Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Джерела капітальних вкладень

Останнім часом практика розподілу капітальних вкладень на господарському рівні суттєво змінилась. Основними вимогами є їх концентрація на вирішальних ділянках виробництва та виділення коштів не на об'єкт, а під виробництво певного виду продукції, причому переважну частину капітальних вкладень намагаються скерувати не на нове будівництво, а на реконструкцію і технічне переозброєння виробничих потужностей, частка яких у загальному обсязі капітальних вкладень повинна становити близько 75 %.

Реконструкцією називають повне або часткове переобладнання й перебудову виробництва із заміною морально застарілих і фізично зношених машин та обладнання. Практика засвідчила, що затрати на реконструкцію наполовину менші, ніж на нове будівництво. І лише якщо реконструкція не забезпечує запланованих приростів виробництва, то, незважаючи на великі капітальні вкладення, яких вимагає нове будівництво, його здійснюють.

У зв'язку з цим визначення капітальних вкладень на перспективу повинно бути обґрунтованим, забезпечувати заплановані обсяги виробництва продукції з урахуванням технологічної структури основних фондів, досягнутого рівня фондозабезпеченості аграрних підприємств, фізичного стану виробничих фондів та наявності необхідного обсягу коштів.

Аграрним підприємствам в умовах ринкової економіки надана широка господарська самостійність. Вони працюють на засадах самофінансування, самоокупності та власними коштами фінансують капітальні вкладення. Фінансування капітальних вкладень аграрних підприємств означає формування і надання грошових коштів на створення нових основних фондів, їх розширення, реконструкцію й модернізацію. До власних коштів належать:

  • - прибуток від основної виробничої діяльності;
  • - амортизаційні відрахування на реновацію;
  • - виручка від реалізації основних фондів і продажу худоби основного стада
  • - страхові відшкодування за основними фондами;
  • - засоби фондів економічного стимулювання в тій частині, а використовується на капітальні вкладення (фонд розвитку виробництва, частина фонду соціального розвитку й інші власні джерела).

Більшість джерел забезпечує просте відтворення основних фондів (рис. 10.1).

Джерела простого відтворення основних фондів

Рис. 10.1. Джерела простого відтворення основних фондів

Для використання амортизаційних відрахувань необхідно, щоб на час повного зносу засобу в амортизаційному фонді була накопичена сума коштів, яка дорівнює його балансовій вартості за новими цінами. Досягти цього, покладаючись на діючий механізм амортизаційних відрахувань в умовах інтенсивних цінових змін, неможливо.

Нема змоги також активно використати й інші джерела через низку причин, тому оновлення основних засобів відбувається лише за рахунок прибутку. Використання прибутку є джерелом розширеного відтворення основних фондів як виробничого, так і невиробничого призначення (рис. 10.2).

Розширене відтворення основних засобі&quot

Рис. 10.2. Розширене відтворення основних засобі"

Формування капітальних вкладень у ринкових умовах здійснюється за допомогою використання не лише власних коштів підприємства, й залучених. Залучені ресурси такі:

  • - кредити банків;
  • - вклади учасників акціонерних товариств;
  • - надходження від продажу акцій;
  • - державне фінансування.

Найпоширенішим джерелом залучених коштів є банківський кредит. Кредитування означає надання аграрним підприємствам грошових коштів на умовах суворого збереження принципів кредитування: забезпечення, цільового характеру, терміну, повернення, оплати. Аграрні підприємства несуть відповідальність за ефективне використання кредитів, не допускається їх використання не за призначенням. Для цього встановлюється фінансовий контроль банком. У ринкових умовах аграрні підприємства мають змогу отримати кредити від комерційних банків, хоча їх використання призводить до серйозних труднощів, оскільки визначений термін порівняно короткий, а відсоткові ставки на кредит високі.

Отже, формування капітальних вкладень в умовах багатоукладної економіки, як засвідчує досвід зарубіжних країн, повинно здійснюватись з використанням і власних коштів підприємств, і кредитів банків, і за державного фінансування. Зміни у формуванні джерел капіталовкладень відбуваються в напрямі їх децентралізації, зменшення частки державних інвестицій. Бюджетні кошти аграрним підприємствам в умовах самофінансування асигнують лише на вирішення особливо важливих завдань і для об'єктів, в яких зацікавлена держава і розв'язати які не в змозі одне підприємство (наприклад, створення об'єктів соціальної інфраструктури, нових науково-містких виробництв та ін.).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші