Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Приклад Лукасової критики: структура процентних ставок за строком

Найкращий спосіб для розуміння доказу Лукаса - це розглянути конкретний приклад, який включає тільки одне рівняння, що є типовим для економетричних моделей: рівняння структури за строком. Це рівняння пов'язує довгострокову процентну ставку з поточними і минулими значеннями короткострокової процентної ставки. Це одне із найважливіших рівнянь у кейнсіанських економетричних моделях, бо саме довгострокова процентна ставка, а не короткострокова, типово розглядається як така, що впливає на сукупний попит.

У розділі 7 ми дізналися, що довгострокова процентна ставка пов'язана з середньою у сподіваних майбутніх короткострокових процентних ставках. Припустімо, що в минулому короткострокова ставка зростала, а далі швидко впала знову, тобто її зростання було типово тимчасовим. Оскільки теорія раціональних сподівань стверджує, що будь-яке зростання короткострокової процентної ставки є тимчасовим, то це зростання повинно справити тільки мінімальний вплив на середню зі сподіваних майбутніх короткострокових ставок. Дане зростання спричинить підвищення довгострокової процентної ставки на незначну величину. Взаємозв'язок у строковій структурі процентних ставок, оцінений з використанням минулих даних, покаже тоді тільки слабкий вплив змін у короткостроковій процентній ставці на довгострокову процентну ставку.

Припустімо, що ФРС хоче оцінити, що станеться з економікою, коли вона проводитиме політику, що імовірно збільшить короткострокову процентну ставку з поточного значення 10 % до постійно вищого - 12 %. Рівняння строкової структури процентних ставок, в яке закладалися минулі дані, покаже, що буде невелика зміна у довгостроковій процентній ставці. Проте, коли індивіди усвідомлять, що короткострокова процентна ставка зростає до постійно вищого рівня, тоді з теорії раціональних сподівань випливає, що індивіди більше не вважатимуть, що зростання короткострокової процентної ставки буде тимчасовим. Замість цього, коли вони побачать, що процентна ставка зросла до 12 %, то чекатимуть суттєвого зростання середньої з майбутніх короткострокових процентних ставок. Тому довгострокова процентна ставка зросте значною мірою, а не на малу величину, як це випливає з рівняння структури процентних ставок за строком. Ви можете побачити, що оцінка імовірного наслідку зміни Федеральною резервною системою політики за допомогою економетричних моделей може бути дуже неточною.

Приклад зі структурою процентних ставок за строком демонструє інший аспект Лукасової критики оцінки політики на економетричних моделях. Впливи певного виду політики вирішальною мірою залежать від сподівань населення щодо цієї політики. Якщо населення вважає, що зростання короткострокової процентної ставки просто буде тимчасовим, тоді, як ми бачили, реакція довгострокових процентних ставок буде незначною. Якщо, з другого боку, населення очікує, що зростання буде постійним, то реакція довгострокових процентних ставок буде значно сильнішою. Лукасова критика оцінки політики не лише вказує, що загальноприйняті економетричні моделі не можуть застосовуватися для визначення політики, але також показує, що сподівання населення щодо політики впливатимуть на реакцію щодо цієї політики.

Рівняння структури процентних ставок за строком, що аналізувалося тут, є лише одним із багатьох рівнянь в економетричних моделях, яких стосується Л у касова критика. По суті, Лукас у своєму класичному творі з економетричної оцінки політики використовує приклади рівнянь споживання та інвестицій. Приваблива риса прикладу зі строковою структурою полягає в тому, що він має справу з прогнозами на фінансовому ринку, тобто в секторі економіки, для якого теорія та емпіричні дані дуже підтримують раціональні сподівання. Проте Лукасова критика оцінки політики повинна застосовуватися і до секторів економіки, для яких теорія раціональних сподівань більш суперечлива, бо основні принципи його критики не в тому, що сподівання завжди раціональні, а в тому, що формування сподівань змінюється, коли поведінка прогнозованої змінної змінюється. Цей менш обов'язковий принцип підтримується даними інших секторів економіки, крім фінансових ринків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші