Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Міжнародний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвестиційний клімат і методи його дослідження

При залученні зовнішніх джерел активів важливу роль відіграє така характеристика, як інвестиційний клімат регіону.

Інвестиційним кліматом (Investment climate) в загальному розумінні називають ситуацію, що склалася в регіоні, з точки зору вітчизняних та зарубіжних інвесторів, які вкладають свій капітал у розвиток його економіки.

Цей показник включає значну кількість факторів ризику, що складаються під впливом зовнішніх та внутрішніх умов, ситуацій та перспектив розвитку. Найчастіше під інвестиційним кліматом розуміють соціально-політичні та економічні (зовнішні й внутрішні) ризики.

Міжнародні кредитори та інвестори впевнені в необхідності оцінки політичного ризику. Але визначення та розрахунок цього ризику є доволі складним завданням. Один із підходів, який передбачає включення економічних, соціальних і політичних факторів в оцінку ділового клімату, заснований на так званому індексі ділового ризику (BERI). Група експертів присвоює кожному регіону суб'єктивну оцінку від 1 до 100, враховуючи в своїх оцінках широкий спектр факторів. Ці фактори включають: нормативно-правове поле, дії керівництва, які можуть відобразитися на потоці грошових коштів і вартості власності в даному регіоні, економічні фактори, такі як інфляція, безробіття, доходи населення.

Кількісний аналіз ступеня регіонального ризику може розглядатися як аналог борговим рейтингам, що складаються корпоративними позикодавцями. Цю загальну оцінку можна одержати на основі серії тестів, спрямованих на виявлення специфічних складових спроможності виконувати боргові зобов'язання. Для проведення оцінки за цим методом М.В. Енг, Ф.А. Ліс та Л.Дж. Мауер пропонують враховувати шість окремих величин: ліквідність, стабільність, платіжний баланс, стимули та розмір боргу. Наявність сприятливих фінансових стимулів свідчить про здатність регіону направляти грошові ресурси на продуктивні ринки (як протилежність "втечі капіталу"). Серед показників, що характеризують соціальну стабільність регіону, варто виділити споживання електроенергії на душу населення та відсоток населення, який має вищу освіту.

Британські фінансові аналітики використовують наступні 10 показників: економічну ефективність, політичний ризик, рівень заборгованості, доступність банківського кредиту, доступність короткострокового фінансування, доступність довгострокового фінансування, ймовірність форс-мажорних обставин, кредитоспроможність, невиконання зобов'язань з виплати боргу та інтегральний показник надійності регіону.

Сукупність економічних, соціальних та політичних ризиків характеризує стан фінансової безпеки регіону.

Індикатори фінансової безпеки водночас є індикаторами стану фінансово-економічної сфери регіону, які характеризують процеси та явища, що відбуваються в ній на макрорівні. Ці показники доцільно згрупувати за такими сегментами: бюджетний, грошово-кредитний, валютний, банківський, інвестиційний, фондовий і страховий.

Інформацію про інвестиційний клімат можна отримати завдяки рейтинговим агенціям. Так, наприклад, за рейтингами Standard & Poor's, Moody's та Fitch інвестор вивчає перспективність капіталовкладень у той чи інший проект. Трапляється, що складачі рейтингів помиляються, й інвестор програє. Проте це не привід нехтувати оцінками "аналітичної трійки", адже альтернативи цим впливовим агенціям наразі не існує.

Найстарішою міжнародною рейтинговою агенцією є Standard & Poor's, заснована в 50-х роках XIX ст. У ті часи ще не було спеціалізованих агенцій, не існувало й Standard & Poor's, а був Генрі Пур - головний редактор журналу American Railroad Journal, який розповідав про будні американської залізниці. Американські магістралі були на той час об'єктом підвищеної уваги для європейських банків. Однак не кожен банкір зі Старого світу ризикував вкладати капітали в американські компанії: до залізничних концесій нерідко долучалися шахраї, і знайти надійного партнера за океаном європейцям було дуже складно.

Генрі Пур вирішив допомогти потенційним інвесторам: провів анкетування серед гравців американського залізничного ринку. Адекватні, на думку Пура, фінансові звіти були надруковані в American Railroad Journal. "Закритим" компаніям на сторінках журналу присвячувалися негативні публікації. Компанії, інформація про які з'являлася в пурівських виданнях, швидше отримували кредити від британських, німецьких і французьких банків, натомість "закриті" американські залізничні фірми мали значно менший доступ до іноземних інвестицій.

Між трьома рейтинговими "китами" складно знайти відмінності. Наймолодшу - Fitch IBKA - прийнято вважати найменш впливовою, найстарша - Standard & Poor's - має репутацію най-консервативнішої. У своїх рейтингових класифікаціях усі три дуже схожі між собою. Принцип розподілу залишився незмінним з часів Джона Муді: зобов'язання інвестиційного гатунку, спекулятивні зобов'язання країн, що перебувають у стані дефолту. Відповідно рейтингові позиції мають свою літеру: А - найкраща, С - найгірша. Існує чимало проміжних підвидів, які в рейтингах Standard & Poor's і Fitch IBKA позначені знаками "плюс" та "мінус", а в рейтингах Moody's - цифрами від 1 до 3 (див. табл. 3.3-3.4).

За цими рейтингами можна визначити кілька макроекономіч-них показників: за методологією Standard & Poor's рейтинг ААА відповідає рівню інфляції від 0 до 10%, АА - 4-15%, А - 7-25%, ВВВ - 10-50%, ВВ - 25-100%. Дохідність облігацій за стандартами Moody's визначається так: Ааа - 6,7% річних, Аа - 6,9%, А - 7,1% і Ваа - 7,3%.

Для банків агенції розробили окрему систему класифікації - рейтинг внутрішньої фінансової стійкості (категорії A, B, C, D, E), завдяки якому інвестор має можливість оцінити фінансову політику установи поза зовнішніми економічними та політичними ризиками.

Інвестор, який шукає місце для капіталовкладень за кордоном, здебільшого вивчає два рейтинги: оцінки надійності свого потенційного партнера (якщо його діяльність оцінена фахівцями "трійки") і так званий суверенний рейтинг країни (див. табл. 13.3-13.4), в економіку якої він планує вкладати кошти.

Таблиця 16.3

Україна в міжнародних рейтингах

Рейтингова агенція

Категорія

Standard&Poor's

B2

Moody's

B

Fitch

B+

Фахівці провідних рейтингових агенцій зазвичай виставляють свої оцінки так, щоб рейтинг кредитоспроможності окремої компанії не був вищим за суверенний рейтинг держави, в якій вона зареєстрована.

Таблиця 16.4

Шкала кредитних рейтингів агенцій Moody's, Standard&Poor's

і Fitch

Moody's

S&P, Fitch

Характеристика емітента

Рейтинги інвестиційного класу

Aaa

AAA

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків винятково високі

Aal

AA+

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків дуже високі

Aa2

AA

Aa3

AA-

Al

A+

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків досить високі, але залежать від внутрішньоекономічної ситуації

A2

A

A3

A-

Baal

BBB+

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків залежать від внутрішньої економічної ситуації на цей час

Baa2

BBB

Baa3

BBB-

Bal

BB+

Нестабільність внутрішньоекономічної ситуації може впливати на платоспроможність емітента

Ba2

BB

Ba3

BB-

Рейтинги спекулятивного класу

Bl

B+

Обмежена платоспроможність емітента, яка відповідає поточному обсягу випущених боргових зобов'язань

B2

B

B3

B-

Caa1

CCC+

Деякий захист інтересів інвесторів є, але ризики й нестабільність високі

Caa2

CCC

Caa3

CCC-

Ca

CC

Платоспроможність емітента надто залежить від внутрішньоекономічної ситуації

C

C

Платоспроможність емітента повністю залежить від внутрішньоекономічної ситуації

SD

Вибірковий дефолт

D

Дефолт

Не так давно виникла нова неофіційна методика порівняння купівельної спроможності регіонів світу - так звана бургерономіка, яка заснована на використанні "індексу Біг-Мака" (або, індексу бутерброда), який з 1986 року розраховується виданням "Economist".

Індекс відображає реальне співвідношення купівельної спроможності валют світу на основі аналізу ціни фірмового бутерброду мережі "МакДональдс", яка діє у більш ніж 120 країнах.

Індекс Біг-Мака - неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності (ПКС).

Співвідношення цін на біг-маки має бути рівним співвідношенню обмінних валютних курсів. Робиться це з метою визначення реальних обмінних курсів валют різних держав.

Експерти журналу "Economist" використовують саме біг-мак в якості еталону з двох причин: McDonald's представлений у більшості країн світу, а сам біг-мак містить достатню кількість продовольчих елементів (хліб, м'ясо та овочі), аби вважати його універсальним зліпком народного господарства. Згідно оприлюднених на початку 2007 року результатів, найдорожчий бутерброд - в Ісландії (7,44 дол.), Норвегії (6,63) і Швейцарії (5,05), найдешевший - у Китаї (1,41 дол.). В Україні цей продукт індустрії фаст-фуду коштує 1,71 дол., в Росії - 1,85 дол., в США - 3,22 дол.

Тож, на думку експертів, українська гривня, поряд із валютами таких країн, як Росія, Єгипет, Філіппіни, Аргентина, Гонконг, Індонезія, Таїланд, Малайзія, є недооціненою майже на 50%.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси