Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Диференціальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

Наслідком перенесення тестових моделей вимірювання інтелекту на вимірювання креативності стало діагностування тестами креативності К}. При цьому, як стверджують американські психологи М. Воллах і Н. Коган, не потрібні жорсткі ліміти часу, атмосфера змагальності і єдиний критерій правильності відповіді. Дослідження і тестування творчих здібностей бажано проводити у звичайних життєвих ситуаціях, з вільним доступом людини до додаткової інформації при виконанні завдання.

Під час тестування креативності випробовуваним надавали необхідну кількість часу для розв'язання завдання, формулювання відповіді на питання. Тестування проводили у формі гри, змагання між учасниками було мінімальним, експериментатор приймав будь-яку відповідь. За цих умов кореляція креативності і тестового інтелекту наближалася до нуля.

А. Воронін, досліджуючи студентів економічного коледжу у лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської АН, отримав аналогічні результати: чинник інтелекту і чинник креативності є незалежними.

Тестуючи інтелект і креативність учнів 11-12 років, виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності (табл. 3.7).

Діти з високим рівнем інтелекту і високою креативністю впевнені у своїх здібностях, адекватні в самооцінках. Вони можуть здаватися маленькими, але залежно від ситуації поводитися по-дорослому. Виявляють цікавість до нового і незвичайного, ініціативні, успішно пристосовуються до вимог, зберігаючи особисту незалежність.

Таблиця 3,7

Особистісні властивості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей

Інтелект

високий

низький

ШОСТІ

низькі

  • - віра у свої можливості;
  • - хороший самоконтроль;
  • - хороша соціальна інтеграція;
  • - висока здатність до концентрації уваги

і великий інтерес до нового

  • - постійний конфлікт між власними уявленнями про світ і шкільними вимогами;
  • - недостатня віра в себе;
  • - острах оцінок з боку оточення

Творчі зді(

високі

- енергія спрямована на досягнення успіху

в навчанні;

  • - невдачі сприймаються як катастрофа;
  • - боязнь ризику

і висловлювання власної думки;

- знижена товариськість; боязнь самооцінки

  • - хороша (принаймні за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволеність життям;
  • - недостатній інтелект компенсується соціальною товариськістю або деякою пасивністю

Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності прагнуть відмінних оцінок, важко сприймають невдачу, уникають ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті, дистанціюються від своїх однокласників, прагнуть зовнішнього схвалення.

Дітям з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності важко адаптуватися до шкільних вимог і однокласників. Вони відвідують різні гуртки, мають незвичайні хобі тощо. Часто тривожні, страждають від комплексу неповноцінності; учителі нерідко характеризують їх як "тупих", неуважних, оскільки вони неохоче виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

За низького рівня інтелекту і творчих здібностей добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем, мають адекватну самооцінку.

Низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю.

Креативність та інтелект взаємозв'язані у цілісний пізнавальний процес. У дослідженні (школярі 9-10 класів) було виявлено взаємодоповнюваність креативності та інтелекту при розв'язанні пізнавальних завдань (Є. Григоренко). За допомогою тестів Векслера й Амтхауера, Торранса і тестів на визначення когнітивних стилів з'ясували, що кількість гіпотез, висунутих під час розв'язання завдань, корелює з креативністю за Торрансом (для вербальної частини г = 0,43, для невер-бальної - г = 0,52). Оригінальність гіпотез до початку розв'язання мала вищу кореляцію з креативністю за Торрансом (для вербальної частини тесту г - 0,57, для невербальної - г - 0,38), кількість гіпотез під час розв'язання корелює з 1(2 за Амтхауером (0,46) і оригінальністю під час рішення тесту - з І(} за Амтхауером (0,50).

Отже, на ранніх стадіях розв'язання задачі у випробовуваних актуалізується дивергентне мислення, а на пізніх - конвергентне.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші