Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Класичні експерименти в психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

Персонологічні теорії характеризуються надзвичайною строкатістю. Таке становище є парадоксальним "Є наука, є об'єкт вивчення, розробляються методи його вивчення, висуваються гіпотези, формулюються і формуються концепції, теорії і цілі напрями, але ніхто не в змозі зрозуміло визначити предмет вивчення" (В. А. Аверін, 1999).

Хороша теорія особистості повинна пояснювати основні визначені проблеми. У персонології багато теорій, одні створені нещодавно (Мадді), іншим – до 100 років (Фройд, Адлер, Юнг). Одні дуже популярні (Фройд, Роджерс, Маслоу), інші – мало відомі (Ангьял, Ранк). У одних теорій багато послідовників, у інших поодинокі віддані шанувальники. В одних теоріях підкреслюються феномени емоційного плану (Фройд, Роджерс), а в інших - інтелектуального (Келлі). Деякі теорії з'явились на основі психотерапевтичної практики (Адлер), деякі є продуктом мислення теоретика, що провів життя в стінах університету (Оллпорт). Є теорії - узгоджені теоретичні побудови (Фройд, Фромм), інші являють собою аморфні та незавершені роздуми (Саліван, Ангьял). Одні теорії постійно піддаються гострій критиці, інші втратили свою актуальність у сучасний період.

В ідеалі, як і будь-який вчений, персонолог повинен побудувати привабливу і не надто ускладнену теорію, що пояснює реальність індивідуальних відмінностей. Однак персонологи вносять до своїх теорій інтуїтивні здогади, повсякденні враження, логічно впорядковані роздуми. Як слушно зазначають і вчені, і студенти, при вивченні психології особистості захоплення цією наукою нерідко переходить у розчарування. Оригінальні погляди, нестандартні положення, результати персонологів не дають змоги безпосередньо перейти до практичного використання, а інколи і зовсім не передбачають його. В окремих випадках авторитетні персонологи після залучення до ретельного розгляду якоїсь теорії можуть зазначати, що не варто надто серйозно сприймати, як не слід і сміливо відкидати запропоновану ними теорію. Навіть знаючи, що теорія не має емпіричного підтвердження, дослідники-персонологи не відкидають її, а навпаки, можуть постійно враховувати і шанобливо рекомендувати до вивчення.

Джерела даних про особистість та проблеми персонологічної істини

Перш ніж розпочати дослідження особистості, необхідно зібрати дані про неї. Психологи визначили, що в сучасних умовах дослідженнях можна використовувати чотири категорії даних про особистість.

Життєві записи (Life-дані) містять інформацію, яку можна отримати в різних закладах із документів, в яких зафіксовані події життя особистості (успішність у шкільних журналах, дані про стан здоров'я з медичної картки, біографічні дані, особливості освіти, професія, склад сім'ї).

Дані спостережень (Observer-дані) - відомості, як правило, у формі оцінки особистих якостей, спостережень добре поінформованих людей - батьків, учителів, керівників. Дані про одну й ту саму особистість можна отримати від великої кількості спостерігачів. У певних випадках проводять спеціальне навчання, щоб навчити цих осіб вести постійне спостереження за людьми і на його основі оцінювати особистісні параметри. Крім того, якість даних спостереження залежить і від такої особистої риси, як відкритість поведінки людини. Адже про відкритих людей легше скласти певну думку.

Дані тестування (Test-дані) – це інформація, отримана в процесі експериментальних процедур або з допомогою стандартизованих тестів.

Дані самоопису і самооцінювання (Self-report-дані) надає про себе сама людина. Такі дані отримують при заповненні опитувальників, що можуть визначати певні характеристики або ж охоплювати всю структуру особистості.

Ці чотири категорії даних зручно запам'ятати за допомогою акроніма LOTS (множина), що відповідно нагадує, що справжнім персонологам доводиться збирати завжди дуже багато даних.

Цілком зрозуміло, що дані з різних джерел можуть суттєво відрізнятись, і важко визначити, які з них є найбільш точними і достовірними. Кожна категорія даних має свої переваги та недоліки. Відповідаючи на запитання, люди можуть бути нещирими, свідомо або несвідомо спотворюючи інформацію про себе. Разом з тим, як зазначали видатні психологи Г. Оллпорт та Дж. Келлі, якщо ми хочемо щось дізнатися про людину, то найкраще запитати це в неї самої. Інші психологи переконували, що найбільшу перевагу мають дані, отримані в суворо визначених експериментальних умовах. У таких дослідженнях ми отримуємо справжній (вологий запас наукового знання" про особистість, який складається з об'єктивних даних вимірювання поведінки. Тим не менш, і такі підходи заперечувались як невідповідні тому, як поводяться люди в реальному житті. Однак зрозуміло і те, що дослідник не може використовувати методи і збирати дані, орієнтуючись на власні уподобання чи зручності. Методи, якими послуговуються в психології особистості, стають дедалі віртуознішими, і щораз суворішими стають загальноприйняті критерії наукової цінності різних способів вимірювання та використовуваних даних.

Ідеальним варіантом дослідження особистості є дослідницька стратегія використання різних категорій даних про одну й ту саму особу. Для визначення того, як вона переживає світ, сприймає себе та інших, найкраще придаються Self-report-дані. За допомогою даних тестування можна проаналізувати успішність виконання реальних завдань, а за допомогою даних спостереження визначити, чи збігаються вони з дійсними результатами діяльностей, які виконує особистість. При використанні різних категорій даних ми б змогли отримати всеосяжну картину особистості. Однак дослідження особистості рідко будуються на основі такої стратегії, хоча зрозуміло, що потенційно їхні результати могли б мати надзвичайну наукову цінність.

У дослідженнях особистості використовують три стратегії: експериментальну, кореляційну та клінічну. Експериментальне дослідження це така стратегія, за якої експериментатор маніпулює змінними та орієнтується на визначення загальних законів. Мета – визначити причинно-наслідкові зв'язки між тими небагатьма змінними, якими маніпулювано в дослідженні. За допомогою корепяційного дослідження вимірюють індивідуальні відмінності та встановлюють зв'язки між ними. Клінічне дослідження поляг аг в інтенсивному вивченні особистості у формі спостереження за її поведінкою в реальних обставинах, а також у формі вербальних повідомлень про те, що відбувалося в житті особистості. Кожна дослідницька стратегія може сприяти глибокому розумінню особистості, а в чомусь бути абсолютно невиправданою і привести до отримання банальних несуттєвих даних.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші