Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мета, задачі, рівні та принципи екологічного аудиту

Радою Європейського Співтовариства уведене визначення: екологічне аудиювання означає засіб управління, що представляє систематичну, періодичну, об'єктивну і документовану оцінку системи керування і процесів, установлених для охорони навколишнього середовища за цілями:

  • o полегшення контролю практики, що впливає на навколишнє середовище;
  • o оцінки погодженості діяльності компанії з екополітикою.

Більш широке формулювання цілей екологічного аудиту може бути представлене як:

  • o одержання об'єктивної оцінки про природоохоронну діяльність економічного суб'єкта в цілому чи окремих напрямків цієї діяльності, про рівень екологічної безпеки підприємства;
  • o виявлення пріоритетів вирішення проблем природоохоронного характеру, що стоять перед підприємством;
  • o підготовка обґрунтованих рекомендацій зі стратегії і тактики підприємства в вирішенні природоохоронних задач з поліпшення екологічних показників підприємства;
  • o виявлення ступеню вірогідності та повноти офіційно виданої підприємством інформації, екологічної звітної документації про свою діяльність;
  • o перевірка наявності на підприємстві необхідних норм, нормативів, планів заходів, графіків контролю і ін., їхніх погоджень в органах державного нагляду;
  • o виявлення недоліків і помилок в обліковій, звітній, поточній експлуатаційній, фінансовій документації;
  • o визначення повноти і своєчасності виконання природоохоронних заходів і розпоряджень органів державного нагляду;
  • o перевірка виконання вимог екологічного законодавства, норм, правил і інструкцій з безпеки;
  • o оцінка рівня організаційної роботи, нормативно-методичного забезпечення, ступеня підготовленості персоналу.

Основна мета екологічного аудиту полягає в перевірці безпеки виробництва. Екоаудит реалізується як перевірка підприємств, що підпадають під дію законодавства про безпеку й охорону навколишнього середовища і проводиться для надання допомоги владі щодо виявлення додаткових заходів для вивчення ризиків і створення безпеки. Цільові задачі екологічного аудиту для деяких країн і організацій наводяться в табл. 7.1.

Таблиця 7.1.

Цільові задачі екологічного аудиту

Країна (організація)

Ціль екологічного аудиту

Індонезія

Надання допомоги діловим колам і промисловості в удосконаленні управління навколишнім середовищем, зниження ризиків фінансового ринку і підвищення конкурентноздатності на світовому ринку.

Норвегія

Посилення екологічної діяльності в державному і приватному секторах на додаток до традиційних інспекційних перевірок у промисловості

Європейський Союз

Удосконалення екологічних аспектів діяльності промислових компаній за рахунок використання систем управління навколишнім середовищем

Ямайка (Всесвітній банк)

Сприяння приватизації. Вивчення екологічних умов і визначення необхідності коригувальних дій на енергосистемах, що підлягають приватизації.

Болівія (Всесвітній банк)

Сприяння приватизації, залучення приватного капіталу в гірничодобувну промисловість і сектор енергетики.

Технічне сприяння і фінансування Всесвітнім банком модернізації виробництв, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Франція

Перевірка безпеки виробництва і надання допомоги владі у вживанні заходів по вивченню ризиків і створенню безпеки

Міжнародна фінансова корпорація (МФК)

Визначення характеру і масштабів усіх можливих екологічних проблем, включаючи питання охорони здоров'я і безпеки на існуючих об'єктах чи у рамках корпоративної політики

Аналіз ризиків аварій, катастроф і обумовлених ними забруднень проводиться з урахуванням експлуатаційних вимог і зводиться до визначення видів ризику на підприємстві; аналізу сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для навколишнього середовища і населення; аналізу передбачених заходів і засобів попередження й обмеження наслідків аварії; до інформування громадян і місцевих організацій.

У ході екоаудиту готується висновок про санітарно-гігієнічні характеристики підприємства, що підтверджує відповідність діяльності підприємства вимогам законодавства про охорону праці і професійну безпеку.

Екологічний аудит проводиться на рівнях:

  • o державних структур;
  • o транснаціональних корпорацій;
  • o галузі (структурно - оцінюється відповідність загальному екологічному курсу галузі; проблемно - аудит стану вирішення конкретної екологічної проблеми галузі);
  • o території (регіону);
  • o підприємства.

Практика екологічного аудиту базується на наступних принципах:

  • o підтримка екологічного аудиту і реагування на його результати з боку керівництва підприємства;
  • o незалежність функцій екологічного аудиту діяльності, що перевіряється;
  • o обґрунтований підбір аудиторів;
  • o визначеність цілей, термінів, ресурсів і періодичності екологічного аудиту;
  • o адекватність збору, аналізу, інтерпретації і документування результатів цілям аудиту;
  • o наявність процедур, що забезпечують всесторонній, чіткий виклад результатів екологічного аудиту у висновку;
  • o наявність процедур, що гарантують якість екологічного аудиту і конфіденційність інформації;
  • o презумпція потенційної екологічної небезпеки господарської й іншої діяльності;
  • o відповідальність аудитора.

Розрізняють добровільний (voluntary) і обов'язковий (mandatory) екоа-удит. Так, екологічна оцінка нерухомого майна при придбанні чи передачі власності виділилася в окремий вид аудиту, встановлений практично для всіх угод. У багатьох американських штатах введений обов'язковий екоау-дит у випадку купівлі-продажу нерухомості, зокрема земельних ділянок. У залежності від того, хто проводить аудит - група аудиторів з числа працівників підприємства чи незалежна команда аудиторів - відповідно розрізняють внутрішній і зовнішній екологічний аудит.

Види екоаудиту виділятися також у залежності від географічного охоплення і функціональності задач. Кожна компанія може розробляти свої типи аудиту, виходячи з потреб, розмірів і розміщення окремих підприємств.

Ініціативна {добровільна) аудиторська перевірка проводиться винятково за рішенням самого економічного суб'єкта з питань, що цікавлять даний суб'єкт. Глибина аудиторської перевірки, висновки аудитора не повинні залежати від того, є аудит ініціативним чи обов'язковим.

Організація аудиторських перевірок, як інструмента загального управління діяльністю підприємства (об'єкта), різна. Так, у деяких компаніях групи національного екологічного аудиту функціонують незалежно від лінійних підрозділів і підпорядковується безпосередньо керівництву компанії. Незалежність груп від всіх інших оперативних підрозділів забезпечується особливими заходами. Така група веде систему перевірок виконання екологічних вимог, базу даних, що охоплює всі контракти, норми і ін., що може в тій чи іншій конкретній ситуації допомогти у виборі правильного рішення; аналізує використовувані в підрозділах методи управління й аудиту і встановлює їх відповідність міжнародним стандартам.

Екологічний аудит підприємств у інших компаніях в основному ведеться їх персоналом у різних підрозділах. Однак на деяких об'єктах можуть залучатись і зовнішні аудитори. Внутрішні екологічні доповіді представляються Раді директорів у випадках, коли на виробництві відбуваються певні технологічні зміни. При відсутності останніх Рада одержує тільки річні звіти.

Наприклад, на підприємствах концерну "Вольво" екологічні аудитори є співробітниками компанії, що працюють під керівництвом екологічного аудитора групи. Аудитори мають необмежений доступ до всієї бухгалтерської й іншої звітності, що не дозволяє використовувати для цих цілей зовнішніх консультантів. Проте внутрішній аудит завжди проводиться фахівцями, що не працюють у даному підрозділі. Зовнішні аудитори залучаються "Вольво" вкрай рідко, коли вимагаються особливі правові знання.

Під час проведення аудиту основна увага приділяється:

  • а) дотриманню діючого національного екологічного законодавства,
  • б) дотриманню можливого майбутнього екологічного законодавства,
  • в) перетворенню цілей екологічної політики "Вольво" у плани заходів і конкретні заходи в компанії.

Екологічний аудит проводиться раптово, щоб одержати об'єктивне уявлення щодо дотримання поставлених вимог. Екологічному аудиту (у порівнянні з традиційним фінансовим аудитом) у більшій мірі властивий аналітичний характер. Він не дає відповідей на питання, яким чином компанія може удосконалити свою екологічну програму. Аудитори лише вказують на виявлені екологічні недоліки, тоді як уживання необхідних заходів - обов'язок керівництва компанії.

Останнім часом у багатьох країнах стали дуже актуальними проблеми бухгалтерського обліку і звітності про природоохоронну діяльність. У США, Канаді, Австралії, Великобританії опубліковані проекти відповідних постанов і вказівок. Відповідні рекомендації розробляють ООН і ЄС. У 1994 р. у рамках програми з охорони навколишнього середовища опублікована доповідь ООН "Звітність компанії про природоохоронну діяльність".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші