, раціональних робочих поз, чергування діяльності та відпочинку;
  • - переважне використання першої сигнальної системи, а також методу перемикання аналізаторів, особливо на початку вивчення нової теми;
  • - проведення фізкультурних пауз (у початкових класах - на кожному уроці, у старших - на четвертому та п'ятому уроках);
  • - відповідність навчальних і наочних засобів та методів їх використання ергономічним вимогам;
  • - урахування вікових можливостей учнів при визначенні ступеня складності певних елементів навчального навантаження;
  • - скорочення тривалості уроку в першому класі до 35 хв.;
  • - формування позитивної мотивації та сприятливого емоційного клімату в класі.

Російський фізіолог М. Введенський (1852-1922) наголошував, що швидке стомлення від праці пов'язане насамперед з нераціональною її організацією. Як стверджував учений, фізіологічною основою продуктивної розумової праці є такі гігієнічні вимоги: поступове входження в працю, її ритмічність, дотримання послідовності та систематичності у трудовій діяльності, правильне чергування праці та відпочинку, щоденне тренування, що сприяє формуванню умінь і навичок застосовувати гігієнічні вимоги.

Найдієвішими засобами профілактики втоми у школярів є урахування вікових можливостей учнів при визначенні рівня складності навчального матеріалу, оптимізація мікроклімату навчального середовища, чергування робочих поз, діяльності та відпочинку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші