Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Структура майнового страхування

Майнове страхування можна структуру вати (класифікувати) за різними критеріями. Залежно від суб'єкта (страхувальника) майнове страхування поділяють на страхування майнових інтересів фізичних осіб та страхування майнових інтересів юридичних осіб.

Значення класифікації за цим критерієм полягає в необхідності врахування специфіки щодо форми страхування (добровільне чи обов'язкове); умов визначення страхової суми та забезпечення страхового захисту; реалізації податкової політики тощо.

Залежно від майнового об'єкта у страхуванні майнових інтересів юридичних осіб виокремлюють: страхування будівель (виробничого, адміністративного, соціально-культурного та суспільного призначення); споруд (вежі, щогли, агрегати та інші виробничо-технологічні установи), інженерного та виробничо-технологічного обладнання (комунікаційні системи, апарати, верстати, передавальні та силові машини, інші механізми); господарських будівель (склади, сховища, гаражі, майданчики, огорожі і т. ін.); окремих приміщень (цехи, лабораторії, кабінети); інвентарю, технологічного обладнання, меблів; незавершеного будівництва; товарно-матеріальних цінностей (товари, сировина, матеріали), а також страхування фінансових та кредитних ризиків.

У страхуванні майнових інтересів фізичних осіб за цим критерієм виокремлюють: страхування житла, предметів домашнього вжитку, земельних ділянок, сільськогосподарських та інших тварин, грошових засобів; транспортних засобів і т. ін.

Подекуди одній й ті самі майнові об'єкти можуть страхуватись як юридичними, так і фізичними особами (автотранспортні засоби, сільськогосподарські культури та тварини тощо).

Наочно структура майнового страхування за суб'єктами та майновими об'єктами зображена на рис. 8.1.

Структура майнового страхування за суб'єктами та об'єктами

Форми майнового страхування: обов'язкове та добровільне

За радянської доби майнове страхування поширювалось тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно громадян поділялось на дві категорії:

  • o перша категорія - пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
  • o друга категорія - майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не торкатися інтересів держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, а інша його частина підлягає добровільному страхуванню.

Закон України "Про страхування" (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майно громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001 р.) розширює перелік видів обов'язкового страхування майна, зокрема, передбачає страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (п. 11 ст. 7), долає бар'єри обов'язкового страхового захисту врожаю тільки державних сільськогосподарських підприємств.

Страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України (п. ЗО ст. 7), посилює захист майнових інтересів селян.

Обов'язковим став страховий захист об'єктів космічної діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції", майнових ризиків за промислової розробки родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ" тощо.

Протягом останніх років до обов'язкових видів майнового страхування включено: страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування; майна, переданого в концесію; будівельно-монтажних робіт (забудовником); ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок стихійних лих та від протиправних дій третіх осіб. Окрім того, Цивільний кодекс України включає ще два види обов'язкового майнового страхування: об'єкта будівництва або комплексу робіт (ст. 881) та речей, прийнятих ломбардом (ст. 967).

Звісно, до добровільного належать усі види майнового страхування, що не охоплені обов'язковим страхуванням.

Класичні принципи майнового страхування:

  • o наявність страхового майнового інтересу в страхувальника;
  • o надання повної та достовірної інформації страхувальником щодо майна, що підлягає страхуванню, та зміни рівня майнових ризиків;
  • o відшкодування збитків у розмірі, що не перевищує страхової суми;
  • o перехід до страховика права страхувальника на відшкодування збитків, спричинених винним у настанні страхового випадку (суброгація);
  • o контрибуція, тобто розподіл відповідальності за збитки між страховиками, за умови страхування одного майнового ризику у двох або більшої кількості страховиків;
  • o настання страхової відповідальності страховика перед страхувальником виключно у разі настання страхової події, передбаченої страховим договором.

Стосовно останнього принципу вважаємо за доцільне навести реальний приклад зі страхової практики, який мав місце в СІЛА. Сім'я від'їжджала на 10 діб у відпустку і застрахувала дім на випадок потрапляння блискавки; від затоплення водою при повені; від затоплення водою у зв'язку з пошкодженням труб; від крадіжки. Повернувшись через 10 діб додому, господарі відчинили двері й побачили повний безлад у домі. М'які меблі були пошматовані, посуд побитий, дитячі іграшки пошматовані і т. ін. Вони звернулись до страховика. З'ясувалось, що господарі залишили відкритою кватирку, через яку в дім заскочила білочка. Знайти вихід із пастки, в яку вона потрапила, білка не змогла. Шукаючи вихід, білка пошматувала м'які меблі та іграшки, побила посуд і загинула без їжі та від стресу. Страховий поліс не передбачав такої страхової події й тому господарям було відмовлено у відшкодуванні збитків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші