Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПСИХОЛОГІЯ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

Розвиток особистості в дорослому віці

Дорослий вік, у порівнянні з іншими віковими періодами, триває найдовше, що ускладнює його дослідження та опис.

Поняття дорослості і критерії досягнення дорослості

Враховуючи багатомірність процесу розвитку дорослої людини, гетерохронність досягнень в різних сферах, можливо виділити низку ознак дорослості:

  • o новий характер розвитку, що не так тісно пов'язаний з фізичним зростанням і швидким вдосконаленням когнітивної сфери;
  • o здатність реагувати на зміни й успішно пристосовуватися до нових умов, позитивно вирішувати протиріччя та труднощі;
  • o подолання залежності і здатність брати відповідальність за себе та інших;
  • o певні риси характеру (твердість, надійність, поміркованість, чесність, розвинену здатність до співчуття та співпереживання);
  • o соціальні та культурні орієнтири (ролі, відносини тощо) для визначення успішності і своєчасності розвитку в період дорослості.

Традиційно вважалося, що вік дорослості є стабільним періодом у житті вже сформованої людини і тому жодних особливих змін у психічному розвитку особистості не відбувається. Е.Клапаред характеризував дорослість як стан психічного "закам'яніння", коли процес розвитку припиняється. Однак, ретельне вивчення цього вікового періоду змінило думку вчених. Потенціал розвитку існує протягом всього життя людини. З настанням дорослості процес розвитку людини не припиняється та не завершується, йому притаманні суперечливість і гетерохронність; виокремлюються сенситивні і критичні моменти, психофізіологічний розвиток не є статичним, природа його різноманітна і суперечлива.

Розвиток особистості в дорослому віці відбувається при своєрідному поєднанні зі стабільністю. Якщо в пізнавальній сфері людини на момент переходу до дорослого життя основні структури вже сформовані, то у структурі її особистості настає період глибоких змін. Про реальність феномену розвитку протягом всіх вікових періодів свідчать такі пізньовікові новоутворення як процес віддаленої ремінісценції (пізніше згадування того, що в минулому при безпосередньому згадуванні не вдалося відтворити), перегляд власного життя, явище біографічної пам'яті. Споріднена з цим твердженням ідея гетерохронного розвитку психічних функцій, згідно з якою, високий рівень розвитку однієї функції може зберігатися до старості, іншої - обмежуватися періодами юності та ранньої дорослості. Одні функції починають застарівати від народження, інші знижують рівень дії лише в старості, а деякі розвиваються навіть у старості.

У дорослому віці розвиток ніколи не відбувається прямолінійно, а лише як накопичення та розширення раніше набутих життєвих принципів, поглядів, соціальних настанов тощо. На всіх стадіях дорослості розвиток є нерівномірним, в ньому виокремлюють літичні (пов'язані з важкими захворюваннями) і кризові періоди, під час яких активізуються інволюційні процеси, відбуваються переходи на нові рівні розвитку (трансформації у мотиваційно-смисловій сфері особистості зумовлюють нове розуміння сутності і сенсу життя). На відміну від криз дитинства, кризи дорослості відбуваються більш приховано, не так гостро і бурхливо, не мають такого чіткого зв'язку з певними хронологічними межами.

Кризи дорослості можуть проходити швидко або затримуватися в часі й перетворюватися на постійний негативний стан людини. Складні особистісні проблеми можуть трансформувати вікову кризу в тривалу кризу життя з надзвичайно ускладненим перебігом. Спільним для криз дорослості є те, що вони спричиняють кардинальні зміни способу життя й діяльності людини, але причини виникнення та шляхи їх подолання є суто індивідуальними.

Вікові кризи не є неминучими, детальне планування свого майбутнього, внутрішня готовність до активного вирішення проблем сприяють запобіганню криз дорослості, подоланню складних життєвих періодів. Отже, психічний та особистісний розвиток продовжується в період дорослості. Його основними характеристиками є - непрямолінійність, нерівномірність, гетерохронність психічних функцій, нормативні кризи.

Психологія дорослих як самостійна галузь психології почала формуватися в 30-ті роки XX ст., однак активний її розвиток спостерігається лише в останні роки. Тому концептуальна основа та практична база досліджень психіки дорослої людини перебувають на стадії формування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші