Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інститут місцевих фінансів у Радянській Росії

Пізніше на основі декрету РНК була запропонована деталізованіша програма організації місцевих фінансів, у тому числі місцевого оподаткування; у грудні 1918 р. виходять Положення про грошові кошти і витрати місцевих рад і Декрет ВЦВК і РНК, які передбачали значно більшу кількість місцевих податків і зборів: 9 видів у сільській місцевості та 15 -у містах.

Тимчасовим Положенням про місцеві фінанси 1923 р. перелік місцевих податків і зборів був уточнений і включав 5 видів надбавок до державних податків та 20 самостійних місцевих податків і зборів. У 1926 р. приймається нове Положення про місцеві фінанси, яке передбачало всього 4 види місцевих податків і зборів, проте союзним республікам надавалося право запроваджувати додатково місцеві податки, не передбачені загальносоюзним законодавством. Так, в УРСР перелік таких місцевих податків і зборів охоплював 14 видів.

Отже, відновлення інституту місцевих фінансів у Радянській Росії, започатковане ще у 1918 р. і подовжене з прийняттям Положень про місцеві фінанси 1923 та 1926 рр., передбачало формування місцевого оподаткування; перелік місцевих податків і зборів був досить значним, а члени федерації (союзні республіки) мали права щодо самостійного запровадження місцевих податків і зборів.

На початку 30-х років були посилені централізовані засади в управлінні країною, що спричинило послаблення місцевих фінансів. Податковою реформою 1930-1932 рр. були скасовані численні дрібні в основному місцеві податки та збори і встановлені нові загальнодержавні податки; перелік місцевих податків і зборів скоротився до двох - земельної ренти та податку з будов. У 1942 р. до їх складу були додатково включені разовий збір на колгоспних ринках та збір з власників транспортних засобів.

Перелік місцевих податків і зборів, обмежений зазначеними 4 видами, залишався незмінним протягом тривалого часу

- до початку 80-х років. У 1981 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР були встановлені 3 види місцевих податків: із власників будов, із власників транспортних засобів та земельний податок. В УРСР додатково, окрім зазначених, був встановлений місцевий разовий збір на колгоспних ринках.

Отже, упродовж майже півстоліття кількість місцевих податків і зборів обмежувалася лише А податками, які не відігравали суттєвої фіскальної ролі, їхня питома вага в доходах місцевих бюджетів становила, наприклад, у 1960 р. - 4,8%, у 1968 р.-3,6%.

Звичайно, за умов командної економіки, якій був притаманний високий ступінь централізації фінансових ресурсів, відсутність самостійних місцевих бюджетів і їхня залежність від державного, таке становище не викликало ніяких заперечень і розглядалося як нормальне явище. Відповідним було Й ставлення до місцевого оподаткування, яке завжди розглядалося як другорядне порівнянно з обкладенням загальнодержавними податками.

В основу розмежування всіх податків на загальнодержавні та місцеві був покладений поділ об'єктів оподаткування на такі, які мають першочергове значення (прибуток, обсяги обороту, дохід, майно, земля тощо) і оподатковуються загальнодержавними податками, та другорядне значення - для оподаткування місцевими податками.

Перехід від адміністративно-командної системи до ринкової економіки передбачає суттєве підвищення ролі місцевого оподаткування. Місцеві податки, поряд з іншими джерелами місцевих надходжень, повинні стати фінансовою основою самостійності органів місцевого самоврядування.

Інститут місцевого оподаткування у незалежній . Україні

В умовах незалежної України початок формування інституту місцевого оподаткування був покладений прийняттям 20 травня 1993 р. Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", яким визначалися 16 видів місцевих податків і зборів, пені граничні розміри та порядок обчислення. У червці того ж року перелік місцевих податків"! зборів був доповнений ще одним - податком із продажу імпортних товарів. У 1997 р. склад системи оподаткування був уточнений новою редакцією Закону України "Про систему оподаткування", яким встановлювалися 2 місцевих податки та 14 місцевих зборів. Закон України 17.09.1999 р. "Про додаткові заходи щодо фінансування загальної середньої освіти" доповнив перелік місцевих зборів ще одним - збором за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їхньою діяльністю, що знаходяться у центральній частині населеного пункту та у будинках, що є пам'ятками історії та культури (закон стає чинним з 1 січня 2000 р.).

Порядок обчислення місцевих податків і зборів, а також практика місцевого оподаткування в Україні за час, що минув після прийняття Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р., будуть розглянуті в наступних параграфах цього розділу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші