Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Які найвідоміші писемні пам'ятки економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу ви знаєте?

Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення Іпусера" (XVIII ст. до н. е.).

Вавилонія: "Кодекс Хаммурапі" (XVIII ст. до н. е.). Стародавня Індія: "Закони Ману", "Артхашастра". Стародавній Китай: "Бесіди і роздуми", "Дао де цзин", "Гуань-Цзи".

На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція?

Конфуцій вважав природно виправданим існування різних форм власності: великої спільноти (колективної власності селянських общин), особистого володіння родової аристократії і неродовитих рабовласників. Пов'язуючи всі наявні суперечності в імперії з особистою власністю, він все ж надає їй перевагу.

Яку роль золоту відводили автори трактату "Гуань-Цзи"?

Золото і перли не розглядаються в трактаті як виключне багатство; такими визнаються передусім матеріальні блага. При цьому, з одного боку, золоту відводиться роль таких грошей, що забезпечують обмін, від золота все ж "вигоди в одних" буває "більше, ніж у інших", а з іншого - золото оголошується товаром, якщо ним вимірюються ресурси держави.

Яким чином автор трактату "Артхашастра" рекомендує регламентувати присвоєння торговельного прибутку купцями і торговцями?

Щоб обґрунтувати регламентоване присвоєння прибутку покупцями, торговцями, Каутілья виходить з того, що оскільки ціна товару на ринку складається не тільки з витрат на виробництво, а й з торговельних витрат, то спочатку слід установити частку прибутку торговця в ціні товару в розмірі 5 % ціни на місцеві товари і 10 % - на привізні.

Які особливості формування економічних поглядів античного світу?

Економічна думка античного світу розвивалась насамперед у Греції, а також у Римі, де вона набула певних особливостей. Мислителі Стародавньої Греції зробили значний внесок у дослідження закономірностей розвитку античного способу виробництва, у розробку основ натурального господарства, елементів товарно-грошових відносин. Вони не лише давали рекомендації щодо раціонального ведення господарства, а й намагались теоретично осмислити економічні процеси, що відбувалися в ту епоху.

Економічною основою античного способу виробництва, який існував у формі полісного господарства, була общинна, а потім і приватна власність на землю, праця вільних селян і ремісників із використанням праці рабів, які перебували у приватній власності. У IV ст. до н. е. в Стародавній Греції намітилась криза полісного господарства, основною ознакою якої стало послаблення зв'язку між належністю до полісної громади і земельною власністю. Саме у період кризи полісного господарства старогрецька економічна думка досягла найвищого зльоту. В цьому плані найбільше значення мають наукові розвідки Ксенофонта, Платона, Арістотеля. Ідеї цих видатних мислителів справили великий вплив на подальший розвиток світової економічної думки.

У чому полягає сутність економічних поглядів, висловлених у творах стародавніх мислителів Греції: Ксенофонта, Платона, Арістотеля?

Ксенофонт - автор трактату "Домострой" - один із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблеми поділу праці в суспільстві. Він першим указав на взаємозв'язок між поділом праці і ринком. Одним із перших Ксенофонт осмислив дві сторони будь-якого товару, виражені у його корисних якостях (споживна вартість) і здатності до обміну (мінова вартість). Будучи прихильником натурально-господарської концепції, він визнавав необхідність існування і корисність грошей, вказуючи на притаманні їм функції обігу і засобу нагромадження.

Багато в чому схожі з думками Ксенофонта і думки Платона, висловлені ним у трактатах "Держава" і "Закони". У праці "Держава" високо оцінена роль аристократії у забезпеченні суспільних інтересів, оскільки саме цей стан включає у себе філософів і становить разом із воїнами (армією) апарат управління державою. У Платоновому проекті "ідеальної держави" ні філософи, ні армія навіть думати не могли про заняття, пов'язані з фізичною працею. Вони також мали бути не обтяженими ніякою власністю, оскільки саме вона, на думку Платона, є джерелом суперечностей і розбіжностей у державі. У трактаті "Закони" Платон ідеальному типу держави протиставляє "негативний". Головним двигуном поведінки людей в останньому є матеріальні турботи і стимули. Найголовнішою галуззю економіки Платон вважав землеробство.

Економічні погляди Арістотеля були викладені у працях "Етика", "Політика", "Афінська політика". Арістотель вважав, що суспільство розвивається за природними законами, одним із яких є універсальний закон панування і підкорення. Із цих позицій він розглядав рабів як живе майно, покликане приносити користь. Утворення держави

Арістотель пояснював природним прагненням людей до спілкування. У його розумінні держава досягає найвищого розквіту за умов, коли її громадяни не мають надлишку багатства, але й не є бідними, тобто живуть "середнім життям". Досліджуючи природу багатства і закономірності його нагромадження, Арістотель вводить поняття "економіка" і "хрематистика". Економіка створює справжнє багатство, тобто сукупність життєвих благ, необхідних для громадян і держави. Хрематистика - це надмірне нагромадження багатства у грошовій формі, яке не має меж, а тому є протиприродним.

Арістотель розглядав дві форми грошей - гроші як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу грошового капіталу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші