Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Критерії діагностики цукрового діабету та порушення толерантності до глюкози у дітей

Рівень глюкози крові (глікемія) є головним показником підчас діагностики цукрового діабету і рекомендується експертами ВООЗ для визначення натще та протягом доби. Нормальний рівень глікемії цільної капілярної крові становить у новонароджених 1,6-4,0 ммоль/л; у дітей грудного віку – 2,78-4,4 ммоль/л; у дітей раннього віку – 3,3-5,0 ммоль/л; у дітей шкільного віку та дорослих – 3,3 – 5,5 ммоль/л. Протягом доби він коливається від 4 до 8-9 ммоль/л залежно від функціонального стану організму та харчування.

За наявності класичних клінічних ознак цукрового діабету і рівня глікемії цільної капілярної крові натще 6,7 ммоль/л або вибірково протягом доби 11,1 ммоль/л і вище діагноз цукрового діабету не викликає сумнівів і, як правило, додаткові обстеження не потрібні.

Якщо рівень глікемії натще менше ніж 6,7 ммоль/л, необхідно провести оральний глюкозотолерантний тест. Навантаження глюкозою становить 1,75 г на 1 кг маси тіла дитини, але не більше ніж 75 г. Тест проводиться вранці натще. Протягом 3 днів до обстеження дитина повинна отримувати харчування без будь-яких обмежень (звичне), а період голодування перед проведенням тесту повинен тривати 10-16 год. Оцінюється рівень глікемії через 2 год після навантаження глюкозою:

– нормальна толерантність до глюкози – при рівні глікемії після навантаження менше ніж 7,8 ммоль/л;

– порушена толерантність до глюкози – при рівні глікемії після навантаження від 7,8 до 11,1 ммоль/л;

– діагноз "цукровий діабет" – при рівні глікемії після навантаження 11,1 ммоль/л і вище.

При цукровому діабеті у дітей зазвичай відзначається глюкозурія і часто ацетонурія, які в нормі відсутні.

Складові формулювання діагнозу "цукровий діабет", прийняті в клінічній практиці

  • 1. Тип цукрового діабету.
  • 2. Фаза: компенсація або декомпенсація (з кетозом, без кетозу, кома: гіперглікемічна, гіпоглікемічна).
  • 3. Наявність діабетичних мікроангіопатій (ретинопатії, нефропатії, кардіопатії, нейропатії та ін.).
  • 4. Ускладнення: специфічні (катаракта, синдроми Моріака та Нобекура, ліпоїд ний некробіоз, жирова інфільтрація печінки) та неспецифічні (фурункульоз, піодермія, вульвіт, кандидоз тощо).
  • 5. Вперше виявлений цукровий діабет або тривалість хвороби в роках.
  • 6. Поєднання з іншими ендокринними захворюваннями.

Лікування цукрового діабету в дітей

До основних методів лікування цукрового діабету в дітей належать:

  • 1. Дієтотерапія.
  • 2. Інсулінотерапія.
  • 3. Дозоване фізичне навантаження.
  • 4. Навчання хворого та проведення в домашніх умовах самоконтролю.
  • 5. Психологічна допомога.

Дієтотерапія є важливою ланкою в терапії цукрового діабету. Без її впровадження неможливо досягти компенсації захворювання. Сучасні принципи дієтотерапії такі:

  • 1. Фізіологічність. Забезпечується близьким до фізіологічного співвідношенням основних інгредієнтів харчового раціону: білки – 15-20%, жири – 25-30 %, вуглеводи – 50-60 %.
  • 2. Виключення з раціону рафінованих вуглеводів і строге дозування вуглеводів із середнім вмістом клітковини.
  • 3. Достатнє вживання продуктів з високим вмістом харчових волокон, мікроелементів і вітамінів.
  • 4. Обмеження жирів тваринного походження за рахунок вживання рослинної олії.
  • 5. Дотримання раціонального режиму харчування. Найдоцільнішим вважається б-разове вживання їжі. Енергетична цінність прийомів становить: сніданок, обід та вечеря – по 20-26 %, другий сніданок – 10-15 %, полуденок та пізня вечеря – 5-10 % .
  • 6. Постійний контроль за харчуванням.
  • 7. Бажано адаптувати харчування сім'ї до харчування хворої дитини, а не готувати для неї їжу окремо.

Інсулінотерапія є обов'язковою ланкою лікування, оскільки цукровий діабет типу І супроводжується абсолютною недостатністю інсуліну. Залежно від походження препарати інсуліну поділяють на тваринні і людські. Довготривале використання тваринних інсулінів призводить до імунізації організму і розвитку численних ускладнень. Тому перевага віддається людським інсулінам. їх промислове виготовлення здійснюється двома способами:

  • а) шляхом ферментативної обробки свинячого інсуліну – напівсинтетичний інсулін;
  • б) за допомогою генно-інженерної технології – біосинтетичний інсулін.

Біосинтетичні інсуліни найкраще очищені, мають найвищу ступінь біологічної сумісності і безпечності. Саме їх рекомендують для використання у дітей та підлітків.

Характеристика основних препаратів інсуліну, що застосовуються при лікуванні цукрового діабету у дітей

Препарат інсуліну Фірма виробник Початок дії Максимум дії, години Тривалість дії, години
Інсуліни ультракороткої дії (аналоги інсуліну)
НовоРапід Ново Нордиск

(Данія)
10-20 хв 1-3 3-5
Хумалог Ліллі (США) 0-15хв 1 3,5-4
Інсуліни короткої дії
Актрапід НМ Ново Нордиск 0,5-1 год 1-3 6-8
Хумулін регуляр Ліллі 0,5-1 год 1-3 6-8
Інсуман Рапід Авентіс

(Німеччина)
0,5 год 1-4 7-9
Препарат інсуліну Фірма виробник Початок дії Максимум дії, години Тривалість дії, години
Інсуліни середньої тривалості дії
Протафан НМ Ново Нордиск 1-2 год 4-12 До 24
Хумулін НПХ Ліллі 1-2 год 4-12 17-22
Інсуман Базал Авентіс 1 год 3-4 11-20

Найбільше поширення в наш час отримав інтенсифікований або базис-болюсний режим інсулінотерапії. Вія передбачає введення інсуліну короткої дії перед кожним основним прийомом їжі та інсуліну пролонгованої дії 2 (1-3) рази на добу. Його перевагами є можливість значною мірою наблизитись до фізіологічної секреції інсуліну у здорових людей та розширити режим життя і харчування пацієнта, а недоліками – необхідність частих ін'єкцій інсуліну та частого контролю глікемії.

Дозоване фізичне навантаження, яке проводиться систематично, збільшує засвоєння глюкози організмом, що сприяє зниженню глікемії крові і зменшенню потреби в інсуліні. Фізичні вправи проводяться за умови рівня глікемії в межах 60-130 ммоль/л, через 1-1,5 год після вживання їжі.

Поняття "самоконтроль" включає регулярне проведення навченим пацієнтом або членами його сім'ї аналізів крові та сечі на рівень глюкози, оцінку отриманих результатів, контроль харчування та фізичного навантаження, вміння самостійно коригувати порушення. Самоконтроль глікемії є головною ланкою і проводиться двома способами: за допомогою портативного приладу – глюкометра або візуально шляхом порівняння тест-смужки з шкалою-еталоном. Оптимальним для більшості пацієнтів є щоденний контроль рівня глікемії 4 рази на добу, з них 3 рази перед основними прийомами їжі і останній – перед сном.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші