Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Етика та Естетика arrow Етика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Відносини "педагог — керівник навчального закладу"

Дії керівників навчальних закладів визначаються службовими обов'язками, характером управлінської праці. їх завдання полягають у тому, щоб дбати про організацію навчально-виховного процесу, підвищувати кваліфікацію педагогів, обмінюватись досвідом і контролювати роботу колективу. Специфіка моральних відносин у системі "педагог — керівник навчального закладу" зумовлена суперечностями і конфліктами, що виникають між сторонами. Нерідко ці суперечності і конфлікти є випадковими, мають суб'єктивний характер, а їх розв'язання залежить від моральних позицій сторін.

Основою суперечностей у системі "педагог — керівник навчального закладу (підрозділу)" є насамперед нерівність сторін. Керівник дає розпорядження, оцінює роботу педагога, заохочує чи карає, а педагог зобов'язаний виконувати його накази, враховувати його оцінки праці. Від цього часто залежать становище і авторитет педагога у школі та за її межами. Суперечності між ними можливі унаслідок неоднакового бачення ситуацій і свого місця в ній, різного рівня професійної й особистої культури, неспівмірності ціннісних орієнтацій тощо.

Ефективний керівник повинен:

  • — знати свою справу, володіти управлінськими, адміністративними навичками;
  • — бути комунікабельним, уміти працювати з людьми, впливати на них та керувати ними;
  • — генерувати ідеї, приймати рішення, брати на себе відповідальність;
  • — делегувати повноваження і розподіляти ролі у колективі;
  • — коригувати стиль і практику керівництва. Керівник навчального закладу несе більшу відповідальність за ефективність навчально-виховного процесу, ніж працівники колективу, що відповідно зумовлює вимоги до нього.

Відносини в системі "керівник — педагог" мають вибудовуватися відповідно до принципів демократизму керівництва, гуманізму і толерантності; а також на засадах доброзичливості, привітності, ввічливості, коректності; вимогливості, об'єктивності, справедливості; критичності та самокритичності. Керівник має використовувати свої права і становище для ефективного виконання педагогічним колективом обов'язків, бути вимогливим до себе і кожного педагога, враховуючи його позитивні якості, недоліки, постійно розвивати свої професійні і моральні якості, встановлювати з педагогами відносини, які б максимально сприяли поліпшенню взаєморозуміння з ними. Він повинен зважати на думку педагогів, бути уважним до кожного, відповідально ставитися до результатів їх праці; постійно радитися з педагогами і колективом при розв'язанні актуальних проблем діяльності колективу.

У системі відносин "педагог — керівник" етика рекомендує педагогу бути дисциплінованим та ініціативним, підкорятися вмотивованим вимогам керівника, дотримуватися субординації, бути ввічливим; розуміти відповідальність керівника за колектив; виявляти сміливість і твердість при захисті власної думки; непримиренно ставитися до проявів догідництва, підлесливості, підлабузництва, сліпої покірності і байдужості до неправильних дій керівника.

Специфіка педагогічної етики у ВНЗ

Праця педагога вищого навчального закладу істотно відрізняється від праці учителя школи. Особливістю етики у вищій школі є ставлення працівника до навчальних програм і стандартів освіти. Маючи досягнення у відповідній галузі науки, педагог може дозволити собі запропонувати авторський курс лекцій з відповідної дисципліни, розробити спецкурс. Такі права накладають відповідальність за наслідки ініціатив. Відносини "педагог — студент" відрізняються від відносин учителя з учнями: вони демократичніші, толерантніші, вибудовуються на основі діалогу і взаємної поваги. Дистанція між викладачем і студентом скорочується, її вибір є непростою проблемою. Студент — доросла людина із власними поглядами, світоглядом, переконаннями, уподобаннями. Він самостійно вибрав майбутню професію, а тому більше, ніж учень, зацікавлений в одержанні знань, виробленні умінь і навичок. Специфічні й відносини між працівниками, що зумовлено "ієрархічною" системою колективу (асистент — старший викладач — доцент — професор і т. д.), необхідністю поєднувати функції педагога і вченого тощо.

Нові етичні проблеми в життєдіяльності колективів вищої школи постали зі змінами відповідно до положень Болонської декларації, основною ідеєю якої е перехід від викладання до організації самостійного навчання, самоосвіти, саморозвитку і самовиховання студентів, її реалізація пов'язана з багатьма труднощами: години викладання (курси лекцій) скорочують, а рівень самостійної роботи студентів надто низький. Унаслідок цього знижується якість освіти та виховання, ускладнюється психологічний клімат на кафедрах. Усе це зумовлює нові проблеми етики відносин у вищій школі, які необхідно бачити, аналізувати, шукаючи адекватні відповіді на різноманітні моральні виклики.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші