Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціологія праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТРУДОВА МОБІЛЬНІСТЬ

Соціальні переміщення під впливом науково-технічного прогресу

Серед проблем, досліджуваних соціологією праці, трудова мобільність (переміщення) як ніяка інша пов'язана з науково-технічним прогресом (НТП). Науково-технічний прогрес розуміємо як взаємозумовлений розвиток науки і техніки, виробництва і сфери споживання. Сучасний етап НТП охоплює разом з промисловістю сільське господарство, транспорт, зв'язок, медицину й побут. Сприяючи підвищенню ефективності виробництва, він стає одним із найважливіших чинників піднесення ефективності суспільного виробництва. В трудовій сфері він сприяє також змінам у змісті праці, формуванню її творчого характеру, зростанню загальної задоволеності працею*94. Уявлення про масштаби і спрямованість впливу НТП на трудову мобільність може дати знайомство з його основними напрямами на сучасному етапі. Вони такі:

  • • *94: {Див.: Российская социологическая энциклопедия // Под общ. ред. Г. В. Осипова. М., 1999. С. 117.}
  • • комплексна автоматизація виробництва, зокрема розвиток гнучкого автоматизованого виробництва, застосування промислових роботів, автоматизація проектування, створення безлюдних виробництв;
  • • комп'ютеризація та електронізація, що забезпечують розробку й широке застосування в економіці, науці, освіті, побуті інформаційно-обчислювальної і мікропроцесорної техніки, електронного обладнання;
  • • розвиток енергетики, пошук і використання її нових джерел;
  • • створення нових засобів транспорту і зв'язку;
  • • освоєння мембранної, лазерної, плазмової та інших технологій;
  • • створення й застосування ефективних конструкційних матеріалів (промислова кераміка, композити тощо);
  • • розвиток біотехнології;
  • • розвиток космонавтики та дедалі ширше використання космосу в інтересах народного господарства;
  • • створення нових інформаційних технологій.

Не можна не визнати, що криза економіки в "пострадянських" країнах негативно вплинула на реалізацію повною мірою всіх зазначених напрямів*95. Однак вплив кожного з них на розвиток соціальної (і трудової) мобільності залишається. Цей вплив проявляється у процесах відмирання старих професій і виникнення нових, будівництві нових виробництв і модернізації наявних, припливі кваліфікованих фахівців в одні галузі промисловості і відтоку їх з інших. Таким чином, розвиток НТП закономірно приводить до соціальних наслідків, що зумовлює соціальні переміщення працівників. Розглянемо, як впливають вони на трудові переміщення.

*95: {Див.: Інженер ХХІ століття: особистість і професіонал у світі гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти / За ред. М.Д. Добрускіна. Харків, 1999. С. 8-9. }

Одним із найважливіших соціальних наслідків упровадження нової техніки в виробництво є вивільнення частини працівників, оскільки завдання НТП в тому й полягає, щоб виготовити більше продукції з меншими трудовими затратами. Тим самим створюються передумови для скорочення робочого часу і збільшення вільного як засобу творчого розвитку особистості. Однак перспектив для скорочення робочого часу в українському суспільстві поки що немає через економічні труднощі. Йдеться про те, як ефективніше використовувати вивільнюваних працівників, число яких у колишньому СРСР тільки в результаті автоматизації виробництва сягало в середньому 2—3 млн осіб на рік*96. За цих умов надлишок робочої сили в деяких регіонах країни потребує спеціальної системи організації працевлаштування. Мова йде не тільки про кількісну, а й про якісну сторону вирішення проблеми. Виникає нове явище — нестійкість соціально-професійного статусу особистості. В результаті технічного прогресу люди втрачають набуті спеціальності, місце в процесі праці, рівень зарплати. Серед таких переважають в основному працівники з початковою освітою. Зростає число тих, хто не може адаптуватися до нової техніки. Сьогодні необхідна широка мережа навчальних закладів для перекваліфікації робітників.

*96: {Див.: Аитов Н. А. Социальные проблемы ускорения научно-технического прогресса в СССР. М., 1987. С. 26.}

Поряд з вивільненням робітників мірою прискорення НТП очікується і вивільнення інженерів. Щоправда, цей процес поки що дуже суперечливий. З одного боку, ускладнення самої продукції і технології її виробництва потребує піднесення ролі інженерної праці. Так, при виробництві реактивних двигунів для авіації потрібно в багато разів більше інженерів, ніж при виробництві поршневих. На передових виробництвах співвідношення інженерів і робітників становить 1:1.

З другого боку, технічне оснащення інженерної праці та автоматизація процесу проектування в десятки разів підвищує продуктивність праці інженерів, приводить до вивільнення їх. Причому за умов госпрозрахунку витіснятиметься менш підготовлена частина інженерів, що утруднить їхнє влаштування на нові інженерні посади. Так що перенавчатися інженерам і керівникам доведеться не менше, а навіть більше, ніж робітникам. Тим паче, що подвоєння наукових знань у світі відбувається кожні 8,5 років*97. Характерно, що це стосується і фахівців інших професій. Вихід вбачається в необхідності створювати всеосяжну загальнодержавну (галузеву і регіональну) систему перенавчання усіх фахівців.

*97: {Див.: Шиман М. К. К третьему тысячелетию. М., 1987. С. 340.}

Одним із наслідків НТП є докорінна зміна вимог до працівників, насамперед до їхніх знань, зумовлена переходом від ручного й механізованого виробництва до автоматизованого. Так, робітник, що обслуговує автоматизовані системи, повинен добре знати цю техніку, володіти електронікою і навичками програмування. Крім того, важливо враховувати зменшення "норми старіння" професій і знань, що вимагає багаторазового професійного навчання протягом трудового шляху. Так, швидкість старіння знань, отриманих у вузі чи аспірантурі, становить близько 10 % на рік. Отже, працівник має бути підготовлений до численних перекваліфікацій, для чого потрібна солідна загальноосвітня база, особливо в галузі фундаментальних наук — фізики, математики, хімії, обчислювальної техніки, суспільних наук.

Не менш важливою є вимога творчого підходу до праці. До цього змушують не тільки зміни в роботі, коли з придатка машини робітник стає її господарем, а й його основний професійний обов'язок — думати, аналізувати, приймати рішення й виконувати їх. Цього вимагає також ускладнення всіх видів людської діяльності, навіть побутової її сторони. Однак особливе значення мають вимоги динамічних перетворень у навколишньому соціальному середовищі, коли працівникові необхідні велика гнучкість розуму, високий ступінь адаптації до нових умов і змісту праці, до зміни всієї соціальної, економічної і політичної ситуації в країні. За цих умов загроза відставання індивідуальної свідомості від суспільного буття зростає, що збільшує потребу в гуманітарних знаннях, у вивченні суспільних наук.

Однією з вимог НТП є необхідність значного зміцнення трудової дисципліни і підвищення почуття відповідальності кожного за виконувану справу. Це зумовлено, по-перше, високим рівнем усуспільнення і кооперації праці, зростанням взаємозалежності людей у трудовому процесі; по-друге, зростанням "ціни" недисциплінованості й безвідповідальності в разі поломки дорогого устаткування; по-третє, збільшенням небезпеки для життя людей, що працюють з могутньою технікою, а також непродуманих управлінських рішень.

Як бачимо, науково-технічний прогрес впливає на дуже важливе для людей явище — їхню соціальну мобільність, тобто зміни в соціальній, професійній, службовій і територіальній позиціях людини.

Дослідження свідчать, що прискорення науково-технічного прогресу викликає зростання майже всіх видів соціальної рухливості, соціальних переміщень, професійної мобільності, плинності кадрів і різного роду міграцій.

Найближчим часом очікується пожвавлення соціальних переміщень за рахунок зміни соціальної структури суспільства — чисельного скорочення селянства й робітників, зростання питомої ваги інтелігенції, а також числа робітників висококваліфікованої праці. У сфері праці дедалі більшого значення набувають професії, пов'язані з переходом до ринку — підприємці, бізнесмени, комерсанти, посередники, дилери, брокери, менеджери та ін. Зростання престижу цих професій, диференційовані можливості в оволодінні ними у системі освіти по-новому впливають на характер та інтенсивність соціальних переміщень.

Так, якщо соціальні переміщення, пов'язані з освітою, проходять дуже інтенсивно між поколіннями, то всередині поколінь (від статусу робітника до інтелігенції й у зворотному напрямку) вони відбуваються повільніше. Наприклад, у 80-ті роки в промисловості колишнього СРСР на робочих місцях було зайнято близько І млн осіб з дипломами технікумів і вузів. Серед них:

  • • робітники-інтелігенти;
  • • ті, що перейшли на робочі місця заради грошей;
  • • звільнені з інженерних посад як невідповідні їм;
  • • фахівці, що мігрували із села.

Вплив НТП на кожну з цих груп відрізняється за змістом і наслідками.

Важливим видом соціальної рухливості є професійна мобільність. За деякими даними, близько 38 % осіб із вищою освітою і більш як 58 % робітників працювали не за фахом, здобутим у навчальному закладі.

Прикметно, що масштаби трудової мобільності з переходом до ринкової економіки анітрохи не зменшилися, а істотно зросли. Так, в Україні протягом другої половини 90-х років простежується її зростання майже в 1,5 рази, як видно з діаграми (рис. 1)*98.

*98: {Див.: Паніна Н.В., Головаха Є.І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1998): Соціол. Показники. К., 1999. С. 38. }

Рис. 1. Динаміка трудової мобільності в Україні

Рис. 1. Динаміка трудової мобільності в Україні

Зазначимо, що важливою причиною професійної мобільності є невисокий рівень профорієнтаційної роботи. Для значної частини працівників професійна мобільність пов'язана з міграцією. Уявлення про її обсяг і характер можна скласти на основі таких даних. Щорічно в колишньому СРСР переселялося не менш як 12 млн чоловік (близько 5 % населення), у тому числі в напрямках: місто-місто — 4,4 млн, село-місто — 3,1 млн, місто-село — 1,5 млн, село-село — 3 млн осіб. У результаті міграції країна щорічно втрачала близько мільйона цілорічних працівників.

Про масштаби міграції в Україні можна судити за змінами в соціально-професійній структурі*99. Так, якщо в 1940 р. 47 % працездатного населення становили селяни, то на початку 90-х їхня частка зменшилася до 14 %. Однак міграція — це й засіб перерозподілу робочої сили з праценадлишкових районів у малонаселені. Вирівнювання умов життя і розвиток соціальної структури — найважливіші умови скорочення міграції.

*99: {Див.: Соціологія / За ред. С.О. Макєєва. К., 1990. С. 132. }

Такі основні наслідки науково-технічного прогресу, що створюють немовби соціальне тло, на якому відбуваються ті трудові переміщення, до розгляду яких ми безпосередньо приступаємо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші