Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Товарознавство arrow Основи рослинництва і тваринництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Коноплі

Коноплі вирощують для одержання волокна і насіння. Волокно коноплі (вихід його становить 18-23 %) довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з коноплі антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30 % поту і 95 % ультрафіолетових променів. Одяг з коноплі рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергії шкіри, хвороб хребта.

Грубе, коротке волокно (пакля) використовується для конопачення суден, стін будинків та ін.

З відходів первинної переробки коноплі — костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні плити, меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу.

Насіння коноплі містить 30-35 % олії, 18-23 % білка, 20 % крохмалю, 15 % клітковини, 4-5 % золи. Олія має високі смакові якості, використовується як продукт харчування, а після рафінування застосовується в консервно-рибній і кондитерській промисловостях.

Олія багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолева, ліноленова, гамма-ліноленова, що сприяє утворенню гаммаглобуліна, який має протибактеріальні і противірусні тіла.

Завдяки цьому створені нові препарати для лікування астми, склерозу, епілепсії, косметичні препарати для догляду за шкірою та ін.

Швидковисихаюча олія коноплі широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила тощо. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі. Тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів.

З конопляного насіння добувають також вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості.

Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. У ній міститься 25-30 % білка, 8-10 % олії, 20 % клітковини та ін. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.

Конопля придатна для вирощування на рекультивованих землях.

За новими технологіями із волокна та костриці коноплі виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур, інші породи каменю. У поєднанні з іншими компонентами можна одержати вироби, які за міцністю не поступаються природним алмазам, кварцитам і витримують високі температури та агресивне середовище. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні. її рахують культурою XXI століття.

Коноплі — дуже давня культура. Вирощувати її почали раніше за льон. Перші спогади про неї зустрічаються в китайському рукописі, написаному за 2800 років до н.е. Існує версія, що центром поширення коноплі є південь сучасної України. На території нашої країни її вирощують з давніх часів. Ця культура відома арійським племенам, скіфам. В європейських країнах коноплі стали сіяти лише в XVI столітті. Розвиток вітрильного флоту потребував у великій кількості прядива для оснащення суден канатами, парусиною.

Коноплі за 3 тис. років своєї достовірної історії поширились майже в усі країни світу і одержали назву світової культури.

До першої світової війни великий розвиток коноплярство по берегах Дніпра і його приток. У цей період коноплі в Україні вирощувалось чи не найбільше у світі. Ще в 1956-60 рр. перше місце в світі за посівними площами коноплі (понад 600 тис. га) займав СРСР, з них майже четверта частина висівалася в Україні.

З початком широкого виробництва дешевого синтетичного волокна, прядиво втратило свою незамінність у морській справі та інших галузях промисловості. Посівні площі різко скоротилися.

Проте завдяки відкриттю нових можливостей використання коноплесировини, в Європі різко розширюються посівні площі. Посівні площі збільшилися в Німеччині, Франції Канаді.

Середня врожайність волокна 6-7 ц/га, при інтенсивній технології можна збирати 15-17 ц/га. Урожай насіння до 8-10 ц/га.

Коноплі — культура помірно вимоглива до тепла. Насіння здатне проростати при температурі 1-2 °С, але дружні сходи одержують при підвищенні температури до 10 °С. Сходи легко переносять приморозки до мінус 3-6 °С, дорослі рослини (після фази бутонізації) гинуть при незначних приморозках. Зниження температури до 11-12 °С затримує ріст рослин і призводить до зменшення врожайності. Оптимальна температура під час вегетації коноплі 18-20 °С з підвищенням до 25 °С у фазі бутонізації під час інтенсивного росту у висоту, коли рослини можуть мати 10-12 см і більше добового приросту.

Коноплі — вологолюбна рослина. На створення одиниці врожаю коноплі витрачають води в 3 рази більше, ніж просо, в 2,5 рази більше ніж кукурудза, в 2 рази більше ніж овес, жито, пшениця. Найбільше води (65- 75%) рослини витрачають за порівняно короткий період від бутонізації до закінчення цвітіння, коли інтенсивно нагромаджуються сухі речовини і волокно. Добра забезпеченість вологою в ці фази росту сприяє формуванню високого врожаю якісного волокна.

Коноплі — культура короткого світлового дня. Південні коноплі під впливом довгого дня (12-15 годин на добу) збільшують вегетаційний періодна 40-50 %, середньоруські — на 20-25 %, північні ж сорти на тривалість дня майже не реагують. При зменшенні тривалості освітлення рослини інтенсивніше цвітуть і плодоносять, внаслідок чого врожай насіння збільшується в 1,5-2 рази.

Бавовник

Його вирощують для одержання основної продукції — волокна, яке міститься в плодах (коробочки) разом з насінням.

Волокно характеризується високою якістю, воно легке, міцне, йде на виготовлення таких популярних тканин як трикотаж, батист, ситець, сатин, фланель та ін., з яких шиють одяг.

З короткого волокна (підпушку) виготовляють вату, папір, пластмасу тощо.

Насіння бавовнику містить 20-30 % технічної олії, макуха має до 40 % білка є добрим концентрованим кормом для тварин. З 1 га одержують 160-180 кг олії та 300-350 кг макухи.

Середня врожайність бавовни-сирцю (волокно і насіння) у світі становить 15 ц/га. З цієї кількості можна одержати 500-540 кг волокна, 680-850 кг насіння.

Відходи від очистки насіння є сировиною для виробництва спирту, глюкози, смоли, кормових білків; стебла — для одержання оцтової кислоти, паперу, будівельних плит, придатні як паливо.

Бавовник є добрим медоносом.

Бавовник відноситься до стародавніх культур, є два центри походження бавовнику — Азія і Центральна Америка. В Індії, Китаї з нього виготовляли тканини вже за 3000 років до н.е. Звідси він поширився в Єгипет, Середню Азію. У Мексиці, Перу теж бавовник вирощували впродовж тисячоліть. Світова площа посіву бавовнику становить 34-35 млн/га, а виробництво бавовни-сирцю коливається в межах 42-45 мли. т. Найбільше вирощують бавовник у США, Індії, Китаї, Пакистані, Бразилії, Мексиці, Єгипті, Туреччині. На ці країни припадає 80 % усього збору бавовнику-сирцю.

У південних областях України бавовник почали вирощувати ще у 1929 році. У період з 1929 р. по 1954 р. посівні площі бавовнику на півдні України досягали 220 тис. га. Проте з 1954 р. бавовник в Україні перестали вирощувати, оскільки економічно вигідніше було завозити сировину з Середньої Азії.

Бавовник дуже вимогливий до тепла. Насіння починає проростати при температурі 10-12 °С і вище. Оптимальна температура під час вегетації 25-30 °С. При температурі нижче 20 °С проходить пригнічення рослин. Навіть при підвищенні температури до 42-45 °С бавовник розвивається і не гине. Не витримує найменших приморозків.

Це досить посухостійка культура з добре розвиненою кореневою системою. Проте урожайність зростає в 1,5-2 рази на поливних землях. При недостатній вологості з рослин осипаються коробочки. Бавовник належить до світлолюбних рослин короткого дня.

Джут

У стеблах джуту міститься 20-25 % волокна. Воно довге, еластичне, міцне, має велику гігроскопічність, але грубе. Використовується для виготовлення мішків, шнурків, драпірувальних тканин. У суміші з бавовняним волокном і вовною придатне для виготовлення різних тканин. У світовому виробництві рослинних волокон у 1962 році джутове займало друге місце після бавовняного. Найбільші посівні площі в Індії, Пакистані. Сіють цю культуру в Японії, Мексиці та інших країнах.

У насінні джуту міститься близько 14 % технічної олії. Батьківщиною джуту вважають Індію.

Джут — дуже теплолюбна культура. Сходи його з'являються при температурі ґрунту 16-18 °С через 4-6 днів після сівби. При пониженні температури польова схожість різко зменшується. Зниження температури до 1-2 °С тепла згубно діє на рослини. Оптимальна температура для росту джуту — 25 °С.

Має високі вимоги до вологи. Транспіраційний коефіцієнт 635. Проте затоплення не витримує. Світлолюбна рослина короткого дня. Потребує легких за гранулометричним складом родючих ґрунтів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші