Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи та порядок їх заповнення
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Товарно-транспортна накладна (типова форма № 1-ТН)

Товарно-транспортна накладна (типова форма № 1-ТН) — складний, комбінований документ, що складається з трьох самостійних розділів: відомості про вантаж, вантажно-розвантажувальні роботи, інші відомості.

Розділ "Відомості про вантаж" містить всю інформацію про перевезений ТМЦ і служить підставою для списання їх у відправника вантажу (постачальника) і оприбуткування у вантажоодержувача (покупця), а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку цінностей, прийнятих покупцем.

Товарно-транспортна накладна може бути прибутковим документом у вантажоодержувача тільки за відсутності розбіжностей між фактичними даними і даними супровідних документів. У цьому випадку факт прийому-передачі вантажу матеріально відповідальна особа (комірник) підтверджує підписом по рядку "Прийняв", із зазначенням прізвища, ініціалів і посади.

Інформація інших розділів форми № 1-ТН служить для обліку транспортної роботи, розрахунків за виконані транспортні послуги і нарахування заробітної плати водієві. Докладно форма № 1-ТН розглядається в розділі "Первинний облік роботи автотранспорту".

Акт приймання матеріалів (типова форма № М-7)

Акт складається у разі розбіжностей по кількості і якості прибулих ТМЦ із даними супровідних (пред'явлених до оплати) документів, а також при прийманні матеріалів, які прибули без документів і є підставою для пред'явлення претензій постачальнику й оприбуткування цінностей, що фактично надійшли.

Таблиця 5.2

Акт приймання матеріалів (типова форма № М-7)

Акт складається приймальною комісією, яка призначається керівником підприємства, за участю представника постачальника або торгової палати.

Акт складається в двох екземплярах: один є підставою для оприбуткування цінностей комірником; інший екземпляр передається до юридичного відділу для впорядкування претензій постачальникові.

Рахунок-фактура (типова форма № 868)

Рахунок-фактура — розрахунковий документ, що виписується постачальником на ім'я покупця на кожну партію відвантаженої (або підлягаючої відвантаженню за умовами попередньої оплати) продукції, а також за виконані роботи і послуги (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Рахунок-фактура (типова форма № 868)

Рахунок-фактура виписується постачальником ТМЦ (робіт, послуг), у якому вказуються найменування, адреса і розрахункові рахунки постачальника і платника, а також розрахунок вартості, пред'явленої платник для оплати: найменування, кількість, ціна і сума ТМЦ, інші платежі (послуги, податки, збори).

Рахунок-фактура одночасно є документом, на підставі якого здійснюється приймання за кількістю і якістю.

Надходження товарно-матеріальних цінностей без рахунка-фактури називаються невідфактурним постачанням. Оприбуткування запасів за невідфактурним постачанням здійснюється оформленням Акта про приймання матеріалів типової форми № М-7.

Податкова накладна

Податкова накладна застосовується відповідно до ст. 201 розділу V ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (далі — ПКУ), поряд з іншими первинними документами.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

  • а) у паперовому вигляді;
  • б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (табл. 5.4.).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій (розділ П ПКУ).

Таблиця 5.4

Форма та порядок заповнення податкової накладної

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної (табл. 5.5.) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку. В такому випадку у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 ПКУ.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 ПКУ, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Таблиця 5.5

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

  • а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
  • б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку — продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу П ПКУ.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць, квартал), подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів (послуг). У випадку, якщо вартість часткового постачання (частка постачання) не може бути визначена, то перелік цих товарів вказується в Додатку до податкової накладної за формою додатка № 1 до податкової декларації (табл. 5.5).

Якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-як зміна суми компенсації за продаж товарів (послуг), включаючи перерахунок у разі повернення проданих товарів, а також у зв'язку з визнанням боргу безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподатковування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на відповідну суму коригування, а покупець, відповідно, збільшує суму податкового зобов'язання на цю ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсації продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. При цьому продавець товарів (робіт, послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в двох екземплярах за формою відповідно до додатка № 2 до податкової накладної (табл. 5.6).

Таблиця 5.6

Коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

До документів по відпуску (списанню) ТМЦ належать накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, а також розглянуті вище товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, податкова накладна.

Накладна на відпустку товарно-матеріальних цінностей

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у підприємства, здійснює відпуск ТМЦ, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем і для дозволу на вивіз з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується підприємством, що здійснює відпуск цінностей, у трьох екземплярах на підставі договору (контракту), нарядів, інших відповідних документів і підписується особою, що видала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, та головним бухгалтером.

Перший екземпляр надається підприємству-одержувачу товарно-матеріальних цінностей як супровідний документ і як підстава для їх оприбуткування, другий — залишається на складі підприємства-постачальника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило відпуск, третя — передається пропускному пункту для контролю за вивозом цінностей за межі території підприємства. Другий і третій екземпляри зазначеними службами передаються в бухгалтерію для обліку.

Заповнення накладної здійснює відповідний структурний підрозділ управлінського апарат підприємства або інша посадова особа, призначена керівником цього підприємства, а рядок "Усього відпущено" і графу 8 заповнює матеріально відповідальна особа, що здійснює відпуску товарно-матеріальних цінностей.

Накладна оформляється на кожну партію вантажу в такій послідовності:

  • — вказується дата виписки накладної;
  • — у рядку "Виробник (постачальник)", "Одержувач" записуються найменування підприємств (організацій), що роблять, відповідно, відпуск (списання) і одержання (оприбуткування) перерахованих у накладній товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Замовник (платник)" зазначається найменування підприємства (організації), що здійснює оплату замовлених і отриманих товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Виробник (постачальник)", "Одержувач" і "Замовник (платник)" проставляються їхні ідентифікаційні коди по ЄДРПОУ;
  • — у рядку "Підстава" записується номер документа, що є підставою для видачі товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Через кого" записуються ініціали і прізвище одержувача, номер і дата видачі доручення;

Таблиця 5.7

Видаткова накладна

  • — у графі з 3 по 7,9 записується назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість і ціна окремо кожного виду товарно-матеріальних цінностей, що відпускаються;
  • — у графі 10 зазначається загальна вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Усього відпущено" проставляється прописом кількість відпущених найменувань товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "На суму" зазначається загальна вартість (прописом) відпущених товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Відпуск дозволив" зазначається посадова особа (ініціали і прізвище), що своїм підписом дозволяє відпустку товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Відпустив" указується матеріально відповідальна особа, яка своїм підписом засвідчує відпуск товарно-матеріальних цінностей;
  • — у рядку "Головний бухгалтер" розписується головний бухгалтер підприємства-виробника або уповноважена особа;
  • — у рядку "Одержав" вказується особа, яка одержала товарно-матеріальні цінності і своїм підписом підтверджує їхнє одержання.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші