Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.1. Мислення інформацією.
  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності.
  • 2.3. Основні прояви стратегій.
  • 2.4. Стратегія як нетактика.
  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим.
  • 2.6. Стратегічні виклики Україні.
  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи.

Мислення інформацією

Як геополітика є мисленням простором, так і інформаційна політика має стати мисленням інформацією. Є більш потужні і менш сильні "машини" для породження інформації, прив'язані в тому числі і до деяких країн, і це дає змогу більш адекватно готувати підґрунтя для майбутніх дій, оскільки важливим правилом сьогодення стало таке: ЖОДНА ДІЯ НЕ МАЄ СЕНСУ БЕЗ ВІДПОВІДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ. Ми бачимо це з підготовки до війни в Іраку, з безперервної політичної боротьби, яка точиться в Україні, оскільки вона викликана президентськими виборами 2004 р.

Інформація сьогодні є суттєвим елементом не лише виробничої сфери, а й сфер економічної, військової, дипломатичної, політичної, соціальної. Збільшується кількість людей, які зайняті обробкою і поширенням інформації. Зросла кількість завдань, яке людство здатне вирішувати саме завдяки адекватному функціонуванню інформаційної сфери.

Як людство перейшло до цього нового типу мислення? Раніше основним видом управління був контроль над інформаційним простором, оскільки інформація здатна або стабілізувати, або дестабілізувати соціальну ситуацію. Сьогодні виграють ті країни, які мають можливість входити відкрито у будь-які інформаційні потоки, оскільки саме це забезпечує їх прискорене функціонування. Тобто систему контролю замінила система відкритості. У світі виграють ті країни, які можуть впливати на форматування новин, тобто самі створюють потрібні види інформації.

Таблиця 2.1. Види інформації

Інформація

Рівень контролю

Цензура

Звичайна

Менш контрольована

Цензура побуту

Публічна

Контрольована

Цензура офіційна і внутрішня

Сакральна

Максимально контрольована

Цензура моральна і офіційна

Розшарування інформації на звичайну, публічну і сакральну є в будь-якій цивілізації. Комунікація в кожній з цих сфер буде різною. Згадаймо анекдот радянських часів, коли на закид американця, що у нього є свобода, бо він може підійти до Білого дому і проголосити, що Рейган – дурень, наша людина відповідає, що вона теж може вийти на Червону площу і сказати, що Рейган – дурень.

Публічна і сакральна інформація контролювалися завжди, тільки назви цих контролерів були різними. Від шаманів, жреців, священнослужителів до ідеологів і пропагандистів. Всі вони контролювали відповідність канонам тих інформаційних потоків, які функціонують в суспільстві.

Що дає нам інформаційний простір? Він дає зручний і дешевий спосіб побудови єдиного суспільства, який саме цим відрізняється від сусіднього суспільства. Назвемо цю функцію консервативною, оскільки зміни базових засад суспільства потребують суттєвих ресурсних вкладень. З іншого боку, інформаційний простір дає можливість динамічного розвитку, оскільки спрощує процеси апробації нового. Це його динамічна функція. Таким чином, динамічна складова інформаційного простору дає нам можливість у прискореному режимі виходити на нових людей, нових лідерів, водночас його консервативна складова, точніше об'єднувальна складова, дає можливість створювати власну ідентичність, утримувати власну модель світу. Без цього теж не може існувати будь-яке суспільство.

Б. Тоффлер визначив три стадії в розвитку людства:

  • – аграрна;
  • – індустріальна;
  • – інформаційна.

На кожній з цих стадій найважливішим є основний елемент, за який точаться війни. Це земля – в аграрній цивілізації, промисловість – у цивілізації індустріальній та інформація – у цивілізації інформаційній. До речі, у війні перемагає той, хто користується здобутками нової цивілізації. Наприклад, Олександр Македонський використовував стратегію і тактику цивілізації індустріальної, тому був недосяжним для свої ворогів. Чингізхан теж використовував швидкість, маневр і розвідку майбутніх цивілізацій.

Інформаційна цивілізація будує всю свою діяльність на інформаційних технологіях, що зорганізовані в інформаційній мережі і гуртуються навколо обробки інформації, як пише М. Кастельс, один із провідників інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство стає не тільки сильнішим, й вразливішим, бо виникає серйозна інформаційна залежність його. Аль-Каїда використала саме ці можливості інформаційного суспільства, оскільки її члени вже не є територіально прив'язаними, вони об'єднані завдяки сучасним інформаційним технологіям. У результаті неурядовий актор може бути рівним урядовим збройним силам, що і трапилося 11 вересня 2001 р.

Дж. Арквілла як один із сучасних теоретиків інформаційних технологій у випадку Аль-Каїди підкреслював, що оскільки це мережева структура, то, можливо, вплив серед її членів можна буде справляти лише тоді, коли вдасться контролювати нарративи, що функціонують в цьому середовищі, оскільки саме вони формують склад і структуру її членів, визначають її модель світу. Звідси вимога Арквілли бачити в інформації дві сторони. З одного боку, інформація як трансляція (звичний погляд). З іншого – інформація як організатор системи чи структури (зовсім новий погляд).

Розвиток людства поступово вивів на перше місце інформацію і знання, відтіснивши землю і промисловість як домінантні складові. Тому сьогодні у військовій сфері відбувається перехід від поняття інформаційна війна до поняття війна знань. З чим це пов'язано? Основним у системі управління є прийняття рішень. Але воно базується на системі знань. Змінивши знання, ми отримуємо інші рішення. Кожна соціальна трансформація починалася зі зміни системи знань. 1917 р. дав максиму "Грабуй награбоване", "Мир – хатам, війна – палацам", і ці факультативні знання, стали домінуючими. У 1985–1991 pp. не тільки стріляли по штабах, а й по всій символіці радянського суспільства (Ленін, Партія, Комсомол). Зміна прийнятих в суспільстві знань дала змогу змінити соціальну систему.

Тому виникає проблема: як вплинути на прийняття рішень опонента/ворога і як захистити власну систему прийняття рішень від подібного впливу. До речі, це сьогодні окрема наукова ділянка, де будуються мережі впливу (influence net), або дерева впливу (influence tree).

Що впливає на наше індивідуальне прийняття рішення? Авторитетність того, хто говорить. Наприклад, лікар про хвороби чи міліціонер про те, як захистити квартиру від пограбування. Якщо ж лікар буде розповідати про захист, а міліціонер про хвороби, це вже знизить їхню впливовість.

На масову свідомість найкраще впливає масова культура. Візьмемо для прикладу кіно. В тридцяті роки і Радянській Союз, і США сформували свою систему героїв. В США це був супермен і бетмен. У них є дві-три суттєві характеристики. Це мускульна сила поза межами звичайної людини, це обмеження сексуальних контактів, (герої завжди залишаються на самоті), це намагання покарати зло.

Радянська героїка теж будувалася однотипно, можна навіть вважати, що героїка в чомусь повторює аксіоматику християнських святих. Герой завжди перемагає тілесне. Зоя Космодем'янська чи Гастелло віддають своє життя, П. Морозов перемагає своє біологічне заради перемоги соціального. Якщо герой фільму "Один вдома" захищає власну домівку, то радянській герой захищав суспільний дім.

До речі, краще впливає mix (поєднання), що об'єднує реальне і нереальне (інформаційне і віртуальне). Такі об'єкти можуть створюватися з матеріальних об'єктів з різними символічним навантаженням. Наприклад, під час війни в Афганістані американські літаки могли скидати і бомби, і продуктові набори.

Американські військові як колись у В'єтнамі, так і сьогодні в Іраку чи Гаїті мають програму, що називається Програма комбінованих дій, за якою вони допомагають місцевим жителям (дають питну воду, лікують і под.). Все це створює феномен когнітивного дисонансу, коли нам важко в голові об'єднати протилежні інтерпретації.

Повернемося до знань і прийняття рішень.

Д. Бойд запропонував власну систему прийняття рішень, яка має чотири складові:

СПОСТЕРЕЖЕННЯ – ОРІЄНТАЦІЯ – РІШЕННЯ – ДІЯ.

Вона скорочено називається СОРД. Спочатку ми бачимо щось, орієнтуємося, що перед нами, вирішуємо, що робити, і діємо.

Д. Бойд розробив цю систему СОРД в Кореї, коли був пілотом і коли прийняття рішення швидше за супротивника приносило перемогу, бо супротивник, якщо його цикл прийняття рішень є довшим, завжди буде приймати рішення в уже зміненій ситуації. Ці здобутки використовують як військові, так і бізнесмени, оскільки в цих двох випадках роль супротивника/конкурента досить важлива, оскільки кінцевий результат задається взаємодією двох сторін, а не лише однією.

Події 11 вересня можуть проілюструвати цю систему. При Клінтоні тероризм розглядався (орієнтація) виключно в системі кримінальній. При Буші його зрозуміли по-іншому, вже як військову загрозу, звідси випливли зовсім інші рішення і дії.

Використання нових технологій відкриває принципово нові можливості, наслідки яких ми на сьогодні ще тільки починаємо відчувати. Будь-яка технологічна новація обов'язково має соціальні чи політичні наслідки. Наведемо деякі приклади таких інноваційних прийомів останнього часу.

Мексика. Повстанці однієї з провінцій отримали широку підтримку завдяки тому, що Інтернет зв'язав їх з провідними неурядовими організаціями світу.

Венесуела. Заарештований заколотниками президент перервав мовчання телевізійних каналів про свою долю за допомогою дзвінка з мобільного телефону, який надав йому один з охоронців.

Філіппіни. Завдяки повідомленням на мобільні телефони вдалося зібрати мітинг на підтримку кандидата в президенти, який і переміг на виборах. Це виявилося досить мобільним засобом, за допомогою якого відразу вдалося охопити велику частку аудиторії.

Феномен smart mob. Сьогодні можна зібрати натовп в будь-якому місці, надіславши повідомлення на мобільний телефон.

Embedded reporters. Остання війна в Іраку створила новий феномен висвітлення подій ЗМІ, коли журналісти були приписані до військових частин. Коли вони стали часткою бойових дій, тональність висвітлення змінилася на більш позитивну. В результаті такого висвітлення збільшилася частка тих, хто оцінював війну позитивно в Америці та Великій Британії.

Перед нами виникає ціла низка професій, які працюють в інформаційному просторі. Перерахуємо деякі з них: журналіст, спеціаліст зі зв'язків з громадськістю, політтехнолог, спеціаліст з реклами, спеціаліст з інформаційних/психологічних війн, спеціаліст з переговорів, пропагандист. В СІЛА, наприклад, спеціалістів зі зв'язків з громадськістю більше, ніж журналістів. Якщо додати сюди не тільки тих, хто породжує інформацію, а й тих, хто її аналізує, то можна згадати ще такі ділянки, як створення психологічних портретів у системі політичної психології, а також спеціалістів з аналізу фреймів у системі когнітивної психології.

Загалом для всіх цих професій діє таке правило: найкраще спрацьовує відчуття, що рішення людина приймає сама, а не хтось примушує її це зробити.

Для людини найбільш важливими є три виміри: реальний, інформаційний і когнітивний. їх слід зображати як трикутник, оскільки вони впливають один на одного. Завдання будь-якого впливу перейти саме в когнітивний простір, використавши для цього або інформаційний, або навіть реальний. Когнітивний простір має меншу динаміку, ніж простір інформаційний, тому вносити зміни в нього набагато важче. Журналістика є чи не єдиною професією серед згаданих, яка працює на відрізку від реальності до інформації, адже всі інші професії намагаються, впливаючи на Інформаційний чи Когнітивний простори, отримати результати в реальному просторі.

Взагалі можна сказати, що на сьогодні ми маємо технології, здатні переносити зміни з інформаційного рівня на військовий, дипломатичний, соціальний, політичний. Адже що таке вибори? Це саме зміни в інформаційному просторі, які здатні дати результат в просторі політичному.

До речі, події 11 березня 2004 р. в Іспанії продемонстрували, що вплив можливий через опосередковане використання інформаційного простору. Як і позаминулі президентські вибори в Росії, коли вибухи в житлових будинках створили новий контекст, тлі якого і був вперше обран В. Путін.

Фрейми

Фрейми – це готові інтерпретаційні структури, які дають нам змогу структуру вати світ навколо нас. Фрейми цікаві ще тим, що при зіткненні факту та фрейму перемога залишається за фреймом. Ми можемо сказати, що це випадковість, це неправда, віддаючи перевагу інтерпретаційній схемі, яка була введена до того.

Фрейми використовують журналісти, розповідаючи про ті чи інші події. Наприклад, з факту, що маленьку дитину в будинку вкусив пацюк, може виникнути три різні історії, прив'язані до трьох різних фреймів.

Саме фрейм розставляє акценти, хто саме винний у цьому. Перше газетне повідомлення: малолітня мати залишила дитину, бо пішла отоварюватися на безкоштовні чеки, а пацюк саме в цей час напав на дитину. Зрозуміло, хто винний.

Ще одне можливе повідомлення: інтерв'ю беруть у мешканців будинку, де це сталося. Вони твердять: "Ми вже стільки часу вимагаємо, аби власник будинку боровся з цими пацюками". Тут "ворогом" стає вже власник будинку, а не мати. Можливе і третє повідомлення зі своїм фреймом. В ньому виступає представник місцевого самоврядування і каже: "Федеральних грошей не вистачає, ми нічого не можемо вдіяти, наразі стають можливими такі трагічні випадки". Тобто один факт проінтерпретовано тричі.

Цей напрям сьогодні дуже активно розробляється. Демократи навіть кажуть, що республіканці останніми роками повністю "переформатували" свідомість американців – саме зі створенням подібних фреймів на власну користь.

Слід додати, що ми поступово переходимо в новий тип цивілізації – віртуальний, адже ми все більше часу проводимо в віртуальних світах Тобто після цивілізації інформаційної світ перейде в цивілізацію віртуальну. Відповідно військові будуть захоплювати не знання чи інформацію, а саме віртуальний простір, оскільки саме в ньому вирішується, хто є правим чи винний. Наприклад, вже сьогодні в рамках публічної дипломатії США намагаються працювати з віртуальним простором ісламського світу. Серед таких прийомів пропонується надати більше можливості виходу на масову аудиторію модерністам супроти фундаменталістів чи традиціоналістів, що дасть можливість увести в ісламській світ принципово нові ідеї і нових людей. Це теж варіант інформаційної інтервенції в традиційний варіант світу, який, як правило є дуже замкненим.

Нове інформаційне суспільство поступово захоплює все більшу кількість країн. Використання його переваг дає можливість як малим, так і великим країнам бути конкурентними в сучасному світі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші