Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія політичних та економічних вчень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму

У результаті буржуазних революцій виник пізній утопічний соціалізм, представниками якого були: Клод Анрі де Сен-Сімон, Шарль Фур'є, Роберт Оуен та соціалісти рікардіанці.

Вони критикували капіталістичний лад і змальовували "фантастичні картинки" світового майбутнього. Соціалісти-утопісти стверджували, що ринкові відносини і приватна власність в історичному плані минущі. Вони вірили в прихід такого ладу, який принесе людям свободу, рівність, братерство і щастя.

Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон (1760-1825) - французький соціаліст утопіст, виходець з сім'ї аристократів, сучасник антифеодальної революції 1789-1794 рр. Його праці: "Листи женевського мешканця до сучасників" (1802), "Про промислову систему" (1821), "Катехізис індустріалів" (1824), "Нове християнство" (1825).

Сен-Сімон уперше спробував обґрунтувати об'єктивну необхідність руху до соціалізму посиланням на процес історичної еволюції. Людство проходить ряд послідовних етапів у своєму розвитку, причому кожен наступний прогресивніший, ніж попередній. Оскільки сучасне йому суспільство було далеким від ідеалу, воно закономірно повинно було змінитися більш прогресивним суспільним ладом. Рушійною силою зміни історичних етапів є боротьба класів. Саме боротьбою дворянства і третього стану пояснює він французьку революцію, але вона не вирішила остаточно проблеми класових антагонізмів.

Сучасне йому суспільство складається з двох основних класів: дозвільних власників і трудящих індустріалів. Перші отримують паразитичні доходи - ренту, відсоток - шляхом експлуатації тих, хто одержує трудові доходи, до яких він відносить зарплату і прибуток.

Рушійною силою розвитку людства Сен-Сімон оголосив освіченість людей. Майбутнє справедливе суспільство він називав індустріальною системою, яка розвиватиметься на основі великого промислового виробництва не стихійно, а планомірно, управлятись така система буде індустріальною елітою - вченими, які будуть здійснювати планування, і підприємцями, які організовують виробництво, а втілюють його у життя робітники. Фактично Сен-Сімон змалював сучасне постіндустріальне суспільство, його "золотий вік".

А. Сен-Сімон вважав, що лише всесвітній розвиток промисловості на основі використання наукових принципів організації праці може позбавити трудящих від злиднів та страждань. До основних принципів такого розвитку належать:

^ запровадження для всіх продуктивної праці;

^ забезпечення рівних можливостей застосування здібностей суб'єктів економіки;

^ створення планової організації виробництва.

Тобто, на зміну анархії виробництва прийде планомірна його організація, метою якої буде "можливо більш корисне поєднання всіх окремих робіт в області наук, мистецтв і ремесел". Регулюючим центром буде держава, яка поступово буде втрачати свої політичні функції, залишаючи за собою лише функції "управління речами", тобто виробництвом і розподілом.

Історію держави Сен-Сімон розглядав як процес еволюційного перетворення суспільства на промислове, яке включає три стадії (рис. 7.2).

Рух до нового суспільства буде реалізовуватися шляхом поступових мирних перетворень, на основі досягнення матеріального благополуччя, з одного боку, і духовного перевиховання силою переконання й особистого прикладу, з іншого. Еволюція завершиться створенням єдиного класу асоціації виробників зі спільними інтересами та світову асоціацію народів, у якій політика з науки управління людьми перетвориться в науку управління виробництвом.

Стадії еволюційного перетворення суспільства за Сен-Симоном

Рис. 7.2. Стадії еволюційного перетворення суспільства за Сен-Симоном

Сен-Сімон звертається до Наполеона, потім до Людовика XVIII, закликаючи їх зрозуміти ті вигоди, які принесе індустріальна система і сприяти її впровадженню, але розуміння не зустрів. Послідовники Сен-Сімона перетворилися в релігійну секту, які намагалися представити його вчення у вигляді нової релігії, але симпатіями і популярністю не користувалися.

Шарль Фур'є (1772-1837) - французький утопіст, служив торговельним агентом. Його праці: "Всесвітня гармонія" (1803), "Новий промисловий і суспільний світ" (1828), "Теорія всесвітньої єдності" (1822). У своїх працях він критикував капіталізм і розробив програму створення суспільства соціальної справедливості. Доводить, що з розвитком великої промисловості буде досягнуто такий рівень виробництва, що забезпечить гармонію пристрастей. Це стане основою досягнення гармонійного суспільства, або асоціації вільних працівників, безкласового суспільства (комунізму), яке виходить із принципів задоволення потреб людей. Основою циклічного розвитку людства і суспільного устрою є фаланги (виробничо-споживчі товариства), які успадковують від попереднього суспільства приватну власність, нетрудові доходи, майнову нерівність, але суспільна праця, розподіл, обслуговування та виховання примножують суспільне багатство, стирають класові антагонізми, гармонізують інтереси індивіда і колективу.

Праця є загальною і обов'язковою, організованою на основі принципу зміни праці. Фур'є різко критикує пороки капіталістичної спеціалізації, яка робить працівника рабом його професії і перетворює працю в монотонне й обтяжне заняття. Тому в майбутньому суспільстві передбачена часта зміна діяльності.

Своєрідно організований у системі Фур'є розподіл створеного продукту. Він здійснюється у вигляді виплати дивідендів на акції, якими володіють усі члени асоціацій. Акції можуть бути трьох видів: отримані у вигляді винагороди за працю, за вкладену в співтовариство власність і за особливі здібності і таланти. Неминучу при такій системі нерівність у доходах Фур'є намагався компенсувати більш високими дивідендами, які виплачувалися за трудовими акціями.

З економічної точки зору модель Фур'є була обгрунтована досить слабко і непереконливо.

Ідеї утопічного соціалізму знайшли благодатний грунт не тільки в післяреволюційній Франції, яка роздиралася соціальними протиріччями, але й в Англії, де ці протиріччя були породжені наслідками промислового перевороту.

Найяскравішою фігурою серед носіїв цих ідей став Роберт Оуен (1771-1858) - англійський утопіст, який заперечував приватну власність у будь-яких варіантах. Його праці: "Зауваження про вплив промислової системи" (1830), "Виклад раціональної системи" (1840), "Книга про новий моральний світ" (1840). У своїх працях Р. Оуен критикував капіталізм, приватну власність, передрікав неминучу загибель капіталізму. У 1817 році Р. Оуен висунув план радикальної перебудови суспільства шляхом утворення самоврядних поселень без приватної власності, класів, протиріч між розумовою та фізичною працею. Він створив власну соціальну програму, у якій висунув ряд пропозицій за поліпшення умов праці і рівномірний розподіл продукту. Джерелом вартості він проголошував працю і робив соціалістичний висновок, що продукт праці повинен належати тому, хто його виробляє.

Головною причиною економічних криз Р. Оуен вважав суперечності між зростанням виробництва і зменшенням обсягів споживання. На відміну від інших утопістів він не тільки пропонував проекти соціальних перетворень, але і намагався реалізувати їх на практиці. Спочатку він проводить експеримент на ткацькій фабриці в шотландському містечку Нью-Ленарці, яка належала йому. Створивши робітникам елементарні людські умови праці і побуту (коротший робочий день, стерпні умови житла, пенсії і допомоги, дитсадки і ясла для дітей), він досягає разючих результатів у вигляді зростання виробництва і соціального оздоровлення. Потім він створює на території США колонію-комуну "Нова гармонія", де намагається організувати виробництво і побут на комуністичних началах у відповідності зі своїми уявленнями про цей суспільний устрій. Але всі кооперації, які створив Р.Оуен у Англії і США, або розорились, або перетворились у колективні підприємства капіталістичного типу.

Згідно з цими уявленнями суспільство повинне складатися з трудових кооперативних громад, де люди спільно працюють і спільно володіють засобами виробництва. Праця високопродуктивна і приваблива, оскільки базується на широкому використанні машин і новітніх досягненнях науки і техніки, які рятують її від важких і монотонних операцій. У Роберта Оуена, як і у Шарля Фур'є передбачена зміна праці, участь у багатогранній діяльності громади, яка включає розумову і фізичну, промислову і сільськогосподарську працю.

У 20-х рр. XIX ст. в Англії з'явилася група соціалістів-утопістів, яка намагалася для обгрунтування своїх соціалістичних ідей залучити теорію трудової вартості Д.Рікардо. Найпомітнішими серед них були Вільям Томпсон, Джон Грей, Джон Френсіс Брей, Томас Годскін.

Економічні погляди соціалістів-рікардіанців ґрунтувались на висновках класичної політичної економії, насамперед, трудової теорії вартості Д.Рікардо. Лідерами соціалістів - рікардіанців були: Томас Годскін (1787-1869) - один з перших почав розробляти теорію ринкового соціалізму.

Вільям Томсон (1785-1833) - поєднав теоретичні висновки Д.Рікардо з вченням, яке грунтується на "кооперативній власності" Р.Оуена. Умовою побудови "кооперативного соціалізму" Томсон вважав не експлуатацію власності, а мирне захоплення політичної влади через загальне виборче право.

Якщо вартість створюється тільки працею, - міркували вони, - то прибуток і рента є відрахуванням з цієї вартості, яке належить робітником як її творцям. Така система не може бути справедливою і вічною, тому що побудована на порушенні природного права. Робітнику недоплачують при обміні праці на заробітну плату - у цьому складається суть капіталістичної експлуатації. Варто реформувати сферу обігу так, щоб робітник міг одержувати повний продукт своєї праці. Вони широко підтримували ідею справедливого обміну відповідно до трудових витрат, а деякі (Д. Грей) намагалися організувати спеціальний банк, через який такий обмін за "трудовими" квитанціями міг би здійснюватися. Доля цієї спроби виявилася схожою з іншими їй подібними - банк швидко збанкрутував. Разом з тим саме ця група утопістів найближче підійшла до проблеми економічного обгрунтування соціалістичної ідеї, що було досить слабким місцем у всіх проектах представників цього напрямку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші