Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Про нації і міжнаціональні відносини

Чим обумовлене існування нації? Яку роль у становленні особистості і нації відіграє національна самосвідомість? Що характерно для міжнаціональних відносин в сучасному світі? У чому причини міжнаціональних конфліктів і які шляхи їх цивілізованого подолання? Якою повинна бути національна політика?

Крім класів і інших соціальних груп, соціальну структуру суспільства складають історично сформовані спільності людей: племена, народності, нації. Сучасне людство представлене приблизно трьома тисячами різних народів, а в нашій країні їх більше ста. У той же час незалежних держав у світі нараховується близько 200. Отже, більшість народів проживає в багатонаціональних державах.

Якою б не була дорога нам історична пам'ять про свої національні корені, важливо розуміти й інше: усі ми живемо і завжди будемо жити разом з людьми різних національностей. Це вимагає від кожного з нас особливої особистої делікатності і відповідальності у відносинах з людьми інших національностей.

Варто пам'ятати, що в різних народів більше спільних рис, ніж відмінностей, і їхня спільність постійно зростає, оскільки посилюються взаємозалежність, взаємозв'язок і цілісність світу.

Але, дозволяючи людству зберігатися у всій властивій йому багатогранності і своєрідності, зближення народів не означає заперечення їхніх національних особливостей. Навпаки, саме своєрідність їхньої культури служить живим джерелом духовного багатства людства, неповторності світової культури.

ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ

У курсі історії розглядалися такі історично сформовані форми спільності людей, як рід, плем'я, народність, нація. Розвиток цих спільностей пов'язаний з ростом продуктивних сил, розширенням господарських зв'язків, формуванням певних соціальних і культурних передумов. Так, рід і плем'я характерні для первісного суспільства. Народність складається з появою класів і держав. Капіталізм активізує економічні і культурні зв'язки, створює єдиний національний ринок, ліквідує господарську роздробленість середньовічної держави, згуртовує різні народності, що входять до нього в єдине національне ціле. Виникає нація.

Поряд з поняттями "плем'я", "народність", "нація" у науці затвердилося і поняття етнос. Це грецьке слово означає "народ" і не має однозначної характеристики. Під етносом розуміється історично сформована на певній території сукупність людей, які володіють спільною культурою, мовою, усвідомленням своєї єдності.

Нація складається протягом тривалого історичного періоду в результаті з'єднання, "перемішування", "плавлення" представників різних (родинних і неспоріднених один одному) племен і народностей. Сучасні наукові теорії не дають однозначної відповіді на питання про ознаки цієї спільності.

На початку XX ст. головною ознакою нації вважалася спільність мови, економічного життя, психічного складу. Один з теоретиків марксизму К. Каутський ознаками нації вважав спільність території, мови, економічного життя і традицій. Каутський не абсолютизував ці ознаки, думаючи, що при відсутності одного чи декількох з них нація продовжує існувати. Був і інший погляд: тільки при наявності всіх зазначених ознак можна говорити про націю.

Істотні зрушення в розумінні нації відбулися в останній третині XX ст. Відповідне до сучасних уявлень на етапі формування нації велике значення має територіальна, мовна й економічна єдність. Надалі під впливом інтеграційних і міграційних процесів ці ознаки нерідко втрачають свою визначальну роль, хоча і зберігають своє значення.

Єдність нації, як вважають дослідники, може підтримуватися як матеріальними, так і в деяких націй - психологічними факторами, спільністю духовних цінностей, походження й історичної долі.

Розповсюджений ще один підхід, при якому нація розглядається як співтовариство громадян даної держави.

Надалі ми будемо вживати слово "нація" у етнокультурному значенні, тобто в значенні вищої форми етнічної спільності.

Велике джерело національної спільності і національної відповідальності історична пам'ять. Для українського народу, який перебував 600 років у колоніальній залежності від інших держав, це особливо важливо.

Пам'ятати про уроки минулого, шанувати предків, остерігатися помилкових учинків, ночувати відповідальність перед поколіннями - це важливі функції історичної пам'яті, яка допомагає згуртувати національну спільність, але найголовніше - дає відчути свою самоусвідомленість і право бути незалежними.

Один з найбільш відчутних результатів історичного шляху - національна культура: казки, легенди, історичні оповідання, пісні, танці, музика, особлива художня майстерність, що виявляється в храмових будівлях, іконах, домашньому побуті; це народний епос, де яскраво виступають національні відмінності ("Слово о полку Ігоровім" легко відрізнити від "Манаса" чи "Калевали"), це творчість письменників, художників, композиторів, у тому числі сучасних, де знаходять своє відображення національний колорит, національні легенди. Насамперед через культуру людина пов'язана зі своєю нацією.

Українська нація виникла в процесі довгої боротьби за свою незалежність, яка гуртувала, з'єднувала український народ.

Сучасна українська мова склалася на основі старослов'янської мови, але увібрала у себе масу слів з інших мов - польської і латинської, грецької, татарської, російської, англійської, німецької тощо.

Було б неправильно уявляти собі процес розвитку народів як ідеально прямий шлях руху від однієї спільності до іншої. Людство це живий багатобарвний світ народів. Він перебуває в безупинному русі: народи з'являються, розцвітають, зникають. І в кожного народу свій шлях, своя доля.

З історії ви знаєте, що багато відомих колись народів {(ішли в небуття (фінікійці, скіфи, половці тощо), а деякі сучасні народи виникли ще в стародавності (наприклад, вірмени, грузини). Англійська нація склалася в XVI ст., українська - у ХУІІ-ХУШст., німецька - у XIX ст. Десятки націй сформувалися і формуються в XX ст. Нинішнє людство представлене всім різноманіттям історично сформованих форм спільності: сьогодні на Землі проживають роди і племена, народності і нації, що пов'язано з розмаїтістю природно-кліматичних, економічних, соціальних і культурних умов їхньої життєдіяльності.

Що стосується поняття "національність", то воно означає приналежність людини до тієї чи іншої нації. У більшості країн світу національність визначається не державними органами, а самою людиною добровільно. Сьогодні на Землі усе більше стає людей, які народилися від змішаних шлюбів (тобто від батьків різних національностей), вони мають право вибирати собі національність кожного з батьків. У переважній більшості сучасних демократичних держав вибір національності є невід'ємним правом кожної особистості, одна з умов її свободи. Це право мають і громадяни України.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші