Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Основи фінансового менеджменту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управління товарно-матеріальними запасами

Головна мета менеджменту товарно-матеріальних запасів - встановити і підтримувати такий рівень цих запасів, який забезпечить виконання замовлень клієнтів. Така ситуація трапляється нечасто, тому питання про терміни і обсяг поповнення запасів треба вирішувати постійно.

Ідеальним варіантом підтримання достатнього обсягу товарно-матеріальних запасів є постійне їх поповнення у розмірі щоденної виробничої потреби. Однак питання щодо термінів і розмірів збільшення обсягу запасів потребує постійного вирішення. При цьому зважають, що створення запасів пов'язано з певними обставинами:

  • - витратами на організацію збереження, а також із втратою матеріалів через їх псування тощо;
  • - утраченою вигодою через відмову від участі в альтернативних проектах.

Отже, запаси слід збільшувати тоді, коли користь від цього перевищує вартість утримання додаткових запасів.

Приклад

За рахунок збільшення замовлень на товар компанія змогла б отримати 10 000 грн. У цьому разі її середній запас зростає з 450 000 грн до 600 000 грн. Якщо фірма має змогу заробляти 16%, вкладаючи свої гроші, чи буде прийнятною пропозиція збільшити обсяг запасів?

Додатковий прибуток 10 000 грн слід порівняти з можливим прибутком фірми від інвестування грошей у запаси (150 000 грн). Оскільки вартість утримання додаткового запасу - 24 000 грн (0,16 o 150 000 грн) перевищує економію 10 000 грн, збільшення обсягу запасів невигідне. Якщо фірма до нього вдасться, то матиме збитки на суму 14 000 грн (24 000 грн - 10 000 грн).

Менеджери підприємств повинні постійно визначати оптимальний обсяг фінансових ресурсів, які вкладають у виробничі запаси, щоб мінімізувати загальні витрати.

Оптимальний обсяг замовлень - обсяг товару, за якого витрати на організацію замовлення і зберігання запасів є мінімальними.

Витрати на замовлення охоплюють заробітну плату працівників відділу постачання, витрати на комп'ютерне оброблення інформації та ін. Що частіше робляться замовлення, то більші витрати на їх підготовку і виконання.

На рис. 5.3 показано загальну залежність між обсягом замовлень (кількість одиниць у кожному замовленні) і витратами на їх організацію.

Залежність між обсягом замовлень і витратами на їх організацію

Рис. 5.3. Залежність між обсягом замовлень і витратами на їх організацію

До витрат на зберігання запасів зараховують витрати, пов'язані із роботою складів і складуванням запасів. Якщо зростає кількість одиниць у кожному замовленні, збільшуються і складські витрати.

Залежність між витратами на зберігання запасів та обсягом замовлення (кількість одиниць у кожному замовленні) наведено на рис. 5.4.

Залежність між витратами на зберігання запасів і обсягом замовлення

Рис. 5.4. Залежність між витратами на зберігання запасів і обсягом замовлення

Оптимальний обсяг замовлень (ООЗ) можна визначити накладанням графіків, наведених на рис. 5.3 і 5.4 (рис. 5.5).

Оптимальний обсяг замовлень

Рис. 5.5. Оптимальний обсяг замовлень

ООЗ можна також визначити за формулою:

де К - необхідна кількість одиниць товару на кожен період; В - витрати на організацію одного замовлення; ВЗ - витрати на зберігання запасів і складування.

Приклад

Річний попит на один вид товару - 10 000 одиниць. Витрати на організацію одного замовлення - 120 грн, а витрати на зберігання і складування - 4 грн на одиницю товару. Визначити 003 і кількість замовлень на рік.

Фірма мінімізує загальні витрати на організацію замовлення і зберігання запасів, якщо вона щоразу буде замовляти 774 одиниці.

Річний попит - 10 000 одиниць, отже, фірма має зробити 13 замовлень на рік:

кількість замовлень = річна потреба : ООЗ - = 10 000: 774* 13 (разів).

Наведену формулу можна використовувати також для оптимізації запасів готової продукції, що виготовляє підприємство. У цьому разі величина К позначатиме планований обсяг готової продукції, а В - обсяг поточних витрат, пов'язаних із підготовкою виробництва, тощо.

На практиці використання цієї формули можливе лише за невеликого асортименту матеріальних запасів, оскільки формування інформаційного масиву для її розрахунку за кожним видом замовлених матеріалів вимагає досить великих витрат часу і коштів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші