Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стабілізація економіки.

Особливе місце в діяльності держави посідає проблема стабілізації економіки, тобто допомоги ринковій економіці забезпечити повну зайнятість ресурсів, ефективне їхнє використання і стабільний рівень цін. Ключовий момент полягає в тому, що рівень виробництва безпосередньо залежить від загального (сукупного) обсягу видатків.

Високий рівень загальних видатків означає, що для багатьох галузей вигідно нарощувати випуск продукції, а це, в свою чергу, зумовлює необхідність досягнення високого рівня використання матеріальних і людських ресурсів. Досвід показує, що сама по собі ринкова економіка далеко не завжди забезпечує повну зайнятість ресурсів.

Загальний рівень видатків у ринковій системі може бути надто низьким для реалізації повної зайнятості. Уряд зобов'язаний так доповнити приватні видатки, щоб їхній загальний рівень був достатнім для створення повної зайнятості. При цьому держава може використати урядові видатки і податки для перерозподілу ресурсів у виробництво суспільних благ.

Коли суспільство намагається витрачати більше, ніж дозволяють виробничі потужності економіки, виникає інфляція. За повної зайнятості сукупні видатки перевищують величину продукту, що зумовлює підвищення рівня цін. Надмірний обсяг сукупних видатків носить інфляційний характер. У такому разі урядові необхідно усунути надмірні видатки, чого можна досягти шляхом скорочення власних видатків, а також підвищенням податків з метою скорочення видатків приватного сектора.

Вплив державного сектора та економічної політики на рухи товарів і платежів у суспільстві можна також проілюструвати з допомогою схеми макроекономічного кругообороту. На рис. 8.2 показано, як виглядає кругопотік, якщо включити в нього видатки і доходи державного сектора.

Щоб спростити схему, тут не враховані потоки товарів і послуг, тобто в неї включені лише потоки платежів. На схемі видно, що державний сектор робить два види добавок до попиту, орієнтованого на товарні ринки. Частково державний сектор сам виступає в ролі покупця товарів і послуг (від локомотивів для державних залізниць і до офісних меблів для установ).

Кругопотік доходів і видатків з участю державного сектора

Державний сектор виплачує дотації (трансферти) домашнім господарствам (допомога на дітей або пенсії), що підвищує їхню купівельну спроможність. Як правило, обидва ці види добавок до попиту називають "ін'єкціями купівельної спроможності в економіку".

Державний сектор зобов'язаний також фінансувати вищезгадані видатки. Це здійснюється за допомогою податків, що сплачуються домашніми господарствами. Тим самим купівельна спроможність зменшується. Тому податки називають ще "відпливом" попиту.

Якщо в державному секторі виявляється надлишок, тобто якщо він вилучає з допомогою податків більше, ніж віддає, то вилучення із макроекономічного обороту перевищує "ін'єкції". Як наслідок, відбувається скорочення національного продукту І, відповідно, національного доходу. Коли ж навпаки, у державному секторі існує дефіцит, тобто його видатки перевищують доходи, "ін'єкції" стають більшими, ніж вилучення. Це означає, що купівельна спроможність зростає, національний продукт і національний дохід збільшуються.

Слід відзначити, що ці стандартні підходи, необхідні для функціонування ринкової системи, непридатні для тієї виняткової ситуації, що склалася у 90-х роках XX ст. в економіці України. У цей період зростання державних видатків призвело не лише до посилення кризи фінансової та кредитно-грошової систем, але й спричинило різке скорочення обсягів виробництва.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші