Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Класичні експерименти в психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

Ми (автор і В. І. Гордієнко) провели дослідження, мета якого полягала у визначенні специфічних рис сприйняття інших людей, які властиві особам з професійною психологічною освітою. Ця проблема є актуальною, оскільки пов'язана з недостатнім вивченням особливостей сприйняття, які зумовлені професійною діяльністю психолога та психологічною освітою, суперечливістю даних отриманих у дослідженнях.

У центрі проведеного нами експериментального дослідження – процес сприйняття іншої людини. Ми виходимо з того, що розуміння оточення має надзвичайне значення для діяльності та життя людини. В психологічній літературі існує величезна кількість понять для процесу, що привернув нашу увагу: соціальна перцепція, соціальна сенситивність, оцінювання інших людей, міжособове сприйняття, соціальне пізнання, між особове пізнання. Ми використовуємо для позначення процесу орієнтації в якостях іншої людини поняття сприйняття інших людей, не деталізуючи психологічну структуру процесів, які мають місце при цьому. Такий спосіб використання поняття соціальної перцепції (сприйняття інших людей) став конвенцією психологів-науковців, якої ми теж дотримуємось.

Основна мета експерименту полягала у визначенні специфічних особливостей сприйняття і спілкування, які властиві професійним психологам порівняно з іншими (не психологами) в експериментально організованій ситуації спілкування з новою людиною, та дослідженні того, який вплив цих особливостей на подальше спілкування з людиною. Предметом дослідження виступили кількісні та якісні характеристики перцептивної інформації, визначеної в ситуації сприйняття і спілкування з новою людиною як психологами, так і фахівцями з іншою професійною освітою (не психологами).

У дослідженні перевірялась гіпотеза, що професійні психологи відзначаються більш високою точністю при сприйнятті нової людини в експериментально організованій ситуації спілкування з нею.

Перевірка цієї гіпотези вимагала послідовного рішення таких завдань:

  • 1. Проаналізувати змістовні особливості та структуру соціально-перцептивної інформації, яку визначають психологи та непсихологи в ситуації спілкування з незнайомою людиною.
  • 2. Порівняти точність перцептивних суджень психологів і не-психологів, зіставивши дії реальної людини та її характеристики з прогнозованими діями та характеристиками, які визначають психологи і непсихологи.
  • 3. Порівняти особливості використання перцептивної інформації при повідомленні міжособового зворотного зв'язку при подальшому спілкуванні з новою людиною, якими відзначаються психологи та непсихологи.

Об'єктом дослідження були обрані групи випускних курсів Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка - психологічного відділення (15 осіб) та природничого факультету (23 особи). Дослідження проводились за місяць до отримання диплома. Студенти пройшли практику, більшість із них мала різноманітний досвід практичної діяльності за фахом, що зумовлено особливостями навчального процесу в цьому вузі. Експеримент мав демонстраційний характер для членів психологічного гуртка, який працював у гімназії № 33 м. Полтави під керівництвом одного з авторів дослідження. Асистентом експериментатора була учениця випускного класу гімназії член психологічного гуртка О. М. Гавриленко. Результати цього дослідження частково використані О. М. Гавриленко при підготовці виступу на засіданні Малої академії наук (м. Полтава, 1995), який був визнаний найкращим на цьому засіданні.

Процедура дослідження. З групою учасників було проведено коротку бесіду, в якій підкреслювалось значення психологічних досліджень процесу сприйняття людьми одне одного і привабливість особистої участі в подібних дослідженнях. Після цього експериментатор повідомив таке: "Зараз до аудиторії зайде дівчина. Вона - випускниця однієї зі шкіл нашого міста і мріє стати студенткою педагогічного інституту. Ваше завдання - скласти її психологічний портрет, описавши якомога детальніше її психологічні риси, ті думки та почуття, які вона викликає у вас. Ви можете поставити дівчині будь-які запитання". З'ясувавши, чи всі однозначно розуміють ситуацію та свої можливості в її розвитку, до аудиторії запрошували дівчину-асистента. За сигналом експериментатора учасники отримували можливість поставити їй запитання. Розмова з дівчиною тривала до того моменту, коли всі досліджувані вважали, що не мають більше запитань. Після цього вони послідовно виконували такі завдання експериментатора.

  • 1 етап. Учасники складали письмово словесний портрет, в якому відображали свої враження від знайомства з дівчиною та уявлення про неї як особистість (портрет для експериментатора, або "базовий психологічний портрет"). Експериментатор зазначав, що просить студентів описати найсуттєвіші психологічні риси дівчини, про які вони зробили висновок із попереднього спілкування з нею, та викласти свої враження найбільш повно. Аудиторію запевнили в тому, що цей портрет використовуватиметься тільки для дослідницьких цілей.
  • 2 етап. Учасники отримували завдання заповнити опитувальник Айзенка за дівчину, з якою вони тільки що познайомились.
  • 3 етап. Експериментатор просив студентів написати новий психологічний портрет дівчини, який має бути їй вручений, в якому викласти всі свої враження, що вони вважають можливим повідомити їй (повідомлений психологічний портрет, або портрет для міжособового зворотного зв'язку).

Наприкінці студентів просили вибрати колір, який вдало поєднується із тим враженням, яке на них справила дівчина.

Одну і ту саму експериментальну ситуацію було проведено двічі - з психологами (15 осіб) і з непсихологами (23 особи). Об'єктом оцінювання була одна й та сама дівчина. Експериментальна ситуація відтворювала реальні ситуації спілкування і знайомства і в цілому була дуже близькою до реального досвіду студентів-випускників педагогічного вузу - психологів та не-психологів, яким постійно доводилося в процесі своєї практики спілкуватися зі школярами, складати їхні психологічні характеристики та брати участь у спільній діяльності, яку школах, так і в інституті. Такими аспектами експериментальної ситуації, які наблизили її до реальності, були можливість розпочинати розмову за власною ініціативою, вести спілкування та продовжувати його на основі власної мотивації, повна свобода вибору у визначенні змісту зворотного зв'язку (психологічного портрету для дівчини). Загальна спрямованість спілкування була визначена для студентів таким чином, що як випускники вони мають дати поради дівчині, яка має намір вступати до їхнього вузу через кілька місяців.

Слід зазначити, що перша частина експерименту була аналогічна процедурі, використаній О. О. Бодальовим і його співробітниками під час класичного дослідження сприйняття людини при першому враженні.

Зібраний у дослідженні емпіричний матеріал дав змогу зіставити особливості сприйняття та спілкування, актуалізовані психологами та непсихологами, за такими показниками:

  • 1) точність прогнозів (передбачених відповідей замість дівчини на особистісний опитувальник Айзенка);
  • 2) кількісні та якісні перцептивні характеристики психологічних портретів дівчини, складених для експериментатора (базовий психологічний портрет);
  • 3) кількісні та якісні характеристики повідомлень для дівчини (психологічний портрет для зворотного зв'язку).

Основним методом дослідження було порівняння двох груп учасників (психологів та непсихологів) за показниками, які були визначені таким чином:

  • - точність перцепції - через кількість правильно передбачених відповідей (правильний прогноз щодо відповідей дівчини) на опитувальник Айзенка;
  • - особливості перцептивних суджень – через кількість позитивних та негативних суджень у базовому психологічному портреті;
  • - особливості зворотного зв'язку – через кількість та якість суджень (позитивні та негативні судження), повідомлених дівчині в психологічному портреті, призначеному для зворотного зв'язку.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші