Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ

Неорелігії в Україні

Виникнення нетрадиційних релігій в Україні має свою історію. Слід зазначити, що, по-перше, частина нетрадиційних культів експортується в Україну з інших країн (наприклад, Свідки Єгови), по-друге, виникають і власні неорелігійні течії (Біле Братство, Рун-віра).

Руйнування радянського простору супроводжувалося глибокою соціально-економічною кризою та політичною нестабільністю. Мільйони людей опинилися на межі виживання і в ситуації ідеологічної дезорієнтації. Колишні радянські ідеали-ідоли були знищені, а нових ніхто не запропонував. Це породило соціальний песимізм і відчай. Традиційна для України православна церква за часів атеїзму втратила свої позиції, сама переживала інституційну кризу і тому не досить активно запропонувала українцям свою опіку. Варто згадати, що внаслідок певних політичних подій у самому православ' ї не було єдності між Українською Православною Церквою Московського Патріархату (УПЦ МП) і Українською Православною Церквою Київського Патріархату (УПЦ КП). Як наслідок, Україна стала ареною для виникнення і поширення нових релігій.

Контингент релігійних організацій нового напряму в Україні складають переважно люди з невисоким рівнем освіти, часто з порушеними соціальними зв' язками (непрацюючі, домогосподарки, пенсіонери, розлучені і самотні) або ті, що відмовилися від виконання громадського обов' язку (відмова від служби в армії, від присвоєння ідентифікаційного коду тощо). В Україні спостерігається соціальна поляризація суспільства, тому що середній клас знаходиться у стані формування. Серед прихильників нових релігійних організацій переважно люди незаможні, які приходять за співчуттям, підтримкою, інколи і за матеріальною допомогою.

Серед прихильників нових релігій в Україні варто виділити три групи:

  • 1. Помірно віруючі. Це не сталий контингент організації. Люди, які знаходяться у стадії пошуку, допускають внутрішні сумніви, виступають проти радикалізму, інколи розчаровуються і втрачають зв' язок з організацією.
  • 2. Переконані віруючі. Знаються на догматиці і культовій практиці, є активними учасниками всіляких заходів, складають основу організації.
  • 3. Фанатики. З нетерпимістю ставляться до інакомислячих. Критику організації сприймають як власну образу, схильні до екстремістських дій.

В Україні діє приблизно 6 тис. релігійних організацій (а це майже 5 млн адептів), з них близько 50 мають впливові центри за кордоном, які надають фінансову і організаційну допомогу. Організації, як правило, регламентують питання сімейно-шлюбних відносин, ставлення до влади, навколишнього світу, протиставляють свій "чистий" образ життя "гріховному" світу, по-своєму тлумачать заповіді, оспівуючи Бога в сучасних популярних мотивах. Ні у кого не викликає подиву священик з мікрофоном у руці на стадіоні чи на танцювальному майданчику. Сучасні релігійні організації не ігнорують надбання науково-технічного прогресу, діти безкоштовно отримують ази комп' ютерної грамоти, вивчають іноземні мови, спілкуються з іноземними місіонерами. Слова "секта", "гіпноз", "релігійний авторитаризм" не популярні. У суспільстві панує стан не-орелігійної ейфорії, що викликає настороженість православних священників. Ніхто не хоче, щоб його "рятували із секти".

Спостерігаючи одне з новітніх богослужінь, помітили, що чим артистичніший пастор, чим талановитіше він жестикулює і розмахує Біблією, фанатичніше і голосніше звертається до неба, чим більше децибелів видобувають церковні музиканти зі своїх електроінструментів, тим сильніші почуття слухачів і щиріші пожертви. Здавалося, що бажання знову і знову пережити подібні емоції і відчуття єднання спонукатимуть ще раз відвідати служіння. В релігійних общинах учасників знають персонально, завдяки чому релігійна громадськість опікується життям своїх "сестер" і "братів": і продуктами допоможе, і ліками, і недужого догляне.

В Україні діяльність нових релігійних організацій є надзвичайно різноплановою, наприклад, "Армія порятунку" (штаб-квартири в Києві, Донецьку, Харкові, Криму) завдяки переважно пожертвам із США, Швейцарії та Франції утримує три соціально-медичних центри для людей похилого віку, лікувально-реабілітаційний центр для наркоманів та алкоголіків. Представники деяких релігійних культів (сатаністи) здійснюють акти вандалізму. Східні (орієнталістичні) церкви пропонують новачкам оволодіти способами керування психічною енергією "кундаліні" і "ча-кри". В колишніх палацах культури знахарки влаштовують платні сеанси зцілень, демонструючи релігійну атрибутику, ліцензії і сертифікати, з українських телеканалів віщують американські, африканські та інші проповідники, розраховуючи на громадян держави з тисячолітньою християнською традицією.

Це ситуація релігійного плюралізму, яка межує з анархізмом. Нові релігії, декламуючи піклування, допомогу і порятунок, часто експлуатують фізичну і психічну залежність людей.

Нові релігії в Україні - феномен, який чекає свого ґрунтовного вивчення. Вони ще не виявили себе повною мірою, адже мають зовсім дитячий вік свого існування. Але вже зараз їх можна поділити на дві групи. Перша - теократичні організації. Наприклад, Свідки Єгови, які сповідують не стільки дотримування таїнств та обрядів, скільки пропаганду віровчення "від домівки до домівки" і нагадують більше не релігійну організацію, а фірму, що організовує бізнес на релігії. Слід зауважити, що, на думку одних релігієзнавців, Свідки Єгови - це течія протестантизму, тобто традиційної релігії, на думку інших - варіант не сучасної, а старої нетрадиційної релігійності. Однозначно дана організація є новою для України. Друга - авторитарні, або хари-зматичні, організації (наприклад, Велике Біле Братство, Церква останнього заповіту).

Одним з найбільш сумнозвісних нових релігійних об' єднань України стало "Велике Біле Братство" (1990), організатором якого і автором віровчення був Ю. Кривоногов, колишній співробітник Київського інституту людини. Проголосивши себе пророком Юоаном Свамі і живою богинею Марією Деві Христос свою дружину (Марію Цвигун), він у 1994 році відмовився від створеної ним організації і віровчення. Біле Братство мало вплив на долі багатьох людей в Україні.

Організація відповідала класичним характеристикам релігійного культу. Біле Братство нараховувало приблизно 1 тис. адептів, сповідувало зневагу до всіх існуючих богів, окрім Марії Деві Христос - живої матері Бога, яка ототожнювала себе з Софією (Премудрістю божою) і вважала, що Софійський собор у Києві присвячений саме їй. Послідовники повинні були одягатися у білий одяг, проповідувати вчення на вулицях, залишити сім' ї і перебувати в комунах. Після трагічних подій 21 листопада 1993 року у

Києві, пов' язаних з очікуванням оголошеного Страшного Суду, організатори секти були притягнуті до кримінальної відповідальності, а дехто навіть потрапив до психіатричних лікарень, потребуючи допомоги у соціальній реабілітації. На цьому історія Великого Білого Братства закінчилася.

Засновником ще однієї вітчизняної неорелігії був відомий літературознавець, лінгвіст, етнограф і краєзнавець, американський громадянин українського походження Л. Силенко (1965). РУН-віра (Рідна українська національна віра) має небагато прихильників, але викликає неоднозначний інтерес. Силенко не погоджується з датою прийняття християнства, наполягаючи на тому, що насправді вчення Ісуса Христа, віра в Нього, в Святу Трійцю були прийняті давніми українцями ще у 35-му році, коли Андрій Первозванний з' явився на Дніпрі серед скіфів-орачів і став проповідувати Слово Господнє, а потім поставив дерев' яний Хрест на Старокиївській горі, де сьогодні височить Андріївська церква. Українські жреці-волхви сприяли сприйняттю християнства у стародавній Україні.

Віра в Ісуса Христа, на думку Силенка, не позбавляла українців права бути сонцепоклонниками (язичниками). Гармонійне поєднання двох релігій - сонячної і християнської - віроломно зруйнував князь Володимир. 988 рік - дата варварського знищення язичництва, тисячолітньої віри давніх українців, їх духовності і єдності з природою, з рідною землею. "Мага Віра" - нова українська Біблія. РУН - це віра в єдиного Господа на ім' я Даж-бог. Вона містить 17 заповідей РУН-віри і 7 законів праведного життя. Ось деякі з них:

^ люби свого бога;

^ не поклоняйся чужим богам;

^ самоудосконалюй розум, душу і тіло;

^ шануй рідних;

^ вір у себе;

^ виховуй дітей у дусі РУН-віри.

У поведінці, за РУН-вірою, треба демонструвати цілеспрямованість і героїзм, бути справедливим і дисциплінованим, дотримуватися національного навіть у побуті і смакових уподобаннях.

Активна релігійна практика РУН-віру не супроводжувала. Поширення неорелігій в Україні є елементом світового релігійного процесу, що супроводжується зростанням кількості і масовості релігійних організацій. Проте слід пам' ятати, що більше не завжди краще, можливо повернення до основ християнства стане новою сторінкою в розвитку релігійного життя в Україні.

 
< Попередня   ЗМІСТ
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші