Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діяльність і спілкування

Що зближує і що відрізняє спілкування і комунікацію? Які функції спілкування? У чому полягає різноманіття світу спілкування? Яке значення спілкування в діяльності людини?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Структура діяльності, потреби.

СПІЛКУВАННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ ЧИ СПІЛКУВАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ?

У сучасній вітчизняній науці існують різні точки зору на те, як пов'язані діяльність і спілкування. Можна виділити три основних підходи. Прихильники першого ототожнюють ці поняття, ставлять знак рівності між ними. Вони думають, що спілкування - теж саме, що діяльність, оскільки спілкуванню притаманні ознаки діяльності. Ті, хто поділяє таку точку зору, могли б назвати даний параграф "Спілкування як діяльність". Для них словосполучення "трудова діяльність" і "спілкування в процесі праці" рівнозначні за змістом.

Друга точка зору полягає в тому, що діяльність і спілкування протиставляються одне одному. Спілкування є щось інше, ніж діяльність, воно може виступати, наприклад, як умова діяльності, навіть як невід'ємна властивість діяльності, але не як сама діяльність. Для прихильників цього підходу між словами в назві параграфа доречно помістити сполучення "чи ", а не "і". Вони вважають, що трудова діяльність може відбуватися і без спілкування, без безпосереднього контакту її учасників. А спілкування, у свою чергу, може існувати за межами діяльності.

Відповідно до третьої точки зору, спілкування розглядається поряд з діяльністю як самостійне, але рівноправне явище, що існує в дійсності. У цьому випадку сполучення "і" між поняттями "спілкування" і "діяльність" підкреслює таке співвідношення: самостійний вид активності поряд із працею, грою, про які вже йшла мова.

Яка з представлених точок зору переважає - вирішувати вам. Важливо усвідомити, що усе залежить від тлумачення, визначення вихідних понять.

СВІТ СПІЛКУВАННЯ

Що це за особливий світ - спілкування? Які закони лежать у його основі? Як співвідноситься цей світ з навколишньою дійсністю і внутрішнім світом людини? Яке значення має спілкування для розвитку суспільства? Коло цих питань можна розширити. Не випадково проблемою спілкування займаються багато наук: соціальна психологія, етнографія, педагогіка, етика, лінгвістика знаходять власні проблеми і звертаються одне до одного, досліджуючи світ спілкування.

Спілкування має неминуче значення в житті людини. Саме спілкування дозволяє людині стати особистістю повною мірою. Німецький філософ Л. Фейєрбах стверджував: "Спілкування облагороджує і піднімає: у суспільстві людина мимоволі, без будь-якого удавання тримається інакше, ніж на самоті". Спілкування як обмін інформацією, думками, знаннями, почуттями і переживаннями збагачує життя, приносить людям радості і засмучення, від яких навряд чи хтось відмовиться добровільно і назавжди.

У світі спілкування відбувається взаємодія суб'єкта не з об'єктом, а із суб'єктом. Це можуть бути реальні суб'єкти, а також ілюзорні, тобто такі, на які переносяться властивості реального суб'єкта. Про це трохи пізніше.

А тепер спробуємо розібратися в тому, що таке спілкування, чим воно відрізняється від близького поняття "комунікація".

СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ

Останній термін нерідко вживають поряд з поняттям "спілкування". Чи правомірно це? Зрозуміло, що спілкування припускає обмін інформацією, яке складає суть комунікації. Розглянемо, як може відбуватися передача і сприйняття інформації при комунікації, де діє суб'єкт і є об'єкт, і в процесі спілкування, де беруть участь два (чи більше) суб'єкти.

У процесі комунікації суб'єкт, діючий активно, передає інформацію (нею можуть бути знання, ідеї, вказівки тощо). Одержувачем інформації є об'єкт, що повинен вчинити відповідно до отриманої команди, установки, наказу. Роль одержувача можуть виконувати і людина, і тварина, і машина. Наприклад, радистка Кет з роману Ю. Семенова "Сімнадцять миттєвостей весни", що приймає шифрування для Штирліца; дресирована тварина в цирку, що виконує команду; диктофон, що записує зміст телефонного повідомлення. Ознаки суб'єкта у всіх випадках прийому комунікаційної інформації несуттєві.

Що відбувається з інформацією? У кращому випадку вона сприймається без втрат, хоча це важко реалізувати на практиці; якась частина інформації втрачається неодмінно через перекручування голосу по телефоні, підтексту або прихованого змісту, пов'язаного з емоційним станом передаючого тощо. Односпрямований потік даних при відсутності або при формальному характері зворотного зв'язку ("Як зрозумів мене?") нічого не додає до первісної інформації.

Інше - передача інформації при спілкуванні рівноправних, рівноцінних і вільних партнерів. Зміст переданої інформації може бути таким же, як і при комунікації. Однак механізм її передачі і сприйняття міняється. Суб'єкти на обох кінцях ланцюжка передачі інформації активні, вони усвідомлено вступають у контакт, не просто обмінюються інформацією, але видозмінюють її.

доповнюють, уточнюють, тобто активно оперують нею. Іншими словами, у процесі циркулювання інформації відбувається вироблення на її основі нової інформації, що є надбанням обох учасників спілкування.

Для прояснення суті відмінностей звернемося до парадоксального судження англійського драматурга Б. Шоу: "Якщо у вас є яблуко й у мене є яблуко і якщо ми обміняємося цими яблуками, то й у вас і в мене залишиться по одному яблуку. А якщо у вас є ідея й у мене є Ідея і ми обмінюємося цими ідеями, то в кожного з нас буде по дві ідеї".

Комунікація як передача інформації припускає, що той, хто Передав її, позбавляється цієї інформації і не одержує повноцінного зворотного зв'язку (оператор вносить інформацію в комп'ютер, а користується нею інший)" У той час, як спілкування не тільки не позбавляє інформації, але й істотно її збагачує. Якщо учасники комунікації так і залишаються відособленими (кожен сам по собі), то в процесі спілкування посилюється спільність. Нерідко доводиться чути чи читати: "Сторони провели обмін думками ". Що відбувається при такому обміні - комунікація чи спілкування?

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші