Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Товарознавство arrow Основи рослинництва і тваринництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Батат

Батьківщиною батату (солодка картопля) є тропічні райони Центральної Америки, де він росте як багаторічна культура. У деяких країнах він дуже поширений і має більше значення, ніж картопля. Вирощують батат більше, ніж в 108 країнах світу на площі понад 18 млн.га, на такій же площі вирощується і картопля. Значні посівні площі його знаходяться в Африці, Індії, Китаї, Японії, Південній Америці, в країнах Середньоземномор'я, в південно-східних районах США. Цю ніжну і теплолюбну культуру можна з успіхом вирощувати і в регіонах з більш суворим кліматом, особливо після виведення холодостійкіших сортів. Урожайність батату 300-500 ц/га і вище.

Батат має довгі стебла, які можуть укорінюватись. Він формує веретеновидні кореневі бульби, які за хімічним складом і смаком близькі до бульб картоплі.

У світі відомо сотні сортів батату, що відрізняються за формою, розміром, масою бульб, смаком. З одного куща в умовах України можна одержати 5-7 кг бульб і більше. Бульби виростають масою 5-6 кг, при сприятливих умовах, у тропіках — до 10-15 кг.

В їжу використовуються сорти батату, що мають у бульбах високий вміст сухих речовин (30-42 %). До їх складу входить крохмаль (до 2530 %), цукор (від 0,5 % до 8 %), жир (1,8 %), білок (до 2,0 %), вітаміни С, В, каротин. Міститься також невелика кількість інуліну. Із мінеральних солей найбільше калію, фосфору, заліза.

Батат калорійніший за картоплю в 1,5 рази.

Соковитом'ясисті сорти за смаком подібні до солодкуватої м'якоті кокосового горіха. Варені бульби інших сортів подібні до бананів.

Сухом'ясисті сорти мало відрізняються смаковими якостями від бульб картоплі. Така різноманітність сортів задовольняє традиції багатьох національних кухонь.

Бульби можна пекти, варити, смажити, підходять для приготування найрізноманітніших страв. Виготовляють з батату крохмаль, борошно, сироп, спирт та ін. Борошно (до 30 %) додають при випіканні хліба і кондитерських виробів.

Урожайність зеленої маси батату (повзучі стебла завдовжки до 5 м, добре облистнені) може досягати 200-400 ц/га. її охоче поїдають всі види тварин. Під час збирання вона не засихає, залишається зеленою, містить легкозасвоюваний протеїн і є добрим кормом у свіжому, висушеному і засилосованому вигляді. За поживністю не поступається зеленій масі бобових культур.

Культура вимоглива до умов вирощування. Потребує родючих ґрунтів, доброго забезпечення вологою. Проте непогано переносить посушливі періоди. Вимогливий до тепла, найкраще росте при температурі понад 20 °С.

Розмножується батат бульбами. На 10 м2 потрібно 1,5-2 кг бульб середнього розміру (50-80 г), на гектар — 1,5-2,0 т. Бульби вимагають старанного догляду при зимовому зберіганні. їх сушать впродовж 6-8 днів, зберігають у добре провітреному сухому приміщенні при температурі не вище 5-8 °С. Пошкоджені бульби зберегти практично неможливо.

Строк збирання батату — кінець вересня — початок жовтня. Проте необхідно викопати бульби до приморозків.

Чуфа

Чуфа (земляний мигдаль) росте густим кущем висотою 30-60 см, на корінні якого зав'язуються маленькі бульбочки. Вони видовжено-овальні, поперечносмугасті, жовто-бурі завдовжки 1,0-2,5 см і товщиною 0,5-0,7 см. Маса 1000 бульбочок 400 г. З одного куща можна зібрати 100 бульбочок і більше. Вони солодкі, мигдального смаку, містять до 34 % олії, до 30 % крохмалю, до 18 % цукрів, до 6 % білка, до 7 % смолистих речовин, до 12 % клітковини.

Чуфа має приємний смак і дуже поживна. Використовують бульбочки в їжу в сухому виді, а також вареними чи піджареними, як горіх. В кондитерській промисловості вони замінюють арахіс, мигдаль.

Із чуфи готують напої у вигляді кави, молочка, освіжаючих напитків. Мелені бульбочки використовують для приготування печива і тортів, високоякісних сортів халви, начинок, цукрів. З бульбочок одержують крохмаль, цукор, олію.

Крім цього, земляний мигдаль є дуже цінним кормом для тварин. Бульбочки, макуха після добування олії, є цінним концентрованим кормом. При додаванні в раціон свиней, м'ясо і сало стають приємнішими на смак. Подрібнені бульбочки можна використовувати для годівлі птиці. Надземна маса поїдається кіньми і вівцями.

Чуфа широко вирощується в Африці, Бразилії, Іспанії, Португалії та ін. країнах. В Україні її вирощують на присадибних ділянках, є перспектива розширення посівних площ. Цю рослину в однорічній культурі можна вирощувати у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Урожайність бульбочок становить 80-120 ц/га і більше. При зрошенні продуктивність чуфи зростає на 30-40 %.

Чуфа теплолюбна рослина, вимоглива до вологи. Рослини вимогливі до світла, краще ростуть на південних схилах. Вищий урожай формується на добре підготовлених, удобрених ґрунтах, легких за гранулометричним складом.

Стахіс

Ця трав'яниста рослина родини ясноткових росте кущем висотою до 60 см, зовні нагадує м'яту. У ґрунті на глибині 10-20 см залягають кореневища, які в горизонтальному напрямку поширюються до 50-60 см.

На коренях формується велика кількість (до 300 шт. на одному кущі) вегетоподібних коричнево-червоних бульб масою 1-3 г. Маса 1000 бульб — 1500 г.

Бульби стахісу за смаком подібні до артишку. Вони містять білкові і мінеральні речовини (солі калію, кальцію, магнію, заліза, натрію та ін.), жир і вітаміни. До складу його вуглеводів входить полісахарид стахюза, що легко засвоюється організмом, але дуже рідко зустрічається в інших рослинах.

У зрілих бульбочках практично відсутній крохмаль, тому це цінний продукт харчування при захворюванні цукровим діабетом. Бульбочки зменшують вміст цукру в крові, нормалізують кров'яний тиск, заспокійливо діють на нервову систему, лікують шлунково-кишкові хвороби.

Стахіс — цінний дієтичний продукт харчування. В їжу бульби стахіса використовують сирими, відварюють у воді чи підсмажують як картоплю, включають до складу овочевих супів, подають як гарнір до м'яса і риби. Крім того, бульбочки солять, маринують подібно до огірків. Висушені розмелюють на борошно і додають до тіста, соусів, підлив. Молоді листки використовують для приготування салатів.

Шкірка в бульбочках настільки тонка, що очищати її немає потреби. При бажанні очистити, слід вимити бульбочки, посипати сіллю, покласти в рушник і злегка потерти, тоді шкірка легко відстає і видаляється при промиванні водою.

Батьківщиною стахісу вважають тропічні або субтропічні гірські райони Китаю. Здавна його широко вирощують в Китаї, Монголії. Пізніше поширився в Європу до Франції, Італії, Бельгії, Англії. В Україні це малопоширена культура. Вирощують в основному на присадибних ділянках. Урожайність бульб — 55-60 ц/га.

Стахіс відноситься до холодостійких культур. Навесні бульби викопують і використовують як насіння. Вимогливий до вологи, особливо в період інтенсивного наростання вегетативної маси і формування бульбочок. Тіньовитривала рослина. В умовах сухого і жаркого клімату формуються дрібніші бульбочки. Добре росте на будь-яких ґрунтах, високі врожаї дає на родючих чи добре удобрених, легких за гранулометричним складом, з достатніми запасами вологи ґрунтах. Вегетаційний період 130-150 днів.

Бульбочки починають формуватися з середини серпня. Тому викопують їх якнайпізніше — у жовтні. Передчасне збирання знижує врожайність. Рослини в рядках підкопують і відбирають бульби від столонів. їх підсушують і зберігають в сухому приміщенні.

Частина бульбочок, що залишається в ґрунті і перезимовує, може забезпечити добрий урожай на цьому полі і на другий рік.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші