Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільна оборона та цивільний захист
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розрахунки втрат населення

В оцінці стійкості роботи об'єкта особливе значення має аналіз розрахунку виробничих сил в умовах радіоактивного забруднення. Розглянемо це на прикладі.

Приклад, Населений пункт потрапив у три дозові зони: 400— 600, 600—800 і 800—1200 Р. У зв'язку з цим виникла необхідність оцінити наслідки впливу радіації на працездатне населення, сільськогосподарських тварин і посіви сільськогосподарських культур.

Таблиця 119. Послідовність розрахунків втрат людей і тварин від радіаційного ураження

Таблиця 120. Послідовність розрахунків втрат урожаю сільськогосподарських культур в умовах радіоактивного забруднення

Таблиця 121. Послідовність розрахунків втрат продукції тваринництва в умовах радіоактивного забруднення

Працездатне населення

Необхідно зібрати дані про чисельність населення, яке потрапило в дозові зони, з урахуванням його захищеності.

Потім складають розрахункову таблицю, в яку переносять дані про чисельність населення в дозових зонах та його захищеність, про можливі втрати людей при різному ступені їх захищеності від дії гамма-радіації, використовуючи для розрахунків табл. 122. Для кожних умов знаходження людей і лозової зони втрати людей розраховують у послідовності, наведеній у табл. 119.

Наприклад, людей, які потрапили в дозову зону 400—600 Р без укриття (N01), було 16. Імовірність втрат людей (К) у цій зоні становить 15 %. Втрати людей, які знаходилися протягом 4 діб у даній дозовій зоні на відкритій місцевості, дорівнюватимуть:

Аналогічно розраховують втрати працездатного населення в усіх інших дозових зонах з урахуванням умов перебування людей.

Сільськогосподарські тварини. Оцінювання наслідків впливу радіації на сільськогосподарських тварин необхідно починати із визначення поголів'я худоби, яке потрапило в різні дозові зони, з урахуванням різних умов її утримання.

Розрахункові таблиці складають за кожним видом тварин з урахуванням знаходження поголів'я тварин у кожній дозовій зоні. Основою для оцінки безповоротних втрат тварин і птиці є дані табл. 123. Якщо тварини під час випадання радіоактивних речовин знаходилися в приміщенні, тоді вноситься поправка на коефіцієнти ослаблення гамма-радіації стінами приміщення (табл. 124). Розрахувати втрати молока у корів у результаті впливу радіації можна за табл. 125.

М'ясна продуктивність у худоби і птиці, які одержали дози зовнішнього гамма-опромінення, що не призвели до загибелі (менше 600 Р), практично не знижується. Тварини, які перебували на пасовищах і, крім зовнішнього гамма-опромінення, одержали і внутрішнє бета-, гамма-опромінення за рахунок надходження радіоактивних речовин з кормами, знижують м'ясну продуктивність у середньому на 15—20 %.

Сільськогосподарські культури. Для оцінки стійкості вирощування сільськогосподарських культур в умовах радіоактивного забруднення необхідні такі дані: посівні площі культур, урожайність, заплановані валові збори урожаю, фази розвитку культур при випаданні радіоактивних речовин зони радіоактивного забруднення.

Таблиця 122. Ймовірність втрат (загибелі) працездатного населення на радіоактивно забрудненій місцевості при різному ступені його захищеності від дії гамма-радіації, %*

*Дані розраховані за умови перебування в кожному виді укриття протягом перших 4 діб після випадання РР. За цей час доза гамма-радіації, реально одержана людьми, близько 60% вказаної в шкалі величини Д, поділеної на Косл.

Таблиця 123. Імовірність втрат основних видів сільськогосподарських тварин і птиці у цілому по стаду при утриманні на відкритій місцевості від впливу гамма-радіації, %

Таблиця 124. Імовірність втрат основних видів сільськогосподарських тварин в цілому у стаді при стійловому утриманні від впливу гамма-радіації, %

Сільськогосподарські тварини

Характеристика тваринницьких приміщень, коефіцієнт ослаблення гамма-радіації, Косл

Діапазони доз (дозові зони) гамма-радіації на місцевості, Dγ,P

менше 2000

2000— 3000

3000-5000

5000-7000

Велика рогата худоба

Дерев'яні, Косл = 3

0

15

95

100

Цегляні, залізобетонні, Косл = 10

0

0

0

0

У тому числі корови

Дерев'яні, Косл = 3

0

10

90

100

Цегляні, залізобетонні,

Косл = 10

0

0

0

0

Свині

Дерев'яні, Косл = 3

0

0

65

100

Цегляні, залізобетонні,

Косл = 10

0

0

0

0

Коні

Дерев'яні, Косл = 3

0

0

35

80

Цегляні, залізобетонні, Косл = 10

0

0

0

0

Вівці й кози

Дерев'яні, Косл = 3

0

10

85

100

Цегляні, залізобетонні,

Косл =10

0

0

0

0

Птиця (доросла)

Дерев'яні, Косл = 3

0

0

0

15

Цегляні, залізобетонні,

Косл = 10

0

0

0

0

Розглянемо послідовність проведення розрахунків на прикладі озимої пшениці.

Вихідні дані. Планова урожайність озимої пшениці т0= 19 ц/га, посіви озимої пшениці потрапили у три дозові зони, їх площа розподілилася за зонами так: у зоні

400‑600Р‑S1 = 280 га;

у зоні

600— 800 Р — S2 = 150 га;

у зоні

800—1200 Р — S3 = 70 га.

Імовірність втрат урожаю К при випаданні радіоактивних речовин на посіви у фазу колосіння рослин за даними табл. 126 буде дорівнювати: для зони 400—600 Р — К1 = 30 % ; для зони 600—800 Р — К2 = 40 % ; для зони 800—1200 Р — К3 = 60 %.

Вписуємо вихідні дані у розрахункову таблицю за зразком, наведеним у табл. 120.

Розраховуємо за кожною лозовою зоною плановий валовий урожай

М0 = m0S.


Визначаємо втрати урожаю у кожній дозовій зоні:

Таблиця 125. Імовірність втрат молока у корів" що вижили після раді а цінного впливу, %

Спосіб утримання

Діапазони зон (дозові зони) гамма-радіації на місцевості Ду, Р

100-200

200-300

300—400

400-500

600—800

800—1200

1200—2000

2000—3000

3000—5000

5000-7000

У загонах

0

0

0

0

0

20

100

Загибель

На пасовищі

20

40

80

100

Загибель

У дерев'яних приміщеннях

0

0

0

0

0

20

60

100

Загибель

У цегляних і залізобетонних приміщеннях

0

0

0

0

0

0

0

0

0

40

Потім підраховуємо втрати в усіх дозових зонах для визначення втрат урожаю в цілому у господарстві:

Визначаємо урожай, який зберігся у зонах: Мзб = М0 - Мвт. В результаті розрахунків встановили, що втрати урожаю озимої пшениці в цілому у господарстві становитимуть 1186 ц. Втрати валового збору урожаю при цьому будуть: запланованого валового збору.

Збережений валовий збір урожаю озимої пшениці дорівнюватиме 13 036 ц, тобто

Оцінюємо урожайність озимої пшениці після впливу радіації на посіви (М3):

Таким чином проводять розрахунки за іншими культурами.

Оцінка стійкості до електромагнітного імпульсу (EMI). З метою підвищення стійкості роботи об'єктів необхідно дати оцінку стійкості до EMI електрозабезпечення, засобів зв'язку, електричних систем, радіотехнічних засобів і комп'ютерних систем об'єкта.


Таблиця 126. Імовірність втрат урожаю сільськогосподарських культур в умовах радіоактивного забруднення місцевості, %

Фази розвитку рослин у період впливу радіації

Дозові зони (діапазони зон) гамма-радіації Дγ, Р

100-200

200-300

300—400

400-500

600—800

800—1200

1200—2000

2000—3000

3000—5000

5000-7000

100-200

Озима і яра пшениця, жито, ячмінь ярий і озимий

Сходи-кущення

0

0

0

0

5

10

15

20

ЗО

40

60

Вихід у трубку

10

25

45

65

80

90

100

100

100

100

100

Колосіння-цвітіння

0

10

15

20

30

40

60

80

100

100

100

Кукурудза та зерно

3—11-й лист

0

0

5

10

15

20

ЗО

40

50

60

80

Викидання волоті-цвітіння

0

0

5

10

20

35

50

60

70

80

90

Молочна стиглість

0

0

0

0

0

0

0

10

10

15

20

Зернобобові (горох, квасоля )

Сходи

10

20

40

70

90

100

100

100

100

100

100

Бутонізація

20

40

60

80

100

100

100

100

100

100

100

Цвітіння

10

20

40

60

80

90

100

100

100

100

100

Дозрівання

0

0

0

0

0

0

10

20

30

40

45

Плодові й виноград

Початок вегетації

0

0

0

0

0

0

5

10

15

20

25

Поява бутонів

0

0

0

0

0

5

10

15

20

25

30

Цвітіння

0

0

0

0

5

10

20

25

30

40

50

Картопля

Сходи

0

0

0

0

0

5

10

20

30

40

60

Бутонізація

0

0

0

0

0

0

5

10

15

20

40

Цвітіння

0

0

0

0

0

0

0

0

0

10

15

Коренеплоди: цукрові, столові, кормові буряки, морква, турнепс

Сходи

0

0

0

0

5

10

20

30

50

80

100

Початок потовщення коренеплодів

0

0

0

0

0

5

10

15

20

30

40

Ріст коренеплодів

0

0

0

0

0

0

0

5

10

20

25

Оцінювання стійкості до EMI проводиться в такій послідовності: визначається очікувана EMI-обстановка, що характеризується наявністю EMI-сигналів при ядерному вибуху і параметрами: часом наростання і спаду електромагнітного поля, напруженістю полів; визначаються можливі значення токів і напруг в елементах системи, що наведені від впливу EMI визначається чутливість апаратури і її елементів до EMI, тобто межові значення наведених напруг і токів, коли робота системи ще не порушується; електротехнічна й електронна система розподіляється на окремі ділянки, які аналізуються з виділенням основних, від яких залежить робота; визначається коефіцієнт безпеки кожної ділянки системи, а також межа стійкості системи в цілому. Одержані результати розрахунків аналізуються й, оцінюються а потім слід зробити висновки, в яких потрібно відмітити: найбільш уразливі ділянки, ступінь стійкості системи до впливу EMI, які необхідно провести організаційні й інженерно-технічні заходи спрямовані на підвищення стійкості уразливих окремих ділянок і системи в цілому.

При розробці інженерно-технічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості електротехнічних і електронних систем, мають бути застосовані способи боротьби з наслідками впливу EMI або захист від проникнення імпульсів — не допустити наведені токи до чутливих вузлів і елементів устаткування.

Сучасний рівень знань про природу і властивості EMI дає можливість розробити захист від нього і впровадити заходи захисту, до яких входять схеми стійкі до електромагнітної інтерференції, радіоелектронні елементи, стійкі до EMI, екранування окремих пристроїв або цілих електронних систем.

Основна мета захисних пристроїв від EMI — не допустити наведені токи до чутливих вузлів. Найбільш простим способом захисту е укладання обладнання повністю або окремих вузлів у захисні то-копровідні заземлені екрани і установка спеціальних захисних пристроїв на всіх лініях, трубопроводах, отворах і вікнах, які з'єднують внутрішні приміщення з обладнанням і зовнішнім середовищем. Ефективним буде заземлення окремих монтажних контурів (незалежно від заземлення екранів), застосування скручених пар проводів, провідних зв'язків усередині обладнання за деревовидною схемою. Для захисту провідних ліній або антен доцільно послідовно з грозовим розрядником встановлювати полосові фільтри.

Приклад типового захисту вхідних функціональних кабельних ліній показано на рис. 85.

Для захисту силового кабелю на вході в обладнання можна застосувати радіочастотні дросельні катушки і надшвидкодіючі варистори-резистори, які міняють свій опір залежно від напруги (рис. 86).

Якщо обладнання живить постійним током інші прилади і вузли, тоді для захисту від EMI можна встановлювати додаткові радіочастотні дросельні катушки і пристрої, що придушують коливання перехідних процесів (рис. 87).

Антени захищати від EMI можна за допомогою надшвидкодіючих газорозрядних ламп. Вони витримують у режимі передачі потужність до 100 Вт і захищають від EMI (рис. 88).

Схема захисту вхідних функціональних кабельних ліній

Рис. 85. Схема захисту вхідних функціональних кабельних ліній: 1 — імпульс; 2 — захисний екран кабелю; 3 — ізольована жила кабелю; 4 — екран; 5 — розрядник для захисту від перенапруги; 6 — фільтр; 7 — заземлення; 8 — діод; 9 — вивідний хвилевід

Захист вихідних силових кабельних ліній

Рис. 86. Захист вихідних силових кабельних ліній: 1 — фазний провід; 2 — централь; 3 — земля; 4 — швидкодіючий варистор; 5 — обладнання, що захищається

Типовий захист обладнання з живленням постійним током

Рис. 87. Типовий захист обладнання з живленням постійним током: 1 — джерело постійного струму; 2 — радіочастотна дросельна катушка; 3 — швидкодіючий варистор; 4 — екранований провід

Захист антени

Рис. 88. Захист антени: 1 — антена; 2 — приймальний передатчик; 3 — газорозрядна лампа

Мікрофони, зовнішні репродуктори, інше периферійне обладнання, а також лінії, що ведуть до них, можна захищати за допомогою фільтрів нижніх частот і швидкодіючих варисторів (рис. 89).

Оцінюючи стійкість роботи і проведення заходів підвищення стійкості роботи мережі електропостачання, оповіщення, ЕОМ та іншого важливого устаткування в умовах надзвичайних ситуацій керівникам і спеціалістам необхідно враховувати можливе ураження від EMI та захист від нього.

Оцінка стійкості об'єкта проти впливу хімічних і біологічних засобів. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу ОР і СДЯР необхідно визначити: тип ОР чи СДЯР, межі осередку хімічного зараження й ураження, площу зони зараження; глибину поширення зараженого повітря; стійкість хімічних речовин на місцевості; час можливого перебування людей у засобах захисту органів дихання і в захисних спорудах; кількість заражених людей, тварин; площі; можливі втрати людей, тварин, загибель сільськогосподарських культур і лісових насаджень.

Основним критерієм стійкості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження є втрати людей, тварин і рослин.

Схема захисту ліній мікрофонів і репродукторів

Рис. 89. Схема захисту ліній мікрофонів і репродукторів: 1 — мікрофон; 2 — екранована пара проводів; 3 — швидкодіючий варистор; 4 — до радіоустановки; б — зовнішній репродуктор; 6 — екранована пара проводів; 7 — до радіоустановки

Оцінку стійкості об'єкта до впливу біологічних засобів необхідно починати з таких вихідних даних: встановити вид біологічних засобів, які можуть бути загрозою для об'єкта, ступінь небезпеки для людей, тварин; ступінь захищеності людей, тварин, продукції тваринництва і рослинництва, води та ін. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу біологічних засобів, необхідно визначити вид збудника, ступінь його небезпечності, межі зараження, можливість і швидкість поширення інфекційних захворювань людей, тварин та небезпечних хвороб рослин; можливі втрати людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур; необхідність введення карантину й обсервації.

На основі оцінки стійкості зробити висновки і розробити заходи щодо підвищення стійкості об'єкта до можливого ураження біологічними засобами та ліквідації осередку біологічного ураження і відновлення стійкості виробничої діяльності об'єкта.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші