Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зарплата в Україні і за кордоном

Відверто зазначимо, що у цій рубриці не йдеться про всі аспекти сучасного стану зарплати в Україні та світі. Для висвітлення такої проблематики замало було б і великих книг. Подаємо деяку інформацію, яку бачили в останні роки очі автора книги на шпальтах газет.

Станом на червень 2007 року зарплата в Україні виплачувалася у національній валюті - гривні (64%), доларах США (26%) та євро (10%). Після падіння курсу долара до гривні, роботодавці переглянули ставки співробітників, але лише деякі з них почали платити більше. На той час у більшості компаній рівень зарплати традиційно прив'язувався до валютного курсу. У результаті падіння курсу американського долару зарплата у гривнях знизилася. Якщо раніше зарплата в 400 доларів означала зарплату в гривнях на рівні 2020 грн., то після зниження курсу долара, зарплата знизилася до 1940 грн.

Зміна політики нарахування заробітної плати, до якої вдалися компанії, полягала у наступному:

  • o перехід на внутрішній або фіксований валютний курс (це застосовували 55% з опитаних 47 великих компаній);
  • o зміна валюти, до якої прив'язується зарплата (27% компаній).

Влітку 2008 року вважалося що долар є кращою валютою для зарплати. Оскільки лише кохання буває вічним, а все решта-плинне, то осторонь цього правила не стоїть і політика у компаній у сфері зарплати. На неї впливає стан економіки. Те, що є сприйнятним на період економічного піднесення, не годиться для кризового періоду економіки.

Згідно з даними Державного комітету статистики України, пересічна зарплата киян продовжувала залишатися на найвищому рівні в Україні. У лютому 2008 року вона складала 2730 грн. Найменша щомісячна пересічна зарплата була у Тернопільській області- 1162 грн.

У серпні 2008 року Державний комітет статистики повідомляв, що пересічна зарплата наукових працівників впродовж січня - червня 2008 року зросла з 1410 до 2035 грн. Загальна кількість вчених в Україні, порівнюючи з першим півріччям 2007 року, скоротилася на 3,3%-до 150,2 тис. осіб. Більшість з них працювали у Києві (38,2%), Харківщині (15,8%), Дніпропетровській (8%) і Донецькій (6,6%) областях.

Центр аналітичних досліджень "Анкор" (Київ) у лютому 2009 року встановив, що третина компаній планувала проводити скорочення співробітників.

В опитуванні брала участь 81 компанія. 30% цих компаній були іноземними, а 40%- українськими. Більшість з них (75%) були задіяні сфері виробництва і продажу товарів.

Виявилося, що найчастіше звільняли тих, які відбували випробувальний строк і не зарекомендували себе як ефективні працівники. Часто звільнялися також так звані "непрофільні кадри", - тобто працівники суміжних, додаткових офісів, відділів сервісу і підтримки. Кандидатами на звільнення нерідко ставали працівники, щодо яких керівництво "мало зуб". Такі звільнення полегшувалися посиланнями на кризу. Вважалося що приналежність до певної професії не була вирішальним чинником для того, щоб зарахувати працівника до жертв кризи. Тямучий працівник будь-якої професії міг знайти собі роботу.

У підготовленому наприкінці 2008 року компанією "Ернст і Янг" "Огляді зарплат і компенсацій в Україні" зазначалося, що зростання заробітної плати в 2008 році пересічно склало 21-23%. 2009 року ж планувалося, що зростання сягне 15%. Заплановане зростання зарплат на 2009 рік складало 10%. У зв'язку з розгортанням і поглибленням кризи, відбувалося у подальшому зниження зарплат. Працедавці вчиняли це так, як кому було зручно - дехто фіксував долар на певному рівні, дехто знижував, але доллар мав курс на рівні, встановленому Національним банком.

Економічна криза вплинула на політику компаній щодо заробітної плати. Про це заявили 40% опитаних компаній. 29% з них мали намір підвищити платню, а 11%- її знизити. Наприкінці зими 2009 року заробітна плата виплачувалася переважно у гривнях. Долар США стояв на другому місці, як валюта для виплати зарплати. У більшості випадків для нього у компаніях встановлювався внутрішній незмінний курс у діапазоні від 4,5 до 7,4 грн. за один американський долар.

Постає питання про доречність клопотання про підвищення зарплати під час економічної кризи. Деякі працівники побоюються, що прохання про підвищення зарплати може "випливти боком" - тобто звільненням. Фахівці у сфері рекрутингу стверджують, що у цій ситуації багато залежить від особистості працівника. З прислів'я ж відомо, що той, хто не ризикує, - не п'є "Шампанське". Якщо працівник у період розвитку економіки вмів відстоювати свої права, то він буде рішучим і у період кризи не побоїться клопотати про підвищення платні. На соромливого і покірного завжди накидали великий обсяг роботи, забуваючи подбати про підвищення зарплати.

Фахівці кажуть, що у разі коли з трьох співробітників у відділі залишили одного, - то це, вказує на цінність такої людини для фірми. Цей працівник може сміливо прохати про підвищення своєї зарплати. Зрозуміло, що підвишення має бути виваженим. Жадоба, як відомо, губить фраєра. Нагадаємо читачам, що фраєр - це наречений. Занадто жадібний фраєр не одержував ні нареченої, ні посагу за неї. Про те, як готуватися до співбесіди про підвішення зарплати, мова йшла вище у цьому розділі.

Відомо, що під час економічних негараздів керівництво фірм скорочує робочий час для свого персоналу. Завдяки такому заходу зменшуються затрати на зарплату. Неповний робочий день чи тиждень - належить до арсеналу найважливіших заходів. Працівникам пропонують також неоплачувану відпустку. Її тривалість може бути різною. Часто це - 3-4 тижні. Скасовуються різноманітні бонуси та пільги. Найпоширеніші заходи- обмеження на мобільний зв'язок, програми навчання, корпоративні розваги. "Банкет під час чуми" є недоречним.

У вітчизняній пресі публікувався матеріал про вимоги до бізнес-аналітиків та їх платню. Далі стисло на цьому зупинимося. Станом на початок грудня 2008 року у Києві середня місячна зарплата бізнес-аналітика сягала 1200 доларів. На одну вакансію пересічно припадало близько 4 претендентів. Стисло опишемо хто ж такі бізнес-аналітики. Вони несуть відповідальність за вияв, аналіз і затвердження вимог до зміни бізнес-процесів, корпоративної політики та інформаційних систем підприємства.

Такі фахівці і виконують базове моделювання, опис і запуск бізнес-процесів, готують пропозиції що до їх оптимізації, виконують аудит опрацьованих і в проваджених процесів. Вони беруть участь у проектах розробки найважливіших показників ефективності, систем управління якістю. Бізнес-аналітики навчають співробітників та консультують їх щодо втілених іновацій, ставлять технічні завдання розробникам.

Професійні бізнес-аналітики, які компетентні у сфері економічного аналізу, мали навички оптимізації бізнес-процесів та переконливий список успішно завершених проектів, на початку грудня 2008 року щомісячно заробляли до 2500 доларів.

На посади бізнес-аналітиків влаштовувалися переважно фахівці, які мали вищу економічну, інженерно-технічну, математичну чи фінансову освіту. Вимагався також щонайменше річний стаж роботи у сфері бізнес-аналізу.

Основними вимогами до претендентів на посади бізнес-аналітиків були такі:

  • o знання методик дослідження у конкретній галузі;
  • o знання аналізу і моделювання бізнес-процесів;
  • o знання основ управлінського, фінансового і бухгалтерського обліку;
  • o вміння працювати зі спеціальним програмним забезпеченням (ARIS, BPWin, MSPproject тощо);
  • o володіння досвідом опису бізнес-процесів, Дещо про закордонні справи.

Впливове об'еднання аргентинських акторів "Argentina Actors Association" звинувачило режисера Френіса Форд Копполу у тому, що він під час зйомок нового фільму "Tetro" експлуатував працю аргентинських акторів без контрактів. Актори не одержали належної винагороди за свою роботу. Представник режисера заявила, що умови участі акторів були з ними обумовлені завчасно і вони добровільно запропонували свої послуги.

Компанія "Akaya Inc." (штат Нью-Джерсі, США) допустилася помилки у своїй електронній системі нарахування і сплати зарплати. Якийсь Ентоні Арматіс намагався кілька років тому влаштуватися на роботу у компанії. Йому відмовили. З огляду на помилку у системі зарплати, йому платня нараховувалася і відсилалася на його банківський рахунок. Він отримував перекази впродовж 5 років. Помилка викрилася. Е. Арматіса було заарештовано і притягнуто до відповідальності.

Доходи: міфи і реальність

У статті "Мифы, которые мешают заработать", яка була опублікована у газеті "Обзор" за 6 листопада 2007 року, йшлося про наступне.

Міф № 1. Якби я вибрав прибуткову кар'єру, то я був би багатим.

Реальність. Мільйонери є у кожній професії. У будь-якій галузі - можна заробити гроші. Не шукайте прибуткової кар'єри- ви самі робити свою кар'єру прибутковою.

Міф № 2. Якби мої батьки були багатими, то я теж був би багатієм.

Реальність. Більшість найбагатіших людей - вихідці з бідних сімей, деякі із середньозабезпечених.

Міф № 3. Якби я добре навчався, то заробив би багато грошей.

Реальність. Слід навчатися на практиці, а не у лекційній залі. Помічено, що відмінники, як правило, не стають багатіями.

Міф № 4. Якби я виявився у потрібний час у потрібному місці, то був би успішною людиною.

Реальність. Дуже багаті люди не були щасливими. Вони робили все, щоб досягти успіху. Слід створювати можливості та успіх, а не чекати на них.

Міф № 5. Якби економіка моєї країни була розвинутою, я був би багатієм як і решта.

Реальність. У будь-якому суспільстві і будь-якій країні є мільйонери. Гроші є скрізь.

Міф № 6. Якби у мене не було сім'ї, я став би мільйонером.

Реальність. Справа полягає не у відповідальності як такій, а у тому як ви до неї ставитеся. До грошей необхідно ставитися бережливо і купувати лише необхідне.

Міф № 7. Якби можливості великого заробітку були б все ще доступними, то я став би надзвичайно багатим.

Реальність. Сьогодні можливостей заробити грошей є більше, ніж вчора.

Міф № 8. Якби моя держава, мій роботодавець і моя сім'я йшли мені назустріч, то я заробив би дуже багато.

Реальність. З вами може трапитися що завгодно. Вас можуть звільнити, друзі і сім'я - може відмовитися від вас. Лише ви несете відповідальність за свій успіх.

Міф № 9. Якби у мене була велика сума грошей, то я відразу почав би інвестувати та економити.

Реальність. Океан складається з маленьких краплинок. Слід розпочинати з малого. Якщо ви чекаєте на великі гроші, то можете їх і не дочекатися. Кращий час для інвестування- саме нині.

Міф № 10. Якщо я буду важко працювати, то стану багатієм.

Реальність. У світі є багато людей, які важко працюють. Багатії важко не працюють, вони працюють розумно.

Міф № 11. Щоб заробити - потрібні великі гроші.

Реальність. Грощі потрібні лише для того, щоб вхопитися за можливість.

Міф № 12. Гарна робота сама веде до багатства.

Реальність. Робота- тимчасове джерело прибутку. Постійне ж джерело вимагає, щоб гроші працювали на вас.

Співробітниця звернулася до курівництва фірми з проханям підвисити їй зарплату. Їй відповіли, що це неможливо. Керівник фірми пояснив, що її колега-інженер отримує таку ж зарплату, як і вона, але має ще й чотирьох дітей.

На це співробітниця відповіла: "Дивно, я завжди вважала, що людина має отримувати зарплату за роботу, а не за хобі".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші