Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Формування цивілізаційного суспільства Стародавнього Єгипту

Особливості господарської діяльності

Становлення єгипетської цивілізації було відносно швидким і неспокійним, що зумовило створення єдиної централізованої держави. До цього існувало два царства — Нижній і Верхній Єгипет, які можна вважати протодержавними утвореннями. Жодне з них не мало ні розгалуженого державного апарату, ні міст. Вважають, що міський і теологічний (релігійний) чинники не відіграли вирішальної ролі у централізації країни. Специфіка географічного положення Стародавнього Єгипту визначила основу основ економічного життя єгиптян — іригаційне землеробство. Про його значення свідчить той факт, що воно залишалося високоефективним навіть у періоди політичного занепаду держави. Іригаційне землеробство у Верхньому Єгипті характерне здебільшого для розвитку зернового господарства, землі Дельти (Нижнього Єгипту) придатні для пасовиськ. Тому мисливство витіснило тваринництво. На відміну від іригації Месопотамії, де система каналів і дамб мала передусім дренажне призначення, у долині Нілу, з об'єднанням країни в єдину державу, єгиптяни побудували просту та надійну басейнову систему іригації. Вона мала якомога триваліший час, протягом посівного періоду, затримувати воду на полях. Спорудження й експлуатація такої системи штучного зрошування потребували зусиль усіх номів (так називали в Єгипті перші держави. — Авт.), що дуже вплинуло на політичну організацію давньоєгипетського суспільства. Займаючись організацією робіт і розпоряджаючись землями, племінна знать поступово захоплювала владу.

Переваги цієї системи полягали у тому, що:

  • 1) вода у долині Нілу стояла в каналах лише під час повені, упродовж 6—9 тижнів, потім вони були сухими. За каналами у Месопотамії доводилося наглядати протягом року;
  • 2) коли мул осідав, паводкову воду відводили назад у річку, що давало змогу підживити ґрунт, оберігаючи його від засолювання;
  • 3) вологи впродовж двох місяців вистачало, щоб зернові культури проростали й дозрівали. Тому тиск на природу був меншим, ніж у системі іригації в Месопотамії. Отже, саме в Єгипті створили іригаційну систему на зразок басейнової: насипи, греблі, дамби, відвідні канали, за допомогою яких зберігалися запаси води для поступового її використання.

Ще в IV тис. до н. е. єгиптяни винайшли ніломір, за котрим хлібороби прогнозували не лише час розливу Нілу, а й обсяги паводка. У П тис. до н. е. з'явився шадуф, за допомогою якого два робітники за світловий день могли полити майже півгектара землі. Шадуф дав змогу населенню інтенсивно освоювати високі поля і сприяв насамперед розвитку садівництва. УІ тис. до н. е. почали використовувати для поливання землі водоналивне колесо сакіє, котрим користуються і сучасні єгипетські селяни. Ремонт дамб, очищення каналів, регулювання послідовності багаторазового поливання полів, польові роботи, пов'язані з режимом зрошування, здійснювала держава за жорсткого дотримання графіка, постійного контролю й управління з єдиного центру. Отже, давньосхідна держава виникла за потреби об'єднання сил землеробів-общинників з метою будівництва й обслуговування зрошувальної системи.

Першим, хто об'єднав Єгипет, був цар Міне (гр. Мінес) — виходець із тваринницького півдня, що свідчить про другорядну роль землеробської общини, хоча остання у Стародавній Шумерії стала основою для виникнення міст-держав. Можна стверджувати, що найважливіше значення у становленні єгипетської цивілізації мав природно-географічний фактор. Проживання на прибережній території по річці Ніл від 24—35 км робило усіх залежними від води річки, що вимагало об'єднання, як зробив Міне.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші