Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прокоментуйте афоризм У. Петті "Праця - батько багатства, а земля - його мати"

На відміну від меркантилістів Уїльям Петті (1623-1687) бачив джерело багатства не в грошах, не в зовнішній торгівлі, а в праці. Він вважав, що матеріальною основою багатства слугує земля, природа, а творець багатства - праця у різних сферах матеріального виробництва. За основу економічного аналізу Петті висунув процес виробництва (а не сферу торгівлі, обігу).

Багато авторів вважають, що Петті поклав початок формуванню концепції, що пізніше одержала назву класичної школи політичної економії.

Розглядаючи питання про те, які фактори беруть участь у виробництві продукції, створенні багатства, Петті виділяє чотири фактори.

Перші два фактори - земля і праця - основні.

Петті вважав, що "оцінку всіх предметів варто було б привести до двох природних знаменників - до землі і праці; тобто нам варто було б говорити: вартість корабля чи сюртука дорівнює вартості такої ж кількості землі або такої ж кількості праці, тому що обидва - і корабель, і сюртук - зроблені землею і людською працею".

Два інших фактори, що беруть участь у створенні продукту, важливі, але не основні. До цих факторів Петті відносить, по-перше, кваліфікацію, мистецтво працівника; по-друге, засоби його праці - знаряддя, запаси і матеріали. Ці фактори роблять працю продуктивною. Але вони не можуть існувати самостійно, тобто без праці й землі.

Таким чином, у Петті ми знаходимо два мірила вартості (цінності): працю і землю. У своїх міркуваннях він доходить висновку, що в будь-якому виді праці є щось загальне, що дає можливість порівнювати усі види діяльності.

Петті розуміє, що багатство нації не тільки в золоті й сріблі, а й насамперед у землі, матеріальних ресурсах - будинках, спорудах, кораблях, домашньому майні, запасах.

Будучи автором "Політичної арифметики", одним із творців економічної статистики, Петті зробив спробу підрахувати розміри національного багатства Англії.

Ще за сто років до появи класичної праці А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" У. Петті висловив низку важливих ідей, які пізніше увійшли як складові елементи до класичної політичної економію.

Чому У. Петті не відокремлював вартості товару від його ціни?

Досліджуючи матеріальне виробництво, Петті першим в Європі сформулював основні положення трудової теорії вартості. Основним джерелом вартості (багатства) він визнавав працю. Це положення Петті обґрунтував вченням про "природну ціну", під якою фактично розумів вартість товару.

Якщо певна кількість хліба обмінюється на певну кількість срібла, міркував Петті, то срібло виражає "природну ціну" цієї кількості хліба. Ці кількості хліба і срібла обмінюються тому, що на них витрачено однакову кількість праці і робочого часу. Однак, на думку Петті, вартість створює не будь-яка праця, а тільки та, яка витрачена на виробництво золота і срібла, тоді як інші товари виявляють свою вартість тільки при прирівнюванні до грошей (золота і срібла). Петті, таким чином, не відокремлював вартості товару від його ціни.

Як трактує У. Петті гроші та їх функції?

Петті трактує гроші як особливий товар, що виконує функції загального еквівалента. Вартість його, як і всіх товарів, створюється працею, а мінова вартість кількісно визначається розмірами трудових витрат у добуванні дорогоцінних металів порівняно з витратами в інших сферах виробництва. Кількість необхідних для обігу грошей визначається обсягами торговельно-платіжного обігу, тобто в остаточному підсумку - - кількістю реалізованих товарів, їхніми цінами і частотою обігу грошових одиниць у різних угодах (швидкістю обігу). Повноцінні гроші можна у певних межах замінити паперовими грошима, випущеними банком.

Теорія грошей і кредитів протягом наступних двох століть здебільшого розвивалася в рамках цих ідей, висловлених Петті, або у полеміці з ними.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші