Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЗАРОДЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

Кінець Середньовіччя ознаменувався істотними змінами в соціально-політичній структурі європейських країн. До числа цих змін учені відносять поділ влади на церковну і світську; введення прямого представництва шляхом виборів у парламент представників від населення, які перетворилися в такий спосіб з підданих у громадян; посилення ролі права як інструмента державної влади; упорядкування втручання держави асоціальні й економічні відносини. Найбільше яскраво перераховані віяння проявилися в парламентаризмі.

Парламентаризм це система правління, для якої характерні наявність представницького органа - парламенту, що здійснює законодавчу владу і визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики уряду. Парламентаризм припускає принцип відповідальності уряду перед парламентаріями, які мають право виносити вотум недовіри уряду.

Парламент виник спочатку в Англії ще в XIII ст., однак його структури і функції остаточно склалися значно пізніше. Він складався з двох палат: палати лордів - спадкоємних представників знаті і палати громад, у яку входили представники лицарства і городян. Ця структура майже не мінялася протягом століть.

Порядок розгляду питань і повноваження парламенту відпрацьовувалися протягом ХІІІ-ХІУ ст. У XIV ст. англійський парламент мав у своєму розпорядженні законодавчу ініціативу, що означало: запропоновані палатою громад і схвалені палатою лордів парламентські закони (статути) затверджувалися королем. У ході тривалих суперечок і конфліктів парламент відвоював свої права в короля. У XIV ст. король Едуард II спробував обійти парламент і видати укази. що мали силу закону, однак парламент наполіг на тому, що ціль королівських указів тільки приведення до виконання діючих законів.

Боротьба між королем і парламентом продовжувалася кілька століть. За "Біллем про права" (1689) король був позбавлений права припиняти виконання законів без згоди парламенту, а парламент одержав право санкціонувати всі податки, право на петиції, свободу дебатів. З XVIII ст. англійські закони забезпечили незалежність депутатів парламенту від королівської влади, а з XIX ст. Англія стала класичною країною парламентаризму.

ШЛЯХ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Важливою віхою на шляху до сучасної цивілізації стало XVIII ст. Саме в той період почався процес поділу економічної і політичної влади на основі формування правової держави і правового стану суспільства, без чого був би неможливим подальший розвиток відносин вільного обміну і вкрай ускладнене конституювання третього стану.

XVIII ст. у країнах Західної Європи і Північної Америки ознаменувався ствердженням капіталістичного способу виробництва, перемогою Великої буржуазної революції у Франції під гаслами свободи, рівності і братерства. У США по завершенні війни за незалежність остаточно затвердилися буржуазні суспільні відносини.

Дві великі буржуазні революції дали дві різні моделі взаємин держави і громадянського суспільства: якщо Велика французька революція стала імпульсом для підпорядкування революційній державі відсталого і громадянського суспільства і панування над ним, то американська революція висунула ідею послідовного вивільнення громадянського суспільства з-під опіки держави.

Істотні зміни відбулися в характері взаємодії людини і природи. Швидке зростання промислового виробництва, різке розширення сфери господарської діяльності згубно позначалися на стані природного середовища. Ріст числа міських жителів помітно обганяв загальний ріст населення. У світі збільшувалося число великих міст - центрів пожвавленого економічного життя.

У розвитку суспільства усе очевидніше виявлялися такі фактори, як швидка зміна технічних досягнень і технологій, економічна конкуренція, відчуження людини від результатів праці, боротьба трудящих за економічні права. Професійний рух пролетаріату, що зароджувався, починав впливати на політику держави, а надалі сприяв перетворенню його в інструмент узгодження інтересів громадян.

З розвитком парового транспорту відстань стала ніби стискуватися, оскільки він зробив доступними навіть найбільш далекі країни. Широке розповсюдження газет полегшувало обмін інформацією, доступ до новин і знань у різних регіонах Землі.

Бажання за допомогою релігії віднайти мир, спокій і безсмертя Душі цілком уживалось із шаленим атеїзмом і викриттям церковників. Новими "ідолами" виступали гроші, багатство, капітал, поклоніння яким ставало сенсом життя. Прагнення до прекрасного поєднувалося з розширенням поля діяльності мистецтва, з появою в ньому напрямів, розрахованих на сприйняття найширших мас слухачів і глядачів.

У другій третині століття почалося формування великого машинного виробництва. Індустріальна цивілізація наступала, несучи із собою відчуття величезних можливостей людини, віру в її здатності перетворити навколишній світ, зробити воістину революційні зрушення у всіх сферах громадського життя. Європейська цивілізація виступала як найбільш розвинута, її елементи почали копіювати всюди у світі.

Війни як суперництво за вплив у світі ставали усе більш жорстокими і руйнівними, а прагнення людини до щастя - усе більш жагучим, хоча нерідко і примарним.

Промислова революція в Європі і США зробила повний переворот у громадянському суспільстві, набувши всесвітньо-історичного значення.

У ХІХ-ХХ ст. відбувається подальший розвиток індустріального суспільства, вихід його за рамки європейського континенту.

Спочатку Північна Америка, Австралія, а потім ряд країн Азії усе більше змінюються під впливом промислової революції. Перехід до масового виробництва, розвиток ринкових зв'язків, удосконалення транспорту і засобів комунікації викликали помітні зрушення в соціальній і політичній сферах.

Традиційні соціальні групи розмивалися і поступалися місцем групам, типовим для індустріального суспільства. Відходили в минуле общинні зв'язки.

У політичному житті стверджувалася демократія, поступово складалося громадянське суспільство. Масова культура усе сильніше тіснила класику і фольклор. Світ ставав усе більш взаємозалежним. Разом з тим, поглиблювалися міжнаціональні і міждержавні протиріччя.

Основні поняття

Капітал. Товар - робоча сила. Парламентаризм.

Терміни

Гегемонія. Позаекономічний примус.

Питання для самоперевірки

  • 1. Охарактеризуйте основні передумови переходу до індустріальної цивілізації.
  • 2. Як змінився спосіб з'єднання працівника з засобами виробництва при переході до індустріальної цивілізації?
  • 3. Які нові ідеали і цінності складалися в епоху Відродження?
  • 4. У чому сутність парламентаризму?
  • 5. Які зміни в житті людей характеризували перехід до нової цивілізації?

Завдання

  • 1. Зробіть усі можливі висновки з аналізу наступного документа: " Від городжу вальник - кровожерливий вовк із двома диявольськими іклами, з яких один гроші... а інший нечиста совість, яка не боїться плисти морем прямо в пекло" (Із проповіді XVII ст.).
  • 2. Франклін (1706-1790), якого називали винахідником громовідводу, республіки, був видним просвітителем і політичним діячем США. Прочитайте його афоризми і порівняйте шановані ним чесноти з уявленнями Л.-Б. Альберті. У чому їхня відмінність?

Де кухня жирна, там заповіт бідний"; "Краще спати не повечерявши, ніж встати в боргах"; "Хто купує непотрібне, незабаром продасть необхідне"; "Пам 'ятайте, що час - це гроші".

  • 3. Про що свідчать наступні факти: у XVI ст. у Європі протягом 25 років не велися великі воєнні дії; у XVII ст. було 7 мирних років; у XVIII ст. два роки з кожних трьох років знаменувалися великими війнами? Чим можна пояснити таке співвідношення мирних і військових років?
  • 4. В одному з флорентійських законів XV ст. сказано: "Свобода є невід'ємне право не залежати від сваволі іншої особи і необхідно, щоб республіка не тільки підтримувала це право, але і збільшувала його на своїй території".

Чи можна подібний вислів віднести до античних республік? Свою відповідь аргументуйте.

5. Чи згодні ви з наступним висловом: "Напередодні найбільшої в історії індустріальної революції не було ні знань, ні передбачень. Капіталізм вийшов на сцену без оголошень. Ніхто не пророкував розвиток машинної індустрії: вона з'явилася абсолютно зненацька"?

Які аргументи ви можете навести, спираючись на знання курсу історії?

6. Дайте аргументований аналіз наступного вислову: "Реформація реально поста" насамперед як ідейна боротьба за допомогою друкованого слова, у сутності як перша масова кампанія в пресі".

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші