Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зайнятість населення: форми та структура

Людина є не тільки головною продуктивною силою, але й метою виробництва. її існування і відтворення залежать від можливості отримання трудових доходів - від зайнятості в народному господарстві.

Зайнятість населення є важливим показником рівня розвитку формації, цивілізації - соціального прогресу суспільства.

Визначення поняття "зайнятість"[1]:

  • - зайнятість як економічна категорія є сукупністю економічних, правових, соціальних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю в суспільно корисній праці, яка приносить дохід;
  • - зайнятість - це забезпечення робочими місцями як самостійно, так і за допомогою приватних роботодавців та держави; ступінь участі працездатного населення в суспільній праці.

Зайнятість, праця є джерелом, умовою існування людини й суспільства, матеріальною основою відтворення робочої сили і трудових ресурсів завдяки отриманому продукту, доходу. Зайнятість - основа певного життєвого рівня, певної якості життя, єдина можливість самовиразу особистості людини у праці, діяльності, можливість реалізації своїх здібностей, людського "капіталу" на користь собі та суспільству.

Таблиця. Види зайнятості

Види зайнятості

Зміст

Стандартна зайнятість

  • - робота в певного підприємця;
  • - робота в постійному виробничому приміщенні роботодавця;
  • - стандартне трудове навантаження протягом певного періоду (тиждень, місяць, рік);
  • - укладення трудового договору.

Нетипові форми зайнятості (порушення умов стандартної)

  • - праця на дому;
  • - часткова, тимчасова зайнятість;
  • - випадкова праця за наймом;
  • - праця домогосподарок;
  • - "поділ праці", "робочого часу".

З розвитком ринкової економіки нетипові форми зайнятості витісняють стандартну зайнятість. Якщо колись вони були добровільними, то нині стали вимушеними через загострення проблем зайнятості у світовій економіці в умовах НТР.

Усього нетиповими формами зайнятості охоплено від 15 до 35% економічно активного населення розвинутих країн. Ці форми класифікуються у 3 групи:

  • - І - робота на себе або створення власної справи (10-30%);
  • - II - зайнятість у тіньовій економіці (5-35%);
  • - III - нетипові форми трудових контрактів (скорочена зайнятість). Зайнятість населення реалізується через конкретні форми включення працівника в економічну діяльність (суспільно корисну працю).

Форми зайнятості:

  • - наймана праця за договором - найпоширеніша форма офіційної зайнятості (65-90% працездатного населення);
  • - обрані на посади (громадська робота);
  • - зайняті підготовкою і перепідготовкою;
  • - зайняті вихованням дітей, доглядом престарілих тощо;
  • - тимчасова зайнятість за власним бажанням: а) на певний час; б) сезонна праця; в) через посередництво спецфірм (від 5 - 15 до 20-32 % у різних країнах);
  • - надомна зайнятість (особливо в Японії, Італії);
  • - самозайнятість (6-28 %), окрім сільського господарства, або підприємництво - праця, коли робітник має свою власність (7,7 - 20%);
  • - військовослужбовці;
  • - учні старших класів і студенти денної форми навчання;
  • - праця у фермерських господарствах і в особистому підсобному господарстві;
  • - часткова, неповна зайнятість - тимчасове скорочення робочого часу; відпустки за свій рахунок тощо (15-17 %). Вимушене простоювання виробництва або свідоме скорочення робочого часу - визначальна риса перехідної економіки;
  • - часткова форма нетипової зайнятості переважно жінок (80-90 %);
  • - нелегальні форми зайнятості.

Міжнародна статистика вирізняє такі основні категорії зайнятості:

  • - І - категорія (зайняті за наймом і отримують зарплату);
  • - II - категорія (самозайняті працівники, або підприємці);
  • - III - неоплачувані працівники сімейних господарств. Головні показники зайнятості:
  • - норма активності (На) - відношення кількості зайнятих (Кз) до всього населення (Кн) : На = (Кз / Кн) 100% ;
  • - раціональність використання трудових ресурсів, або працездатного населення, як відношення зайнятих до трудових ресурсів;
  • - норма зайнятості - процент зайнятих серед представників певної групи (за статтю, професіями, галузями тощо).

На показники зайнятості впливають фактори, що залежать:

  • - від певного способу й мети виробництва (задоволення потреб; отримання прибутку);
  • - від рівня розвитку продуктивних сил (низький рівень - повна зайнятість; високий - безробіття);
  • - від форми організації виробництва (товарної; планової; змішаної та дії економічних законів);
  • - від соціально-економічного устрою й політики держави (більш ринкової, більш регульованої, більш соціально орієнтованої економіки);
  • - від динаміки, темпів і типу економічного зростання; від розміру інвестицій в економіку.

Структура зайнятості (кількісна та якісна) залежить від глибини суспільного поділу праці, освітньої та професійно-кваліфікаційної структури, рівня і характеру розвитку продуктивних сил, економічної та соціальної політики держави.

Таблиця 2. Типи зайнятості

Види зайнятості

Ознаки

Раціональна, або ринкова, "повна" зайнятість

  • - виникає з розвитком розвинутого товарного виробництва;
  • - метою виробництва є прибуток на основі раціонального використання факторів виробництва (зокрема й робочої сили);
  • - передбачає існування "природного безробіття", тобто неповну зайнятість;
  • - економічний фактор (мотив) використання робочої сили є панівним - економічна ефективність;
  • - людина має право на працю.

Повна (фактично), або соціально раціональна зайнятість (неринкова)

  • - виникає за панування суспільної власності на засоби виробництва і планомірної форми організації суспільного виробництва;
  • - метою виробництва є задоволення потреб;
  • - відсутність безробіття і повна зайнятість як показник справедливості та соціального захисту людей;
  • - соціально-економічний фактор стає панівним;
  • - людина зобов'язана працювати - держава гарантує робоче місце.

Раціональна структура зайнятості та її еволюція: зростання частки механізованої, автоматизованої, творчої праці та скорочення частки ручної праці; зменшення зайнятості в матеріальному виробництві та зростання зайнятості у сфері послуг; скорочення зайнятості в традиційних галузях (с/г, промисловість тощо) і зростання в нових галузях (радіоелектроніка, телекомунікації тощо); зростання частки кваліфікованої робочої сили та скорочення некваліфікованої за підвищення її рівня; зростання частки чоловіків і скорочення частки жінок і дітей у складі сукупної робочої сили.

Специфіка зайнятості у країнах з перехідною економікою: абсолютне падіння, зростання безробіття, особливо прихованого; консервація неповної зайнятості з економічних причин; поширення неофіційної зайнятості та нетипових форм зайнятості.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші