Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Приховування маніпулятивного впливу

Це потайний характер маніпулятивного впливу. Правда, в літературі не знайдено рефлексної відмінності між приховуванням факту маніпулятивного впливу, з одного боку, та приховуванням намірів маніпулятора - з іншого. Проте вважається, що найбільш ретельно приховуються саме наміри.

Г. Шиллер зазначає, наскільки важливу роль відіграє цілеспрямоване створення міфу про нейтралітет соціальних інститутів щодо політичних сил. Згідно з цим міфом головна мета державних інститутів - служіння загальному благу. Це необхідно, щоб замаскувати мету маніпулювання, а в ідеалі й сам факт впливу зробити непомітним. В інших же випадках маніпулятивний вплив може спеціально організовуватися за допомогою ритуалів і процедур, що також маскують мету їх організаторів.

Засоби примушення

Різними авторами часто обговорюється тема - особливості застосування сили (влади). Як правило, йдеться про силу впливу владних політичних структур чи засобів масової інформації. Обговорюється також ступінь примусовості силового тиску, його невідхильності, способи прихованого чи явного примушення, передумови такого тиску.

Щодо міжособистісного впливу в рамках офіційних соціальних структур увага приділяється проявам сильної або слабкої позицій. Так, скажімо, "праведна" позиція строгого начальника, який практикує тотальний контроль або часто користується владними методами впливу (перевага за посадою) розцінюється як слабка. Те саме стосується і підлеглих: відкрита конфронтація з боку підлеглого до свого начальника швидше свідчить про його слабкість. І навпаки, непряме залякування або неявне (неформальне) насильство з боку підлеглого є ознакою слабкості в позиції начальника - це означає, що останній зробив якусь помилку.

Мішені впливу

Найбільш психологічно забарвленою темою, поза сумнівом, є проблема мішеней маніпулятивного впливу. На думку Є. Доценка, сталого визначення мішені немає. Він вважає доречним під час розгляду психологічних механізмів використовувати поняття "мішень" для позначення тих психічних структур, на які здійснюється вплив з боку ініціатора незалежно від того, мав він такий намір чи ні.

З іншого боку, поняття "мішень" за своїм семантичним навантаженням дуже зручне як метафора - воно досить точно вказує на механізми психологічного впливу.

Вплив часто будується з розрахунку на основні інстинктивні тяжіння людини або її агресивні устремління. Такими можуть бути, наприклад, секс, відчуття власності, вороже ставлення до несхожих на нас людей, нестійкість перед спокусами влади, грошей, слави, розкоші тощо.

Логіка маніпуляторів при цьому очевидна й закономірність є однозначною: чим ширша аудиторія, на яку необхідно здійснити вплив, тим універсальнішими повинні бути мішені. Спеціалізованість і точна спрямованість масового впливу можливі тоді, коли організаторові впливу відомі специфічні характеристики верств населення або групи людей, яка його цікавить. Відповідно, чим вужча передбачувана аудиторія, тим точнішим повинне бути підлаштування під її особливості. У випадках, коли таке підлаштування з якихось причин не проводиться, знову використовуються універсальні збудники: гордість, прагнення до задоволення, комфорту, бажання мати сімейний затишок, просування по службі, популярність - цілком доступні й зрозумілі більшості людей цінності. Якщо ж при цьому щось не спрацьовує, то це можна розглядати як неминучу платню за вихідну економію.

Більш "просунуті" технології маніпулювання припускають попередню підготовку думок або бажань, закріплення їх у масовій свідомості або в уявленнях окремої конкретної людини з тим, щоб можна було до них потім апелювати. Наприклад, створення міфу про дбайливого президента або респектабельності компанії, переконання партнера в тому, що йому хочуть допомогти або що йому загрожує небезпека.

Роботизація

Особливо слід виділити лейтмотив роботоподібності, який полягає в тому, що люди - об'єкти маніпулятивної обробки - перетворюються на маріонеток, керованих владними силами за допомогою "ниточок" - засобів масової інформації. На соціально-рольовому рівні обговорюється залежність підлеглих від тиску організації, перетворення працівників у службовців (від слова "слуга"). На міжособистісному рівні увага притягується до існування запрограмованих дій у відповідь на ті або інші впливи з боку партнерів по спілкуванню.

До цього кола проблем можна віднести безліч робіт з дослідження та обговорення ефектів від використання стереотипів масової свідомості, індивідуальних звичок.

Окрім використання "готових до вживання" програм стереотипної поведінки, багато авторів указують на зусилля маніпуляторів щодо уніфікації способів мислення, оцінки й реагування великих мас людей. У результаті такі зусилля ведуть до деіндивідуалізації та де-персоніфікації людей, перетворення їх у податливих об'єктів маніпулювання (не випадково термін "об'єкти" частіше всього й вживається при аналізі подібних явищ).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші