Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логіка arrow Логіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміст і форма мислення

Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим мисленням людини. Предмет думок (міркувань), котрий вводиться у сферу абстрактно-логічного, раціонального мислення визначається як абстрактний об'єкт.

Форма мислення - це структура мисленнєвої діяльності людей, сформованої історично у процесі відображення предметів, явищ, процесів об'єктивного світу в їх взаємозв'язку; спосіб організації змісту думок у певній логічній формі (поняття, висловлювання, умовивід); інваріант виразу різних за змістом думок (суджень, тверджень). Форма мислення може бути однаковою (інваріантною) для різних за змістом міркувань, навіть абсурдних. Наприклад: "Усі люди смертні"; "Усі дельфіни - морські тварини"; "Усі крокодили співають пісні". У наведених прикладах визначається однакова логічна форма, яку можна зобразити мовою традиційної логіки і мовою символічної логіки (див. З і 4).

Структура мисленнєвої діяльності людини, що визначається абстраговано від її змісту, отримала назву формальної структури. її вивчає наука логіка.

Логіко-філософський аспект вивчення мисленнєвої діяльності людини виявив феноменологію та логіку мислення.

Феноменологія мислення - це внутрішня діяльність мислення, спрямована на пошук та розв'язання проблем і задач

(у проблемних ситуаціях); висунення питань і пошуку відповіді на них, засвоєння знання, розуміння смислу міркувань (промов, текстів) та ін. Феноменологія мислення виокремлює процес мислення в поєднанні з мовою, що має форму міркування, розсуду, роздуму, задуму.

Феноменологи розрізняють три елементи мислення як процесу: акт мислення (мисленнєвий акт), його зміст і предмет, тобто те, на що спрямовано мисленнєвий акт, відповідно, предмет мислення може бути і реально існуючим (мислення як відображення світу), і уявним, абстрактним (конструктивна діяльність самого мислення).

Логіка мислення - це процес руху думки в певному напрямі: від загального до одиничного (дедукція); від одиничного до загального (індукція); від простого до складного; від чуттєво-конкретного до абстрактного; від явища до сутності; від явного (баченого) до неявного (небаченого, прихованого); від поверхового до глибинного; від синкретичного цілого до розчленування його на структури й елементи.

Рух думки в одному напрямі визначають як чіткість слідування (лінійність мислення), а в різних напрямах - як нечіткість слідування (нелінійне мислення).

Функції мислення - напрями діяльності мислення, зумовлені певними цілями, що висуває перед собою суб'єкт пізнавальної та практичної діяльності. До таких функцій належать: пізнавальна (відображення дійсності); аналітична (аналітика); синтетична (комбінаторика); конструктивна; моделювальна; програмна; інформаційна (засвоєння й обробка інформації); інтерпретаторська; пошукова; евристична; прогнозувальна та ін.

Усі функції мислення можна класифікувати у такий спосіб:

  • - спрямовані на відтворення того, що пізнано, відображено мисленням (аналітична, інтерпретаторська, інформаційна);
  • - спрямовані на створення дещо нового (евристична, синтетична, конструктивна, моделювальна, пошукова, прогнозувальна).

На підставі логічного аналізу мислення відокремлюють: парадигми мислення (підпорядкованість заданим схемам); алгоритми мислення (мислення за правилами); формальну правильність міркувань та істинність міркувань за змістом; логічні методи мислення; фактичну й уявну (логічну) даність об'єктів мислення.

Результатом мисленнєвої діяльності є думка.

Думка (грец. noma logos) - результат мисленнєвої діяльності людини, що реалізується за допомогою мови. Арістотель визначав думку як "уміння казати суттєве та доцільне в мовленні".

У філософії - це певний концепт (поняття, ідея, закон, принцип, гіпотеза), що виникає унаслідок пізнання об'єктивного світу та раціонального, абстрактно-логічного мислення певного суб'єкта. Об'єктивною підставою виникнення думки є існування предметів, явищ, процесів, подій у просторово-часовому вимірі та їх відображення в мисленні людини.

У логіці думка - те саме, що судження, об'єктивний зміст висловлювання (судження) про предмети, явища, процеси об'єктивного світу, дії та події, що визнається істинним або хибним. "Думка не є предметом психології; вона не складається з уявлень у психологічному значенні. Думка стосовно теореми Піфагора однакова для всіх людей, вона об'єктивна" (Г. Фреге).

Думка структурується на такі різновиди: поняття; ідея; висновок; розв'язання конкретного завдання чи проблеми; формулювання питання та відповідь на нього тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші