Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Пропорційне, прогресивне і комбіноване оподаткування

У практиці оподаткування застосовуються різні форми оподаткування. Сутність пропорційної, прогресивної і комбінованої (пропорційно-прогресивної) форм оподаткування унаочнює рисунок.

Пропорційне (1), прогресивне (2) і комбіноване (3) оподаткування

Рис. Пропорційне (1), прогресивне (2) і комбіноване (3) оподаткування

Якщо ЗД - загальний дохід суб'єкта оподаткування, ЧД - дохід після сплати податку, то пряма 0А (бісектриса) відбиватиме відсутність оподаткування (0х = 0уа). На рисі характеризує пропорційне оподаткування, яке передбачає встановлення однакової податкової ставки для всіх суб'єктів оподаткування. Що більший загальний дохід, то більші й податкові надходження. У разі загального доходу в розмірі х, дохід, що залишається в розпорядженні суб'єкта оподаткування після сплати податку, дорівнюватиме уЬ, а податок - величині (уа - уЬ).

Рис.2. ілюструє прогресивне оподаткування. Тут, що більший загальний дохід, то більша й податкова ставка. Для кожного значення загального доходу встановлюється відповідна податкова ставка.

Рис.3. ілюструє комбіновану (пропорційно-прогресивну) форму оподаткування. Якщо дохід менший за х1, то оподаткування взагалі немає. Якщо дохід становитиме величину від х1 до х2, то оподаткування здійснюється за малою податковою ставкою. Зі збільшенням доходу від х2 до х3 податкова ставка збільшується і т. д.

Сутність регресивного оподаткування полягає в зменшенні податкової ставки в міру збільшення доходу суб'єкта оподаткування. Прикладами пропорційного оподаткування є податок на прибуток, податок на додану вартість та ін. За комбінованою (пропорційно-прогресивною) шкалою здійснюється оподаткування доходів громадян.

Крива А. Лаффера

Теоретичним обґрунтуванням зниження податків і пожвавлення економіки стали розрахунки американського економіста Артура Лаффера.

Головна ідея А. Лаффера полягає в тому, що в міру зростання ставки податку від 0 до 100 % податкові надходження будуть зростати від 0 до деякого максимального рівня М, а потім знову знижуватимуться до 0 (див. рис).

Крива Лаффера

Рис. Крива Лаффера

Якщо невисока ставка податку стимулює економічне зростання і надходження в державний бюджет до точки М, то після подальшого підвищення ставки податку до 100 % податкові надходження скорочуються до 0, тому 100 %-ва ставка податку має характер конфіскації прибутку і зупиняє легальне виробництво.

Висновок: податкові надходження будуть максимальними, якщо ставка податку дорівнюватиме т %.

Світовий досвід показує, що економіка щонайкраще функціонує при оподаткуванні прибутку по ставці 10-12 %. При ставці менше 10 % накопичення капіталу відбувається швидше, ніж створюються умови для його ефективного використання. Ставки податку у 20-30 % забезпечують темпи економічного зростання 3-6 % на рік. Якщо ж ставка податку на прибуток перевищує 30-55 %, то підривається економічний інтерес товаровиробників, звужується фінансова база для інвестування, відбувається поступове "згортання" економічної діяльності.

Наслідки введення ввізного мита

На рисунку показано, що перетин ліній попиту і пропозиції показує початкову ціну (ЦП) та обсяг продажу (КП), які склалися на ринку при відсутності імпортної продукції. Поява на ринку закордонних товарів за нижчими цінами і за умови абсолютної еластичності попиту відображена на графіку лінією S1. Унаслідок вільного доступу на ринок такої дешевої продукції попит на товар підвищиться до К4, пропозиція вітчизняних виробників зменшиться до К1, а різниця між попитом і пропозицією (К4 - К1) дорівнюватиме обсягу імпортних надходжень.

Якщо держава, з метою підтримки вітчизняного виробника, запровадить імпортне мито у розмірі М гривень на одиницю продукції, лінія S2 підніметься на величину М і займе положення S2. У результаті ціна зросте до Ц2, що обумовить збільшення вітчизняного виробництва до К2 і зменшення обсягу попиту до К3.

Унаслідок уведення мита загальні втрати споживачів збільшуються на величину, яка дорівнює площі чотирикутника Ц1Ц2LC. Частково ці втрати будуть компенсовані доходом, який отримають держава та вітчизняні виробники. Доходи держави збільшаться на величну мита, яке надійде до бюджету (площа прямокутника HELR/). Але ці доходи не впливатимуть на економічний добробут країни, оскільки тут відбувається лише їх переміщення із приватного сектору у державний.

Вітчизняні виробники, на товари яких мито не поширюється, виграють як за рахунок підвищення ціни, так і завдяки збільшенню виробництва. На графіку їх дохід дорівнює площі чотирикутника ВЦ1Ц2Е.

Чисті втрати держави внаслідок ведення мита, дорівнюють сумі площ трикутників ВЕН і ИЬС Площа першого трикутника відповідає втратам, спричиненим нижчою ефективністю вітчизняного виробництва, а другого - скороченням споживання даного товару. Крім того, певні негативні наслідки відчують іноземні продавці. По-перше, скоротиться експорт (від К1К4 до К2К3), а по-друге, незважаючи на підвищення ціни, різниця її буде спрямована не іноземним постачальникам, а до бюджету країни-імпортера.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші