Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розлади відчуттів і сприймань

Серед різноманітних порушень відчуттів часто спостерігається зниження поверхневої чутливості - гіпестезія, що виникає при підвищенні порогів больових відчуттів. У практиці можна спостерігати повну втрату больової чутливості - анестезію. До протилежних явищ належить підвищена чутливість до подразників, що впливають на органи чуття, - гіперестезія.

Іноді паралельно зі зміною больової чутливості порушується температурна чутливість, коли хворі не відчувають дотиків гарячих предметів і, як наслідок, часто одержують опіки.

Парестезія - відчуття заніміння, поколювання, печіння, "повзання мурашок", що виникають спонтанно. Вони зумовлені порушенням нервових провідників.

Тяжке і болюче відчуття, локалізоване хворим на якій-небудь ділянці поверхні тіла або у внутрішніх органах, що виникає при відсутності змін у тканинах і органах (натягування, печіння), називається сенестопатією.

До розладів відчуттів належить і свербіж - видозмінене больове відчуття, що викликає потребу почухувати певні ділянки шкіри і слизових оболонок. Свербіж можуть спричиняти різні захворювання внутрішніх органів, токсикози, алергічні фактори. Свербіж несприятливо впливає на психіку людини, викликає дражливість, гнів, злобність. Такі хворі важко вступають у контакт із медпрацівниками і потребують чуйного, терплячого ставлення до них.

Біль має велике біологічне значення, бо він сигналізує організмові про небезпеку, але, відігравши роль інформатора, він стає компонентом патологічного процесу, іноді дуже грізним, бо може спричинити шок.

Реакція людини на больові відчуття залежить від особливостей нервової системи, виховання, психологічної настроєності. При сильному емоційному збудженні біль притуплюється. Зусиллям волі хворий може перенести увагу на важливу для нього діяльність; це може зменшити або заглушити біль.

Залежно від характеру больового відчуття і його локалізації, крім суб'єктивних відчуттів болю, спостерігається зміна функцій різних органів і систем: змінюються ритм скорочень серця, артеріальний тиск, формуються різні емоційні і вегетативні реакції.

Уважне спостереження за поведінкою хворого під час больових відчуттів може допомогти у визначенні діагнозу. Хворий, щоб ослабити або припинити больові відчуття, набуває вимушеного положення. Наприклад, при сухому плевриті больові відчуття зменшуються, якщо лягти на хворий бік; при інфаркті міокарда хворий намагається лежати нерухомо; при нирковій кольці хворий не може знайти собі місця, весь час міняє положення.

Больові відчуття супроводжуються відчуттям невдоволення і страждання. Сильний хронічний біль виснажує людину, спричинює пригнічення вольових функцій, виникнення суїцидальних думок. Тому такі хворі не повинні залишатися без уваги. Іноді піклуванням, увагою можна розвіяти побоювання хворого, допомогти перебороти біль, навіяти терпляче ставлення до болю.

Галюцинації та псевдогалюцинації

За своєю формою галюцинації часто нагадують ілюзії. Проте якщо ілюзорне викривлення дійсності виникає внаслідок дії зовнішніх подразників на наші органи чуття, то галюцинації з'являються без будь-яких зовнішніх подразників, тобто об'єкта сприймання немає. Галюцинації - це яскраві чуттєві переживання бачених і не бачених предметів і явищ. При справжніх галюцинаціях хворі проектують галюцинаторний образ у просторі. Цей образ рухається, має рельєф, і хворі дивуються, чому ніхто з оточуючих не бачить того, що бачать вони.

Зміст галюцинацій найрізноманітніший. Хворий може бачити предмети, процеси, події, яких об'єктивно не існує, чути розмови, відчувати запахи, смак їжі і ставитися до галюцинацій як до чогось, що існує насправді. Він може коритися "почутому" наказові, розмовляти з голосами, гнати від себе звірів тощо.

Галюцинаторний образ виникає мимовільно. Хворий не може його контролювати, довільно викликати галюцинацію і припиняти її. Крім того, не можна переконати хворого в нереальності галюцинаторного образу. Від галюцинацій слід відрізняти псевдогалюцинації, під час яких образи не проектуються у зовнішній світ, а перебувають "у голові" хворого. Голоси хворий чує "внутрішнім" слухом, зображення бачить "духовними" очима. Якщо галюцинації хворий не відрізняє від об'єктивного світу, то псевдогалюцинації і галюцинації - мимовільні явища і не залежать від свідомості і волі людини.

Агнозія - порушення процесів упізнавання предметів і явищ при збереженні свідомості і функції органів чуття. Спостерігається слухова, зорова, смакова, больова, нюхова, тактильна агнозія. Зорова агнозія характеризується неможливістю впізнавання предметів та їх зображень, не впізнаванням добре знайомих облич, порушенням здатності орієнтуватися у просторі. Слухова агнозія виявляється нездатністю розрізняти звуки мови і впізнавати предмети за характерними для них звуками.

Агнозія спостерігається при ураженні певних відділів кори великого мозку.

Дереалізація - розлади психічної діяльності, що виявляються в тяжкому відчутті нереальності, оманливості, непричетності хворого до навколишнього світу. При дереалізації предмети, явища природи, люди сприймаються як неіснуючі, неприродні, штучні, змінені, дивні, невиразні, нерельєфні. Голоси і звуки глухі, чужі, нереальні. Незнайоме (предмети, люди), ніколи не бачене сприймається як уже знайоме, а знайоме сприймається як зовсім незнайоме. Плин часу сприймається хворим як спинений, застиглий або здається дуже швидким, в інших випадках - сповільненим.

Парейдолії - це зорові ілюзії фантастичного змісту; виникають, як правило, коли людина розглядає хмару, плями на стіні, малюнок на шпалерах. Леонардо да Вінчі зазначав, що, розглядаючи заляпані стіни, ми можемо побачити різні пейзажі: ріки, ліси і гори, а також фантастичних тварин, різні битви, обличчя людей. Від ілюзій парейдолії відрізняються тим, що тут наявні елементи фантазії, яка не виходить за межі плями. Парейдолії виникають при різних психічних захворюваннях, але можуть спостерігатися і у здорових людей внаслідок перевтоми у стані тривоги.

Дослідження порушення сприймання

Вивчення психічних процесів відчуття і сприймання має велике практичне значення. Так, професійний добір осіб, придатних до цілого ряду професій, можливий тільки після визначення необхідного рівня їх розвитку. У хворих патологічні зміни відчуттів і сприймань є важливою діагностичною ознакою, яка дає змогу стежити за плином захворювання. Сферу відчуттів і сприймань вивчають за допомогою спостереження і опитування, використовуючи різні складні прилади. Для вивчення зору і зорових сприймань застосовують спеціальні таблиці, прилади. На екрані тахістоскопа можна демонструвати зображення об'єктів протягом дуже короткого часу (до 0,001 с), він дає змогу визначити сповільненість процесу сприймання, недоступність або викривленість обмеженого у часі сприймання. Для вивчення слухових, шкірних вестибулярних сприймань використовують аудіометр, циркуль Вебера, амометр тощо. Для дослідження стереогнозу (обмацування предмета при виключенні зору) слід мати різні предмети: іграшкові моделі машинок, тварин, господарських предметів тощо. Порушення відчуття кольору досліджують за атласом Є. Б. Рабкіна або спеціальним приладом спектроаномалоскопом. Можуть стати в пригоді і повідомлення медичних сестер про помічені зміни чутливості до світла і звуків, зміни смакових сприймань, появу патологічних галюцинацій. Останні іноді мають загрозливий характер, і хворий може стати небезпечним для себе і для оточуючих. Хворі іноді намагаються приховати наявність галюцинацій, але уважне спостереження дасть змогу виявити їх. У хворих із здоровими галюцинаціями погляд спрямований в одну точку, вони наче вдивляються в неіснуючий об'єкт. При слухових галюцинаціях хворі прислуховуються, вступають у розмову з "голосами". При нюхових галюцинаціях хворі принюхуються або затискують ніс.

Медичний працівник повинен уміти оцінювати психічний стан хворого і пам'ятати, що і галюцинації, і псевдогалюцинації супроводжуються почуттям страху, розгубленістю. Такі хворі потребують особливого нагляду і допомоги.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші