Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне регулювання економіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Трудовий потенціал країни та класифікація трудових ресурсів

Основу трудового потенціалу становить народонаселення країни. Елементами трудового потенціалу є трудові ресурси - частина населення країни, що володіє необхідними фізичними здібностями, знаннями та досвідом, які дають змогу їм брати участь у процесі створення матеріальних благ і надання послуг та характеризуються кількісними і якісними показниками. Трудові ресурси становлять потенціал живої праці, яким володіє країна. Кількісна характеристика трудового потенціалу визначається:

  • - демографічними чинниками (приростом населення, міграційною рухливістю та ін.);
  • - потребами суспільного виробництва в робочій силі;
  • - можливостями задоволення потреби працездатного населення в робочих місцях.

Якісна характеристика трудового потенціалу має умовний характер і може визначатися з допомогою:

  • - показників демографічного розвитку;
  • - медико-біологічних і психофізичних характеристик;
  • - професійно-кваліфікаційних даних;
  • - соціальних можливостей.

Класифікація трудових ресурсів регіону здійснюється за такими категоріями:

  • 1) за складом виділяють:
    • - працездатне населення в працездатному віці - це особи, що знаходяться в працездатному віці (в Україні відповідно до чинного законодавства межі працездатного віку визначені для жінок - від 16 до 55 р.; для чоловіків - від 16 до 60 р.), за винятком непрацюючих інвалідів І і II груп, а також осіб, що перейшли на пенсію на пільгових умовах, тобто раніше за встановлений у загальному порядку робочий вік;
    • - працюючі підлітки (до 16 років);
    • - населення, старше працездатного віку, яке бере участь у суспільному виробництві;
  • 2) за видами діяльності виділяють трудові ресурси, задіяні:
    • - в суспільному виробництві;
    • - індивідуальній трудовій діяльності;
    • - господарюванні домашнього та особистого підсобного господарства;
    • - навчанні з відривом від виробництва;
  • 3) за віковою структурою виділяють такі групи трудових ресурсів:
    • - молодь у віці 16-29 років;
    • - особи середнього віку від 30 до 49 років;
    • - особи передпенсійного віку: жінки 50-54 року; чоловіки 50-59 років;
    • - особи пенсійного віку: жінки 55 років і. старші; чоловіки 60 років і старше;
  • 4) за статевою структурою трудові ресурси характеризуються співвідношенням кількості чоловіків і жінок у складі населення, як правило, працездатного віку. В Україні приблизно частка чоловіків становить 45 %, жінок - 55 %. Таке співвідношення є нормальним для економічно розвинених країн;
  • 5) за рівнем освіти трудові ресурси мають такі освітні рівні:
    • - неповна середня освіта;
    • - загальна середня освіта;
    • - середня спеціальна освіта;
    • - вища освіта;
    • - фахівці вищої кваліфікації.
    • в) за професіонально-кваліфікаційною структурою трудові ресурси класифікуються:
      • - за видами економічної діяльності;
      • - за професіями та спеціальностями (згідно з діючим класифікатором професій та спеціальностей);
      • - за рівнем кваліфікації (висококваліфіковані, кваліфіковані та некваліфіковані кадри;
      • - за категоріями персоналу (адміністративно-управлінський персонал; виробничий персонал, допоміжний персонал).

Класифікація трудових ресурсів за основними ознаками дає змогу підвищити ефективність їх використання та регулювання ринку праці. Основою формування трудового потенціалу країни є процес відтворювання населення, який залежить від демографічного стану та рівня соціального розвитку.

Методи державного регулювання ринку праці

Державне регулювання ринку праці - це система економічних, адміністративних, законодавчих і організаційних заходів, які здійснюють органи державної влади різних рівнів управління, спрямовані на забезпечення гарантій населення у здійсненні права на працю та захист від безробіття.,При цьому може бути використана сукупність методів державного регулювання ринку праці, подана на рис. 6.3.

Державна політика у сфері зайнятості становить сукупність напрямів і заходів, реалізація яких сприяє досягненню поставлених цілей і вирішенню нагальних завдань. Наприклад, основна мета державної політики зайнятості на сучасному етапі розвитку економіки України полягає у постачанні галузей матеріального та нематеріального виробництва працівниками відповідних кваліфікацій для забезпечення сталих темпів зростання виробництва. При цьому основним завданням, вирішення якого сприяє досягненню цієї мети, є створення умов для продуктивної зайнятості трудових ресурсів на всіх рівнях управління, починаючи з господарюючого суб'єкта і закінчуючи макроекономічним ринком праці. Дуже важливим є питання формування вартості робочої сили, що впливає на рівень ефективності її використання в умовах ускладнення завдань, які стоять перед робочою силою.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші