Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток психіки у дитячому та юнацькому віці

Безпосередньо після народження у дитини є лише безумовні рефлекси (автоматизми), але вже в перші тижні життя починають формуватися умовні рефлекси, наприклад, харчовий. Утворення умовних рефлексів відбувається в такому порядку: вестибулярні, слухові, зорові, шкірні, м'язові.

Пізніше поступово проявляється здатність до диференціації, що дозволяє дитині певною мірою виділяти з оточення окремих людей і реагувати на них. У кінці першою місяця встановлюються емоційні контакти. Визначальними утвореннями умовних рефлексів є орієнтовні дослідницькі реакції дитини. Однак рефлекторна сфера дещо випереджає розвиток моторної активності, рухи дитини ще в основному некоординовані.

Надалі розвиток і удосконалення моторики -кінестезії-стають важливим моментом у психічній еволюції дитини, тому що саме хапальні рухи визначають її перше знайомство з предметним світом (рис. 1.5). Досконалість моторики проявляється у повзанні, спробах ходити і стояти.

Перше знайомство з предметним світом дитина реалізує через хапання та торкання

Рис. 1.5. Перше знайомство з предметним світом дитина реалізує через хапання та торкання

На другому році життя у дитини досить швидко розвиваються умовні рефлекси і диференціація. На перший план виступає зорово-слухова реакція. У цей період дуже важливе значення має спілкування з дорослими, дитина засвоює ряд дій, наслідуючи їх (починає їсти ложкою, намагається одягнути сорочку тощо).

Важливим фактором еволюції психіки на цьому етапі ( розвиток мовлення. Запас слів швидко збільшується, поряд з пасивним словником (розуміння) з'являються й елементи активного словника, "виголошена" мова. На кінець другого року окремі слова діти складають у речення. Дії дитини в цей час мають в основному мимовільний характер, а її ігрову діяльність регулюють і організовують дорослі.

У цей період під впливом батьків формуються навички, звичні форми поведінки дитини.

Емоційні переживання в цей час складають важливий компонент життя дитини, її емоції поступово збагачуються, тому дуже велике значення має позитивний емоційний контакт з тими, хто її оточує. У кінці другого року душевна діяльність дитини стає все повнішою, сприймання довкілля удосконалюється, розширюється обсяг безпосереднього запам'ятовування сприйнятого. З'являються задатки розумової діяльності.

На третьому році життя швидко розвивається мовлення, зміст ігор збагачується, стає різноманітнішим, з'являються тенденції до спільних ігор, удосконалюються такі психічні процеси, як сприймання, пам'ять, з'являються задатки наочно-образного мислення. Емоційне життя стає повнішим, більш диференційованим і багатшим. Спілкування з оточенням тепер складніше і різноманітніше (рис. 1.6).

Четвертий - шостий роки характеризуються удосконаленням ігрової діяльності, в яку вносяться елементи трудовою порядку. Розвивається мислення, з'являється здатність до узагальнення і простих форм міркування. Відносно швидко розвивається уява. Пізніше з'являються навички навчальної роботи, довільної нам'яті. Коло інтересів розширюється.

Дитина може довільно управляти своєю діяльністю. А емоційне життя ще превалює над інтелектуальним. У цілому за цей період дитина проходить складний шлях розвитку (насамперед мислення і мовлення), поступового переходу від ігрової діяльності до навчальної, стає більш самостійною. її відносини з оточуючими змінюються і розширюються, поступово формується певна особистість дитини.

Слід визначити, що початок формування мовлення (2-й рік) і розвитку нервової системи збігається з інтенсивною мієлінізацією внутрішньокіркових волокон і з посиленою диференціацією нервових клітин. Головний мозок важить утричі більше, ніж у новонародженого.

У подальшому відбувається удосконалення психічної діяльності, поступовий і непомітний перехід психіки дитини в психіку дорослої людини. З лікарської точки зору, на цих етапах (ранній шкільний вік) слід більше уваги приділяти дітям з гостро вираженим домінуванням уяви, оскільки в них проявляється схильність до гіперболізації і відхід у своїх уявленнях від безпосередніх даних. Анамнестичні відомості і розповіді таких школярів у зв'язку з цим вимагають об'єктивної перевірки.

Уже в ранньому дитинстві у людини виявляється потреба в спілкуванні

Рис. 1.6. Уже в ранньому дитинстві у людини виявляється потреба в спілкуванні

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші