Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Міжнародний туризм і сфера послуг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сучасні тенденції туристичного попиту

У середині 80-х років XX ст. у туристичному попиті почали формуватися нові тенденції, зумовлені демографічними, економічними та соціальними факторами, а також змінами в психології сучасної людини. На обсяг і характер туристичного попиту суттєво впливають зміни в демографічній структурі суспільства і соціальної моделі народонаселення в розвинених і нових індустріальних країнах. Вони зводяться до таких ключових моментів: старіння населення, більш пізній вступ у шлюб, збільшення частки самотніх людей, збільшення кількості працюючих жінок, відкладання народження дитини, збільшення кількості бездітних сімейних пар.

Вікова структура суспільства в розвинених країнах має форму "демографічного гриба": подовження середньої тривалості життя і зниження рівня народжуваності призвели до збільшення частки осіб старшого віку, при цьому чисельність молодших вікових груп, зокрема від 15 до 24 років, швидко скорочується.

Серед інших змін, що мають значення для туризму, варто виокремити широке залучення жінок у сферу суспільної праці. В усіх регіонах світу зростає кількість працюючих жінок. Дехто з них прагне зробити кар'єру: стають успішними підприємцями, посідають керівні посади в державних і комерційних структурах.

Із зростанням суспільної ролі жінки відбуваються зміни в її свідомості, способі життя, переоцінка цінностей. Вона пізніше виходить заміж, зволікає з народженням дитини, а після її появи повертається на роботу. Жінки одержали матеріальну незалежність, а родини — додаткове джерело доходу, частина якого може бути спрямована на подорожі.

Зміни торкнулися і структури сім'ї. Більше стало самотніх людей і бездітних пар. У великих містах і агломераціях самотні люди становлять майже половину всього населення. Матеріально самостійні, вони не бажають обтяжувати себе сімейними "путами" і турботами. Споживачі цього типу відрізняються високим рівнем освіти, прагнуть професійного зростання, досить мобільні й висувають підвищені вимоги до комфорту та якості життя. Віднедавна їх розглядають як перспективну цільову групу туристичного ринку.

Процеси, які відбуваються у демографічному середовищі, дають підстави говорити про дві тенденції на ринку туризму. Перша з них — розширення кола потенційних споживачів туристичних послуг. Усе нові категорії осіб вливаються в туристський рух. У них з'являються бажання і можливість подорожувати. За прогнозом UNWTO, 2020 p. 7 % населення Землі здійснять закордонні поїздки. Друга тенденція - - старіння туристів, тобто збільшення частки літніх осіб у сукупності відвідувачів. Вона викликана загально демографічною ситуацією в індустріально розвинених країнах світу та зниженням пенсійного цензу в них (у більшості західних держав він установлений на порівняно невисокому рівні — 60— 65 років). Але треба врахувати, що внаслідок світової економічної кризи на початку 80-х років XX ст. деякі підприємства, потрапивши у скрутне фінансове становище, почали відправляти на заслужений відпочинок не тільки осіб, які досягли 60 років, а й людей перед пенсійного віку — фізично міцних, мобільних. Такі люди практично не обмежені в часі. Раніше вважалося, що особи похилого віку володіють низькою купівельною спроможністю. Сьогодні їхнє матеріальне становище змінилося на краще, вони готові витрачати чималі гроші на поїздки. У сучасних пенсіонерів виробилося нове психологічне ставлення до старіння, завдяки чому ця категорія осіб сформувала свої туристичні смаки і переваги.

На перший погляд, бажання відпочити для людей похилого віку може здатися парадоксом, адже вихід на пенсію і є заслуженим відпочинком. Однак поглиблене вивчання потреб різних вікових груп населення свідчить, що така проблема існує. На відміну від зайнятої частини населення, для якої туризм — це відпочинок, що дає змогу відійти від повсякденних турбот і відновити свою працездатність, туристична поїздка для пенсіонерів — форма активного способу життя.

Теперішні літні туристи — досвідчені мандрівники, для яких туризм став динамічною формою пізнання світу, а не лише способом втечі від щоденної рутини. Вони часто обирають поїздки з елементами пригод і ризику: катаються на лижах в Альпах, сплавляються на плотах у Колорадо, подорожують африканською пустелею. Вони надають перевагу груповим турам, користуючись послугами різних організацій і туристичних фірм. Підвищений попит серед них мають автобусні тури і круїзи.

Розширення туристичного попиту людей похилого віку набуває стійкого характеру. Високі темпи зростання, що відрізняють цей сегмент ринку туризму, збережуться й у перспективі. З урахуванням цієї тенденції провідні туристичні фірми перебудовують свою діяльність, вишуковуючи нові форми роботи з потенційними клієнтами літнього віку.

Сучасні модифікації туристичного попиту відбуваються під впливом соціально-економічних факторів. Зміна економічної кон'юнктури призводить до змін у соціальній сфері, що, своєю чергою, позначається на характері туристичного попиту.

Зі збільшенням обсягу вільного часу в рекреаційній поведінці населення сформувалися дві головні тенденції — дроблення відпускного періоду і зростання кількості короткотермінових поїздок. Дослідження ринку виїзного туризму розвинених країн Європи показало, що понад 20 % населення виїжджають на відпочинок влітку й узимку, а 10—15 % вирушають у подорожі три і більше разів на рік. Збільшується частота закордонних подорожей. Підвищену туристську активність виявляють чоловіки зрілого віку і незаміжні жінки. Найбільш масовими (близько 60 % усіх від'їздів) е подорожі тривалістю до 8 днів.

Туристичні поїздки стали менш тривалими, але більш частими. У західній літературі це явище одержало назву "подорожі з інтервалами". Організація таких подорожей виявилася надзвичайно вигідною справою, і туристичні фірми зі свого боку почали всіляко заохочувати споживчий попит на них. Зацікавленість компаній у розширенні нового сегмента туристичного ринку пояснюється тим, що витрати в розрахунку на один день перебування короткотермінових відвідувачів вищі, ніж звичайних туристів. Крім того, "подорожі з інтервалами" користуються попитом протягом усього року з деяким пожвавленням у квітні, вересні-жовтні та лютому, допомагаючи вирішити одну з найгостріших проблем туристичної галузі — згладити сезонну нерівномірність у роботі готелів і транспорту.

В Європі особливою популярністю користуються маршрути вихідних і святкових днів. Вони включають відвідування виставок, спектаклів, музеїв, галерей, а також магазинів, зокрема антикварних. З великим задоволенням люди проводять уїк-енди в національних парках чи беруть участь у фестивалях, карнавалах, різних дегустаціях. Основним видом транспорту тут служать приватні автомобілі.

"Подорожі з інтервалами" визначатимуть характер туристичного попиту, мандрівники XXI ст. матимуть більше грошей, але їм бракуватиме вільного часу. Такі споживачі прагнутимуть одержати калейдоскоп уражень у короткий термін, що сприятиме розвитку тематичних парків, круїзів, клубного відпочинку, екскурсій і поїздок вихідного дня.

Пасивне проведення вільного часу на пляжі, хоч і залишається найпоширенішою формою відпустки, все менше задовольняє потреби людей. На зміну формулі "трьох S": море — сонце — пляж (sea — sun — sand) — поступово приходить формула "три V: національні традиції — пейзажі — дозвілля (lore — landscape — leisure), що якнайкраще відповідає психології сучасної людини.

Бажаючи відірватися від повсякденної реальності, люди виявляють інтерес до особливостей побуту, культури чужого народу. Водночас зростає усвідомлення необхідності активного відпочинку для повноцінного відновлення сил і зміцнення здоров'я. Люди вирушають у подорожі, щоб компенсувати втрати від фізичного навантаження і нервового напруження в сфері виробництва чи побуті. За результатами опитування, проведеного у Франції, осіб, які надають перевагу активному відпочинку, майже вдвічі більше, ніж тих, хто любить пасивно проводити вільний час.

Ця еволюція рекреаційної мотивації відбувається в контексті розширення особистих свобод. Кожна людина бажає сама, без зовнішнього тиску, визначати програму своєї туристичної поїздки. Сучасний турист прагне випробувати себе, бажає активного проведення вільного часу, фізичної діяльності для підтримання форми, виявляє інтерес до розваг, хоче спробувати вести незвичний спосіб життя. Він вирушає в подорож у пошуках незалежності, розваг і життєвої сили.

Ще одна тенденція — перехід від масового стандартизованого, конвеєрного туризму до масового диференційованого. Масового характеру туризм набув у 50-ті роки XX ст., коли з предмета розкоші перетворився на потребу більшості населення високорозвинених країн світу. У цей період створюється могутня індустрія подорожей зі своїми інститутами, продуктом, виробничим циклом, методами організації й управління виробництвом. Розгортається широкомасштабне будівництво готелів, мотелів, різних розважальних закладів.

Масовий конвеєрний туризм переважав до початку 80-х років XX ст. Він відрізнявся однорідністю мотивації споживачів і відповідно конвеєрною формою надання послуг. Головним мотивом туризму в цей період був відпочинок як засіб відновлення витрачених сил людини для продовження повсякденної праці. Економічне зростання 60—70-х років XX ст. сприяло розвитку міжнародного туризму. Розширюється попит на туристичні послуги, і, як результат, з'являються нові туристичні підприємства, збільшується обсяг виробництва туристичного продукту.

Перехід від конвеєрного до диференційованого туризму в 80-ті роки XX ст. став результатом докорінних змін в економіці, насамперед перетворення "ринку виробників" із диктатом продавця на "ринок споживачів" із пріоритетним становищем покупця відносно продавця. Насичення ринку товарами, зростання добробуту людей, зміна співвідношення робочого і вільного часу на користь останнього — все це вплинуло на мотивацію, пріоритети і психологію споживання. До кінця 80-х років XX ст. сформувався новий тип поведінки покупця, заснований на його добрій поінформованості, незалежності, критичному ставленні до пропонованих товарів і послуг.

У туризмі споживач став більш вимогливим щодо ціни та якості послуг. Нагромадивши первинний туристський досвід, він шукає свіжих вражень і задоволень. Потенційний турист під впливом моди легко змінює свої симпатії, переваги, інтереси, мотиви поведінки на ринку. Сьогодні аматори подорожей не обмежуються відпочинком на березі теплого моря, вони відвідують атомні електростанції, підкоряють Північний полюс і навіть літають у космос.

Ускладнення структури туристичних потреб стимулює диверсифікацію туризму: прискореними темпами розвиваються пізнавальний, спортивний, пригодницький, сільський туризм, круїзи та їх різноманітні комбінації, У діловому туризмі помітно розширилися сегменти конгрес-турів та інсентив-турів. Спостерігається персоніфікація запитів споживачів, туризм вступає в епоху індивідуальності.

Контрольні запитання і завдання

  • 1. Яку інформацію використовують дослідники у сфері туризму і з яких джерел?
  • 2. Які організації провадять дослідження у сфері туризму?
  • 3. Дайте порівняльну характеристику методів збирання первинної інформації.
  • 4. Назвіть джерела вторинної інформації з міжнародного туризму.
  • 5. Опишіть процес маркетингового дослідження.
  • 6. Порівняйте кількісні та якісні підходи до прогнозування туристичного попиту.
  • 7. Що створює більші труднощі для маркетолога — недооцінка попиту чи його переоцінка, якими можуть бути наслідки у разі переоцінки чи недооцінки попиту на туристичні послуги?
  • 8. З якою метою проводиться сегментація туристичного ринку?
  • 9. Яким чином фактори зовнішнього середовища впливають на кон'юнктуру ринку міжнародного туризму? Наведіть приклад.
  • 10. Як впливає науково-технічний прогрес на стан туристичного ринку?
  • 11. Назвіть сучасні тенденції туристичного попиту та фактори їх визначення.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші