Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Фінанси arrow Гроші та кредит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вартість грошей

Гроші — це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента. Будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, вони розглядаються як знаки вартості монетарного товару. Розмінні паперові гроші, котрі не мали власної внутрішньої вартості, представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державного масштабу цін вагової частки золота. Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість. Унаслідок цього вони функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою; їх вартість формується під впливом ринкових сил стихійно.

Ознаки економічної корисності грошей:

  • — маючи абсолютну ліквідність, гроші можуть обмінюватись на інший товар;
  • — гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімуму затрат;
  • — гроші мають унікальну властивість — забезпечення зв'язку сучасного та майбутнього.

Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано, як їх купівельна спроможність, їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін:

Вартість грошей може визначатися одним з показників:

  • — на основі індексу роздрібних цін;
  • — на основі індексу оптових цін;
  • — через дефлятор ВНП (порівняння номінальної та реальної величини ВНП).

Відносна вартість грошей у функції накопичення, що використовується у формі фінансових активів (акції, облігації, інші цінні папери), визначається нормою процента, яка є платою за зберігання грошей саме в одній із форм.

Функції грошей

В економічній літературі з теорії грошових відносин вихідною і центральною у системі грошових відносин є функція міри вартості, адже саме вона постачає товарній масі необхідний матеріал для виразу її вартості. Вартість, з одного боку, породжує функцію міри

вартості, з іншого — виявляє себе в ціні товару лише на основі цієї функції. Міра вартості — грошова одиниця" яка використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів і послуг. На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим виразом вартості товарів. Ціна залежить, з одного боку, від вартості товарів, а з іншого — від величини вартості самої грошової одиниці. Вартість товарів може залишатись незмінною, однак у випадку, коли вартість грошової одиниці знижуватиметься, ціни товарів зростатимуть, отже, йдеться про обернено пропорційну залежність ціни та вартості грошової одиниці. Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін. Масштаб цін — суто технічна функція, тобто рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях. З масштабом цін пов'язана девальвація (офіційне зниження курсу грошової одиниці відносно іншої валюти) і ревальвація (збільшення курсу) грошових одиниць.

Гроші виконують функцію обігу, отже, є особливим товаром, який можна обміняти на інший товар, і навпаки.

Кількість грошей, потрібних в обігу (М) для виконання ними функції засобу обігу, визначається самою ціною товарів і послуг, що підлягають реалізації впродовж певного періоду часу:

де рі — ціна і-го товару; qi — кількість i-го товару.

Кожна грошова одиниця в процесі обігу використовується не лише раз. Звідси, суму цін товарів необхідно поділити на величину V — середнє число обігу кожної купюри:

Отже, кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін товарів і послуг, що реалізуються, та обернено пропорційно швидкості обігу грошей.

Особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит, з відтермінуванням оплати, відображає функція засобу платежу. В цьому випадку засобом обігу виступають не самі гроші, а виражені в грошах зобов'язання. На використанні функції засобу платежу ґрунтуються такі грошові платежі:

  • — платежі за безготівковими розрахунками підприємств, установ, організацій за товари і послуги;
  • — оплата праці;
  • — податки;
  • — видача та погашення банківських позик;
  • — розрахунки, пов'язані зі страхуванням, адміністративно-судовими зобов'язаннями та ін.

Накопичення вартості в розпорядженні юридичних і фізичних осіб у процесі розвитку товарного виробництва обслуговує функція засобу накопичення грошей. Формування накопичень збережень зумовлює певні витрати їх власників. У період інфляції готівковий обіг зростає до 30 і більше відсотків, а функція засобу накопичення різко скорочується, бо це призводить до втрати від знецінення грошей. Відповідно до цього змінюється структура грошового обігу, який виконується різними функціями грошей.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші