Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні основи формування світового ринку

Розвиток продуктивних сил

У XIV—XV ст. активно формувалися товарно-грошові відносини, виникли елементи нової, капіталістичної, господарської системи. Італія першою ступила на цей шлях. У ній були сприятливі умови для розвитку капіталізму: високий рівень урбанізації Північної та Центральної Італії, підкорення села місту, поширення ремісничого виробництва, торгівлі, фінансової справи, орієнтованих не лише на внутрішній, а й на зовнішній ринок. Багате італійське місто, що поступово збільшувалося, стало базою культури Відродження, світською за своєю сутністю та загальною спрямованістю.

Зміни у свідомості суспільства пов'язані насамперед із процесом секуляризації — звільнення культурного і суспільного життя від впливу релігії та церковних інститутів. Саме тому ідеологією Відродження (в Італії XIV—XVI ст., в інших країнах — кінець XV—XVI ст.) став гуманізм, головне завдання якого полягало у визнанні високої гідності людської особистості та її творчих здібностей. Під впливом ідеології гуманізму сформувалася мораль, яка виправдовувала чесне збагачення, радості світського життя, вершиною успіху вважали престиж сім'ї, повагу співгромадян, славу в пам'яті нащадків. Гуманісти виправдовували нагромадження. їх принципи моралі та відносин стали загальнолюдськими цінностями цивілізованого суспільства.

Зміна суспільних поглядів спричинила Реформацію майже в усіх європейських країнах. Разом із тим зміна свідомості суспільства сприяла становленню та розвитку ринкових відносин.

В історії світового господарства XVI — остання третина XVIII ст. вважаються періодом розпаду доіндустріального і формування індустріального суспільства, капіталістичного виробництва. У країнах Західної Європи його початком (XVI ст.) стали зміни у сфері матеріального виробництва, стані й характері розвитку продуктивних сил, розширення внутрішнього та зовнішнього ринків.

Слід звернути особливу увагу на те, що ринок не тільки змінює структуру економіки, але й відіграє роль специфічного засобу інтеграції, який об'єднує постачальників, виробників, продавців, покупців. Ринок пов'язує не тільки окремих приватних осіб, а й народи незалежно від етапу їх розвитку, мови та релігії. Він не має кордонів і часто набуває чудернацьких і абсолютно аморальних форм, коли, наприклад, країни, які воюють, купують зброю в одного продавця. Разом із тим ринок розглядають як єдину основу пошуку компромісів і угод сторін, котрі конфліктують. Причиною цього стають загальносвітові тенденції: спеціалізація виробничої діяльності; розподіл праці; світова міграція; утворення транснаціональних корпорацій; посилення взаємозалежності людей, фірм, народів і держав. Тому ринок — не поле пошуку "добрих" і "недобрих" аспектів товарно-грошових відносин, а реальність із різними суперечностями, наповнена життєвою енергією розвитку.

Поширення ринкових відносин пришвидшило процес удосконалення суспільного виробництва в усіх головних галузях промислового та сільськогосподарського виробництва. До початку XVI ст. відбулося значне вдосконалення знарядь праці й технології виробництва. Наприклад, у добувній та обробній галузях винайшли і впровадили нове обладнання для шахт, зокрема механізми відкачування води, засоби подачі повітря, підняття руди та її подрібнення, що давало змогу будувати їх глибшими, розробляти недоступні раніше пласти. Замість невеликих горнів у металургійній промисловості почали споруджувати вищі (майже три метри) доменні печі, повітря в них подавали великими міхами за допомогою водяного колеса, що дало можливість одержувати чавун. Знайшли спосіб одержання сталі й заліза з чавуну, який в основних ознаках зберігся донині.

У металообробці вдосконалювали молоти, котрі рухалися силою води. Винайшли свердлильні верстати і верстати для виробництва листового заліза й металевого дроту. З використанням водяного колеса верхнього бою, що давало більше енергії та виконувало більший обсяг роботи, ніж колесо нижнього бою, діяльність промислового виробництва перестали пов'язувати з великими річками, адже для роботи нового водяного колеса було достатньо відвідного каналу. Різноманітні механічні пристосування, примітивні машини, котрі працювали із застосуванням мускульної сили людини або сили тварини, вітру чи води, виникли в інших галузях.

Зрушення в розвитку техніки відбулися не лише в промисловості, а й у засобах переміщення, особливо в морському транспорті. З початку XVI ст. вогнепальна зброя зумовила революцію у військовій справі. Вже виробляли папір, окуляри і годинники, поширилося книгодрукування.

Зміни в промисловому виробництві сприяли інтенсифікації виробництва в сільському господарстві. За рахунок осушування боліт і викорчовування лісів значно збільшилася площа ріллі. У XVI ст. розпочався перехід до багатопільної сівозміни та травосіяння. Частіше використовували добрива, зросли кількість і якість сільськогосподарського реманенту, створеного з металу.

Усе це привело до докорінних зрушень у різних галузях промисловості та сільського господарства Західної Європи. Зросла продуктивність праці, збільшився обсяг товарної продукції, виникли нові галузі промисловості, поглибився суспільний поділ праці, розпочалося формування спеціалізації країн за окремими видами господарської діяльності та продукції. Від сільського господарства в XVI ст. відокремилися гірнича справа, виробництво чорних і кольорових металів, деякі галузі металообробної промисловості, суднобудування, шовкопрядіння тощо. Частково виокремлювалося виробництво тканини з вовни та льону.

Поглиблення суспільного поділу праці зумовило збільшення кількості товарів сільськогосподарського виробництва, частки продукції землеробства і тваринництва, наданої не для особистого споживання, а для обміну в тій чи іншій формі на промислові товари.

Перехід від натурального до товарного виробництва у промисловості й сільському господарстві сприяв розширенню внутрішнього ринку, зовнішньоекономічних зв'язків; однією з головних осіб став купець. Ускладнювався грошовий обіг, запроваджували нові види торговельних угод і договорів, біржа поступово перетворилася на основне місце операцій із товарами та цінними паперами, поширювалися кредит і банківська справа.

Промисловці для своїх підприємств, купці для заморської торгівлі, уряди для колоніальних війн мали потребу в кредитах. Виникали і швидко розвивалися банки й акціонерні товариства, які збирали грошові капітали. Значно збільшився державний борг. В обігу перебували цінні папери, функціонували фондові біржі.

Товарно-грошові відносини пронизували життя суспільства. Не тільки торгівля, але і виробництво стало в більшій мірі капіталістичним. У результаті масового повторення соціальних явищ досить чітко визначилися такі об'єктивні категорії, як капітал, прибуток, процент, земельна рента, заробітна плата. Все це ставало об'єктом спостережень науки і наукового аналізу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші