Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія політичних та економічних вчень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи історії політичних та економічних вчень

Методологія - це система наукових знань про шляхи та методи, засоби, інструменти пізнання істини, при цьому методологія грунтується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання економічних систем.

Знання з історії політичних та економічних вчень набуваються за допомогою застосування методів наукового пізнання - сукупності засобів, способів, завдяки яким людина отримує істинне знання про світ. Методи, що використовують при вивченні історії політичних та економічних вчень можна поділити на всезагальні (гносеологічні та методологічні настанови), загальнонаукові та спеціальні.

Всезагальними є філософські методи діалектики та герменевтики. Метод діалектики орієнтується на розгляд державно-правових та економічних концепцій у розвитку і взаємозв'язку з явищами суспільного буття. Герменевтика - це теорія і мистецтво тлумачення історичних текстів. Методом герменевтики визначається механізм виникнення нових знань, наукових пошуків, світоглядної орієнтації філософів та економістів.

Загальнонаукові методи поділяються на загальнологічні та методи емпіричного пізнання (рис. 1.1).

Загальнонаукові методи пізнання

Рис. 1.1. Загальнонаукові методи пізнання

Спеціальні методи поділяються на соціально-юридичні (дають можливість з'ясувати характер відношення між державою та суспільством), порівняльно-правові (застосовуються для зіс8тавлення юридичних понять, явищ, процесів державно-правового життя суспільства й виявлення в них спільних і відмінних рис) та соціально-економічні (аналізують економічні процеси суспільства, розвиток продуктивних сил та виробничих відносин). Структурно-функціональний метод досліджує соціальні явища і процеси як системи, у якій кожний окремий елемент виконує певну функцію.

Ефективність та наукова цінність того чи іншого методу історії політичних та економічних вчень залежить від здатності забезпечити пізнання сутності, закономірностей виникнення та розвитку державно-правових та економічних теорій, виявити нові аспекти та напрями вчень.

Головними методологічними підходами до вивчення історії політичних та економічних вчень є наступні:

> неокласичний;

> марксистський;

> традиційний або кумулятивний;

> соціально-інституціональний;

> парадигмальний.

Завдання історії політичних та економічних учень полягає у формуванні масштабного фундаментального економічного мислення та формування сучасного світогляду.

Історія політичних та економічних учень - самостійна наука, основний зміст якої складає дослідження історії розвитку економічної теорії у роботах мислителів від давнини до сучасності.

Цілі історії політичних та економічних вчень:

■ оволодіння історичним методом дослідження, засвоєння на конкретних прикладах основних прийомів та способів аналізу економічної дійсності;

■ вивчення основних досягнень економічної науки, виділення спадкоємності економічних поглядів минулого та сучасності;

■ формування масштабного, варіантного і реалістичного фундаментального економічного мислення;

■ підвищення загального рівня культури, формування сучасного світогляду.

Функції історії політичних та економічних вчень

Сутність, зміст і призначення історії політичних та економічних вчень проявляються у функціях, які обумовлюються особливостями її предмета, місцем і роллю в системі економічних та правових дисциплін.

До основних функцій історії політичних та економічних вчень відносять:

  • - пізнавальну - вивчення теоретичних знань минулого про державу і право, про формування економічної думки, пізнання та пояснення закономірностей розвитку державно-правової думки, систематизація та аналіз державно-правових і економічних інституцій та категорій;
  • - евристичну - виявляється у ґрунтовному пізнанні закономірностей виникнення і розвитку людських знань про державу, право, економіку та економічну політику, у відкритті раніше невідомих властивостей державно-правових та економічних явищ у нових умовах розвитку суспільства;
  • - методологічну - історія політичних і економічних вчень є підґрунтям для формування ідей і висновків, які мають значення для економіки та юриспруденції;
  • - прогностичну - полягає в можливості на основі вивчення закономірностей розвитку державно-правової та економічної думки передбачити перспективи розвитку держави, права та економіки як соціальних інституцій і визначити напрями їхньої еволюції;
  • - ідеологічну або світоглядну - впливає на формування правової та економічної свідомості, політико-правової та економічної культури, об'єднує в цілісну систему всю сукупність теоретико-обгрунтованих знань про державу, право, економіку та економічну політику;
  • - виховну - формування національної свідомості та почуття патріотизму;
  • - прикладну - реалізується у практичних результатах досліджень державно-правової та економічної думки минулих часів, пошуку методів удосконалення державних інститутів і національної правової системи, особливостей економічної політики сучасної України.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші