Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента

Сільськогосподарське виробництво - особливо важлива сфера діяльності людини і суспільства. Його продукти є головним джерелом задоволення потреби людини в їжі, сировиною багатьох інших благ. У такому розумінні сільськогосподарське виробництво розглядається як основна галузь економіки [1].

У сільськогосподарському виробництві засобом виробництва і предметом праці є земля. Земля: кількісно та якісно обмежена, не відтворювана; певний час має стійку якісну неоднорідність (родючість) і постійне місце розташування; у процесі виробничого використання не тільки зношується, а й може поліпшуватися; не продукт праці, не має вартості, але продається, стає об'єктом власності та сферою вкладання капіталу.

Особливості сільськогосподарського виробництва визначають і специфіку аграрних відносин. Слово "аграрний" - латинського походження, що означає дослівно "земельний".

Сутність аграрних відносин - це специфічні економічні відносини між людьми - суб'єктами господарювання на землі - з приводу привласнення землі, виробництва, розподілу, обміну і споживання сільськогосподарської продукції та відносини з іншими галузями та державою.

Типи, види, форми власності на землю як основа підприємництва: суспільна общинна власність; трудова індивідуальна власність; приватна індивідуальна власність (трудова); приватна індивідуальна з примусовою працею (нетрудова); колективна, кооперативна власність; акціонерна власність; державна власність; орендні підприємства.

Форми господарювання в сільському господарстві та аграрно-промисловому комплексі.

  • 1. Форми (види) с/г підприємництва в розвинутих країнах: сімейна ферма (парцелярного типу, дрібнотоварні, великотоварні); кооперативне підприємство (виробничі, переробні); кооперативне (АТ) (об'єднання великотоварних ферм, акціонерні товариства); державне підприємство (здавання землі в оренду, державні підприємства).
  • 2. Види сільськогосподарських підприємств в Україні: малі (до 8-10 га): індивідуальна власність без реєстрації, близько 500 тис; середні (до 50 га): близько 43 тис середніх фермерських господарств, або 71 % усіх аграрних підприємств; великі (17 тис великих агропідприємств).

Особливості розвитку сільськогосподарського виробництва: панування дрібного фермерського господарства (кількісне); витіснення дрібного виробника великим; зростання концентрації виробництва; відносне й абсолютне скорочення землеробського населення; посилення інтеграції з іншими галузями та утворення АПК; особливості ринкових відносин, конкуренції та ціноутворення; необхідність державної підтримки в умовах диспаритетності цін і загострення конкуренції реалізації.

З розвитком суспільного виробництва, поглибленням суспільного поділу праці посилюється взаємозв'язок між галузями. Зростає рівень продуктивних сил у сільському господарстві, його індустріалізації. Сільське господарство перестало бути окремою, самостійною галуззю. Інтегрувалося з іншими галузями, сферами діяльності, які обслуговують аграрне виробництво. Це привело до створення агропромислового комплексу (АПК) і розвитку агробізнесу.

Сутність АПК - це блок різних галузей, сфер, які виробляють, переробляють, зберігають, транспортують, фінансують і реалізують сільськогосподарську продукцію. Це нова організаційно-технологічна й фінансова форма господарювання, підприємницької діяльності.

Форми АПК : на рівні держави - державний комплекс; на рівні певного регіону (району, муніципалітету тощо); на рівні окремої фірми (акціонерного товариства) [2].

З утворенням АПК виникає нова система аграрних відносин як відносин нової сфери діяльності - агробізнесу [3]. Економічна суть агробізнесу як нової системи аграрних відносин проявляється в процесі дедалі повнішого втягнення аграрного виробництва в загальний механізм кругообігу суспільного комплексу і посилення залежності с/г від промисловості та інших галузей. АПК стає ядром агробізнесу, як нової відтворювальної системи, де промисловий капітал (ПК) починає панувати над сільськогосподарським виробництвом, підкоряючись, у свою чергу, суспільному фінансовому капіталу. Суб'єкти агробізнесу: фінансово-промислові групи; великі корпорації; фермерські господарства; садівничі та городні господарства; посередники.

Значного поширення у світі набула форма аграрних відносин, пов'язана з розмежуванням прав власності на право володіння і право користування та розпорядження землею. Ці відносини виникають між земельними власниками й землекористувачами-підприємцями з приводу оренди землі. Сутність оренди землі - це тимчасова передача землі її власником у користування певному суб'єкту господарювання за відповідну плату (ренту). Це юридичні відносини, які визначають специфіку економічних аграрних відносин між суб'єктами господарювання і власниками землі. Сутність земельної ренти - це плата за користування землею, яка надана в оренду; це економічна реалізація земельної власності власником землі; це нетрудовий дохід землевласника за право власності.

Сутність орендної ренти - охоплює ренту за землю природної родючості плюс процент на капітал, який було вкладено в земельну ділянку до оренди, і амортизацію цього капіталу; це фіксована сума за певний строк користування землею.

Рента як історична економічна категорія виражає відносини привласнення додаткового продукту власником землі у формі ренти або орендної плати за користування землею та існує в різних формах. Феодальна земельна рента спочатку існувала у формі панщини, згодом - оброку (у натуральній формі), а потім у грошовій формі. Форми земельної ренти: абсолютна, диференційна, монопольна [4].

Примітки

  • 1. Особливості сільськогосподарського виробництва: сезонність виробництва, що впливає на процес відтворення; взаємодія законів природи, економічних законів і принципів господарювання; поява нових факторів в умовах НТП, які впливають на стан землі, організацію виробництва тощо; різні природні кліматичні умови, які впливають на ефективність виробництва; різноманітність і складність зв'язків з іншими галузями.
  • 2. Структура АПК:
    • - сфера виробництва первинного і кінцевого продукту (рослинництво, тваринництво, переробні галузі);
    • - ресурсоутворювальна сфера (галузі промисловості, що створюють засоби праці для всіх АПК; система підготовки кадрів); виробнича інфраструктура АПК (галузі сервісу: транспортні служби, системи зв'язку, виробниче господарство, меліорація, ремонт, агрохімія, ветеринарна служба тощо);
    • - система товарного і грошового обігу та інформаційного забезпечення АПК (система товаропросування сільськогосподарської продукції, зокрема оптова та роздрібна торгівля; іпотечні банки, інвестиційні фонди та інші фінансові посередники; інформаційна підсистема АПК).
  • 3. Сутність агробізнесу - це сума операцій з виробництва й розподілу послуг у галузі постачання с/г продукції, виробничих операцій на фермах; зберігання, переробки й розподілу с/г сировини і предметів споживання, створених з неї.
  • 4. Абсолютна земельна рента. Причина - монополія приватної власності на землю. Сплачують власнику за будь-яку ділянку землі. Джерело - праця робітників, фермерів, які створюють додатковий продукт, і доходи покупців.

Диференційна земельна рента І і II. Причина - монополія на землю як на об'єкт господарювання (незалежно від власності на землю) в умовах обмеженості землі. Сплачують власникам кращих і середніх за родючістю ділянок. Умови: 1) різна природна родючість та місце розташування земельних ділянок - умови диференційної ренти І; виникає за екстенсивного господарювання; 2) різна ефективність додаткових капіталовкладень у земельні ділянки - умова диференційної ренти II (різна економічна родючість); виникає за інтенсивного господарювання на будь-яких ділянках; джерело - праця робітників і різна її продуктивність за рахунок природного фактора.

Монопольна земельна рента. Причина - обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості. Умови: установлення монопольних цін, які значно перевищують витрати на виробництво продукції. Це різниця між монопольною ціною і вартістю продукції як надприбуток над середнім, звичайним прибутком. Джерело - праця робітників і створений додатковий продукт та доходи населення - покупців цієї продукції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші