Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначте позитивний момент концепції відтворення К. Маркса

Позитивним моментом концепції відтворення К. Маркса стала чудова аргументація критики теорії економічних криз С. Сісмонді і Т. Мальтуса, які вбачали їх причину в недоспоживанні трудящих, а досягнення необхідного рівня споживання пов'язували з існуванням так званих третіх осіб (у С. Сісмонді - це дрібні власники, а в Т. Мальтуса - непродуктивні прошарки суспільства).

Однак безсумнівною є й негативна сторона теорії економічних циклів Маркса. Справа в тому, що в буквальному розумінні в "Капіталі" подана не стільки теорія криз, скільки показані наслідки нагромадження капіталу і розподілу доходів за капіталізму, що неминуче, за переконанням Маркса, призводить до періодів "загального надвиробництва". За Марксом, циклічний процес розпочинається з кризи, продовжується в депресії і пожвавленні виробництва і закінчується його піднесенням, коли стрімко зростає сукупний попит для нагромадження заради максимізації прибутку, до чого прагнуть усі капіталісти, здійснюючи масову заміну основного капіталу, що стає причиною наступної кризи і нового економічного циклу. Кризу Маркс вважав насильницьким методом, за допомогою якого об'єктивний ринковий механізм досягає нових пропорцій порушеної економічної рівноваги.

Тому фактично картина циклічного процесу, описана Марксом, як вказує М. Блауг, "є одночасно і карою, і очищенням", адже "все, що Маркс відносить до безперервного розширення виробництва, він розглядає безвідносно до існування ефективного попиту, який і надає сенс цьому виробництву". Прямим підтвердженням цього є й слова самого Маркса в другому томі "Капіталу" про те, що "кінцевою причиною всіх справжніх криз завжди залишається бідність і обмеженість споживання мас, що протидіють прагненню капіталістичного виробництва розвивати продуктивні сили таким чином, ніби межею їх розвитку була тільки абсолютна споживна здатність суспільства".

Марксизм і сучасність

Марксизм - це закономірний етап пізнання дійсності, що зумовлювався відповідними вимогами часу й соціальними інтересами.

Загальна критична оцінка марксистського вчення зумовлена не його економічним змістом, а ідеологічними підходами, що певною мірою визначили і напрямки дослідження, і сутність багатьох узагальнень цього вчення. Якби не радикальні послідовники марксизму, то сьогодні, напевне, його сприймали б як науковий напрям, що доповнював і завершував розвиток класичної політичної економії.

Нині марксистське економічне вчення знов опинилося в центрі уваги західних дослідників, які намагаються переглянути доктрину Маркса та формалізувати її за допомогою економіко-математичного моделювання. Однак не завжди ці спроби є вдалими, оскільки більшість вирішуваних Марксом проблем за своєю природою не піддаються кількісному аналізу.

Маркс і його послідовники у своїх дослідженнях відштовхувались від трудової теорії вартості, критикуючи теорії граничної корисності, факторів виробництва. Та в сучасному макроекономічному аналізі ці теорії посідають чільне місце саме тому, що марксистська трудова теорія вартості не може бути базою для прикладних досліджень, не дає змоги простежити за допомогою кількісних показників і зобразити у вигляді лінійних моделей процеси нагромадження, розподілу суспільного продукту, економічного зростання, закономірності й фактори ціноутворення, тобто процес відновлення економічної рівноваги.

Економічна теорія Маркса була спрямована на обґрунтування висновку про скороминущість капіталізму, його обов'язкову загибель, зумовлену негативними закономірностями розвитку цього суспільного ладу. Проблеми капіталістичної економіки (кризи, анархія, інфляція, безробіття), на думку марксистів, не можна вирішити в межах капіталізму, оскільки вони є наслідком ринкової форми організації господарства, породжуються приватною формою власності.

Треба наголосити, що цей висновок сучасна економічна теорія Заходу зовсім не відкидає. Навпаки, визнаючи справедливість твердження про недоліки ринкової економіки, сучасна економічна наука шукає способи розв'язання її проблем. Саме так виникли теорії соціально-ринкового господарства, неокласична, монетаристська та кейнсіанська доктрини.

Внесок марксистської економічної теорії в науку визнано економістами всіх поколінь і всіх наукових напрямів. Багатьма аспектами теоретико-економічної концепції, запропонованої Марксом, науковці користуються й досі, бо ця концепція є логічною, побудованою за допомогою методу, який базувався на принципах діалектичності та історичності, поєднання теорії та практики, зіставлення та порівняння, використання статистики й моделювання. У багатьох випадках Маркс був провісником сучасних економічних теорій. Тому марксистську економічну теорію можна вважати плідним напрямом розвитку економічної думки.

Література

  • 1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М., 1994.
  • 2. Економічна енциклопедія: У 3 т. - К.: Академія; Т.: ТАНГ, 2001.
  • 3. Історія економічних вчень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко та ін. - К., 2001. - Розд. VII.
  • 4. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Економічна думка минулого і сьогодення: Навч. посіб. - Т., 2000. - Гл. 16.
  • 5. Леоненко 77 JW., Юхименко 77.7. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - Ч. II. - 5.2.
  • 6. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - М., 1996. - Гл. 19.
  • 7. Маркс ТС. Капитал. - Т. 1-3 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - М.: Политиздат. - Т. 23-25.
  • 8. Ядгоров Я.С. История экономических учений. - М., 1999. - Тема 8.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші