Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Філософія arrow Філософія історії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

— термін для позначення шаруватих за своїм змістовим наповненням характеристик життєвого світу людини і суспільства. К.с.ф. відіграють роль таких форм практичного, духовно-практичного та духовно-теоретичного освоєння суспільно-історичної дійсності саме як органічної цілісності, де довільна з категорій постає своєрідним уособленням будь-якої іншої, оскільки кожна є не що інше як сама ця дійсність чи цілісність (або її образ), зафіксована в одному з ракурсів. Вони корінним чином і різнобічно зумовлені культуротворчою життєдіяльністю соціального організму — суспільства, цивілізації тощо. На перших етапах категоризації суспільної реальності К.с.ф. перебувають на рівні праформи, постають як своєрідні роди людського буття, всезагальні форми життєдіяльності людей. Пізніше виступають нерефлексованими, несвідомо сформованими й діючими формами осмислення людьми соціальної дійсності, свого буття у ній. І лише на пізніх етапах існування суспільно-історичних макроорганізмів — культур, суспільств, цивілізацій, спільнот — набувають значення форм рефлексивних, починають відігравати роль свідомо розроблених і використовуваних засобів філософського осмислення соціально-історичного процесу, постають у вигляді основоположних понять найрізноманітніших соціально-філософських учень. Однак і на пізній фазі практичний світ людської життєдіяльності є основою і середовищем формування та функціонування К.с.ф. Відповідно й останні виступають як засоби не лише понятійних, а й також екзистенційно-практичних форм такого освоєння суспільно-історичної реальності кожним поколінням та індивідом через низку послідовних циклів. Основними ланками кожного такого циклу є практичне, практично-духовне, духовне (теоретичне), духовно-практичне і знову практичне освоєння дійсності. Потім цикл (вже за нових соціально-історичних умов) відтворюється. У масштабах цивілізованого суспільства функціонування К.с.ф. як форм екзистенційно-практичного, пізнавального й регулятивного освоєння соціальної реальності здійснюється не в рамках однолінійної послідовності дедалі масштабніших і прогресуючих циклів чи полілінійної спільноти таких послідовностей, а в контексті множини і послідовностей, і співіснувань циклів подібного штибу. При цьому як формування, так і функціонування К.с.ф. відбувається через збіг онто- і філогенезу, оскільки зміна й засвоєння форм категоризації життєвого світу кожним індивідом і поколінням у процесі їх входження до системи культури відтворює й уособлює у стислій та специфікованій формі ступені категоризації дійсності (їх поступове усвідомлення) в ході історичного розвитку людства в цілому.

К.с.ф. мають сиотемну природу в структурі соціально-філософського знання, вони сягають рівня рефлексії і набирають форми наріжних понять філософії суспільства. Лише конституюючись у відповідну категоріальну цілісність, означена система може вирішувати завдання автентичного розуміння суспільства як цілісної і водночас внутрішньо диференційованої системи й сама при цьому постаючи такою самою системою, але вже К.с.ф. У ході побудови, розвитку і функціонування подібної системи К.с.ф. через зв'язок з практичною життєдіяльністю опосередковується не тільки відношення відповідної категорії з соціальною реальністю, а й взаємопереходи самих К.с.ф. у контексті їх системи. Кожен з таких переходів здійснюється як постійне відтворення і усунення суперечності між абстрактним і конкретним, як перехід від абстрактнішого до конкретнішого. Та чи інша К.с.ф. характеризує суспільну дійсність як ціле, взяте у певному одному зрізі, з одного боку. Сама ж ця дійсність є живою багатогранною цілісністю, яка може набути адекватного вираження лише у такій самій динамічній і цілісній системі К.с.ф. Перехід від однієї категорії до іншої постає тут не як дедукування понять, а як зняття кожного разу нової невідповідності між однобічністю категорії, що відображає суспільство лише з якогось одного боку, і конкретністю, багатогранністю того чи того реального історичного суспільства, як з'ясування різноманітних модифікацій, що відбуваються у "схоплюваних" певною К.с.ф. явищах і процесах під впливом нових умов життєдіяльності людей.

Усунення цієї часткової невідповідності між К.с.ф., що в цілому адекватно відображає суспільну реальність і самою багатоликою, суперечливою та лабільною реальністю, повніше, глибше, різнобічніше й автентичніше її розуміння й відбувається шляхом переходу до наступної, конкретнішої категорії'. Перехід щоразу потребує звернення до реального життєвого світу, врахування нової грані освоєння суспільної дійсності, залучення до системи К.с.ф. нових фактів, переведення в поняття виявлених даних споглядання й уявлення, осмислення на рівні соціальної філософії змісту відповідних категорій культури, світогляду та загальної філософії. При цьому зв'язок К.с.ф. у їх системі реалізується не як жорстко заданий за спрямованістю перехід каузального характеру, а як взаємозв'язок, взаємоперехід, "подвійний перехід", передбачає просування від попередньої, абстрактнішої категорії до конкретнішої, а також зворотний рух, що фіксує "обернення" пізнавальної послідовності К.с.ф. на зворотну їй за спрямованістю послідовність детермінації реальних форм життєдіяльності суспільства, що виражаються у цих категоріях. Мережа К.с.ф. як рефлексивних форм постає у двох основних вимірах: а) досконалої категоріальної системи як своєрідного канону, ідеалу соціально-філософського осягнення К.с.ф.; б) категоріального апарату, тобто орга-нона, дійового інструмента такого осягнення та методологічного засобу, застосовуваного у різних галузях людського життя, зокрема сучасного наукового пізнання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші